- •Основи технології видобування корисних копалин
- •Основи технології видобування корисних копалин
- •1. Розташування і призначення підземних гірничих виробок
- •1.2. Короткі відомості про підземні гірничі виробки
- •1.2.1. Підготовка шахтного поля. Призначення і розташування гірничих виробок.
- •1.2.2. Виробки, довжина яких значно перевищує поперечний переріз.
- •2.2. Характеристика кріплення, і умови його роботи та область застосування
- •1.2.4. Приствольні двори і службові камери.
- •1.3. Контрольні запитання
- •2. Кріплення для капітальних і підготовчих гірничих виробок
- •2.3. Контрольні запитання
- •3. Технологія проведення капітальних і підготовчих гірничих виробок
- •3.1. Загальні зауваження до вивчення теми
- •3.2.2. Технологія проведення виробки буропідривним способом (на прикладі проведення штреку змішаним вибоєм).
- •3.2.3. Керування процесами проведення гірничих виробок, задачі автоматизації.
- •3.2.4. Порядок застосування технологічних схем проведення гірничих виробок і розрахунку параметрів бпр.
- •3.3. Контрольні запитання
- •4. Виймання вугілля і кріплення в очисних вибоях шахти
- •4.1. Загальні зауваження до вивчення теми
- •4.2. Поняття про засоби і процеси виймання пластів
- •4.3. Виймання вугілля комбайнами
- •4.4. Виймання вугілля стругами
- •4.5. Кріплення для очисних вибоїв
- •4.5.1. Індивідуальне кріплення.
- •4.5.2. Механізоване кріплення.
- •4.6. Поняття про технологічні схеми очисних робіт, організацію роботи в лаві
- •4.6.1. Технологічні схеми очисних вибоїв.
- •4.6.2. Порядок вибору технологічного комплексу очисного вибою і розрахунку навантаження на комбайнову лаву.
- •4.7. Контрольні запитання
- •5. Процеси і системи розробки рудних родовищ
- •5.1. Загальні зауваження до вивчення теми
- •5.2. Основні виробничі процеси при розробці рудних родовищ
- •5.3. Системи розробки руди, порядок виконання підготовчих та очисних робіт
- •5.3.1. Класифікація систем розробки.
- •5.3.2. Система розробки поверховим обрушенням.
- •5.3.3. Камерно-стовпова система розробки.
- •5.3.4. Система розробки руди з магазинуванням.
- •5.3.5. Системи розробки руди похилими шарами із закладкою.
- •5.4. Контрольні запитання
- •6. Вентиляція гірничих підприємств
- •6.1. Загальні зауваження до вивчення теми
- •6.2. Склад рудникового повітря, гранично-допустимі концентрації газів та пилу
- •6.3. Принцип розрахунку основних параметрів провітрювання підземних виробок
- •6.4. Засоби та способи вентиляції підземних гірничих виробок та шахти в цілому
- •6.5. Засоби та способи нормалізації атмосфери в кар'єрах
- •6.6. Визначення необхідої кількості повітря і величини депресії для очисного вибою та виймальної дільниці
- •6.7. Контрольні запитання
- •7. Технологія і механізація відкритих гірничих робіт
- •7.1. Загальні зауваження до вивчення теми
- •7.2. Гірничі виробки на відкритих гірничих роботах
- •7.3. Етапи і процеси відкритих гірничих робіт
- •7.4. Підготовка гірських порід до виймання
- •7.4.1. Осушення масиву порід.
- •7.4.2. Буропідривні роботи.
- •7.5. Виймально-навантажувальні роботи на кар’єрах
- •7.5. 1. Виймально-навантажувальне обладнання.
- •7.5.2. Технологія виконання виймально-навантажувальних робіт, принцип розрахунку продуктивності машин.
- •7.6. Контрольні запитання до роботи
- •8. Транспорт на гірничих підприємствах
- •8.1. Загальні зауваження до вивчення теми
- •8.2. Особливості транспорту на гірничих підприємствах
- •8.3. Підземний транспорт
- •8.3.1. Задачі, структура і технологічні схеми підземного транспорту.
- •8.3. 2. Засоби основного транспорту.
- •8.3.3. Допоміжний транспорт.
- •8.3.4. Технологічні процеси в приствольному дворі.
- •8.4. Переміщення кар’єрних вантажів
- •