- •Основи технології видобування корисних копалин
- •Основи технології видобування корисних копалин
- •1. Розташування і призначення підземних гірничих виробок
- •1.2. Короткі відомості про підземні гірничі виробки
- •1.2.1. Підготовка шахтного поля. Призначення і розташування гірничих виробок.
- •1.2.2. Виробки, довжина яких значно перевищує поперечний переріз.
- •2.2. Характеристика кріплення, і умови його роботи та область застосування
- •1.2.4. Приствольні двори і службові камери.
- •1.3. Контрольні запитання
- •2. Кріплення для капітальних і підготовчих гірничих виробок
- •2.3. Контрольні запитання
- •3. Технологія проведення капітальних і підготовчих гірничих виробок
- •3.1. Загальні зауваження до вивчення теми
- •3.2.2. Технологія проведення виробки буропідривним способом (на прикладі проведення штреку змішаним вибоєм).
- •3.2.3. Керування процесами проведення гірничих виробок, задачі автоматизації.
- •3.2.4. Порядок застосування технологічних схем проведення гірничих виробок і розрахунку параметрів бпр.
- •3.3. Контрольні запитання
- •4. Виймання вугілля і кріплення в очисних вибоях шахти
- •4.1. Загальні зауваження до вивчення теми
- •4.2. Поняття про засоби і процеси виймання пластів
- •4.3. Виймання вугілля комбайнами
- •4.4. Виймання вугілля стругами
- •4.5. Кріплення для очисних вибоїв
- •4.5.1. Індивідуальне кріплення.
- •4.5.2. Механізоване кріплення.
- •4.6. Поняття про технологічні схеми очисних робіт, організацію роботи в лаві
- •4.6.1. Технологічні схеми очисних вибоїв.
- •4.6.2. Порядок вибору технологічного комплексу очисного вибою і розрахунку навантаження на комбайнову лаву.
- •4.7. Контрольні запитання
- •5. Процеси і системи розробки рудних родовищ
- •5.1. Загальні зауваження до вивчення теми
- •5.2. Основні виробничі процеси при розробці рудних родовищ
- •5.3. Системи розробки руди, порядок виконання підготовчих та очисних робіт
- •5.3.1. Класифікація систем розробки.
- •5.3.2. Система розробки поверховим обрушенням.
- •5.3.3. Камерно-стовпова система розробки.
- •5.3.4. Система розробки руди з магазинуванням.
- •5.3.5. Системи розробки руди похилими шарами із закладкою.
- •5.4. Контрольні запитання
- •6. Вентиляція гірничих підприємств
- •6.1. Загальні зауваження до вивчення теми
- •6.2. Склад рудникового повітря, гранично-допустимі концентрації газів та пилу
- •6.3. Принцип розрахунку основних параметрів провітрювання підземних виробок
- •6.4. Засоби та способи вентиляції підземних гірничих виробок та шахти в цілому
- •6.5. Засоби та способи нормалізації атмосфери в кар'єрах
- •6.6. Визначення необхідої кількості повітря і величини депресії для очисного вибою та виймальної дільниці
- •6.7. Контрольні запитання
- •7. Технологія і механізація відкритих гірничих робіт
- •7.1. Загальні зауваження до вивчення теми
- •7.2. Гірничі виробки на відкритих гірничих роботах
- •7.3. Етапи і процеси відкритих гірничих робіт
- •7.4. Підготовка гірських порід до виймання
- •7.4.1. Осушення масиву порід.
- •7.4.2. Буропідривні роботи.
- •7.5. Виймально-навантажувальні роботи на кар’єрах
- •7.5. 1. Виймально-навантажувальне обладнання.
- •7.5.2. Технологія виконання виймально-навантажувальних робіт, принцип розрахунку продуктивності машин.
- •7.6. Контрольні запитання до роботи
- •8. Транспорт на гірничих підприємствах
- •8.1. Загальні зауваження до вивчення теми
- •8.2. Особливості транспорту на гірничих підприємствах
- •8.3. Підземний транспорт
- •8.3.1. Задачі, структура і технологічні схеми підземного транспорту.
- •8.3. 2. Засоби основного транспорту.
- •8.3.3. Допоміжний транспорт.
- •8.3.4. Технологічні процеси в приствольному дворі.
- •8.4. Переміщення кар’єрних вантажів
- •8.4.1. Кар'єрний залізничний транспорт.
- •8.4.2. Автомобільний транспорт.
- •8.4.3. Конвейєрний транспорт.
- •8.4.4. Комбіновані і спеціальні види транспорту на кар'єрах
- •8.5. Контрольні запитання
- •9. ЛітературА
8.4. Переміщення кар’єрних вантажів
Переміщення кар'єрних вантажів є одним з основних технологічних процесів у виробничому циклі. До основних кар'єрних вантажів відносять розкривні породи і корисну копалину, які переміщують від вибоїв до пунктів їхнього розвантаження. Для переміщення допоміжних вантажів (деталей машин, колійних і мастильних матеріалів, вибухових речовин і ін.) застосовують переважно спеціальні види транспорту.
На кар'єрах застосовуються практично усі відомі види і технічні засоби переміщення вантажів.
Кількість гірничої маси, що переміщується за одиницю часу, характеризує вантажообіг кар'єру, який залежить від масштабу гірничих робіт і продуктивності виймально-навантажувального устаткування. Найбільші об’єми у вантажообігу на кар'єрі складають породи розкриття та корисна копалина. Господарськi технічні вантажі мають незначні об’єми.
Для переміщення кар'єрних вантажів застосовують транспорт циклічної дії (залізничний, автомобільний, тролейвозний) і транспорт безупинної дiї (конвеєрний, гідравлічний).
8.4.1. Кар'єрний залізничний транспорт.
Залізничний транспорт застосовують на кар'єрах з великим річним вантажообігом (більше 15 млн.т) при глибині розробки до 300 м і дальності транспортування більше 4 км. Цей вид транспорту ставить найбільш жорсткі вимоги до профілю і плану колій, тому його застосування доцільне насамперед на кар'єрах з великою протяжністю фронту робіт (700... 800 м) при невеликих підйомах і ухилах (до 25...30, рідше 40...60 ‰). Великі радіуси закруглень залізничних колій і незначні ухили обумовлюють значні об’єми гірничих робіт.
В якості тягового органу використовують здебільшого локомотиви: електровози, тепловози. На великих кар'єрах найбільше поширення отримали електровози постійного струму зi зчіпною вагою 100... 150 т. Перевагою електровозів є можливість подолання підйомів до 40 ‰, досить високий к.к.д. (14...16 %), надійність при експлуатації в різноманітних кліматичних умовах, простота керування і обслуговування. Недолiком електровозiв є значнi початкові витрати на будівництво тягових підстанцій і контактної мережі, складність її експлуатації і залежність від джерела енергії.
Сучасні тепловози мають електричну передачу, високий к.к.д. (до 28%), невелику витрату умовного палива та автономне живлення, що виключає будівництво контактної мережі, вартість якої складає 12...15% загальної вартості транспортування. До недолiкiв тепловозів вiдносять складність їхнього ремонту, високу вартiсть пального.
Для перевезення корисної копалини на відстань більше 20 км досить часто застосовують вагони типу «гондола» вантажопідйомністю 60...120 т, рідше вагони типу «хопер» вантажопідйомністю 60 т. При менших відстанях для перевезення вугілля більш економно застосовувати спеціальні вагони-самоскиди вантажопідйомністю 90... 140 т. Для перевезення породи, а також руди застосовують саморозвантажувальні вагони-думпкари вантажо-підйомністю до 180 т з одностороннім або двостороннім розвантаженням. Рейкові колiї за умовами експлуатації поділяють на стаціонарні, що зберігають своє положення постійно або протягом тривалого періоду часу, і тимчасові, які періодично переміщуються на уступах і відвалах.
На кар’єрах середньої і значної потужності прийнята стандартна ширина колії, рівна 1524 мм. Вузьку колію (750 мм, іноді 900 і 1000 мм) застосовують рідко – на кар'єрах із невеликим вантажообігом.
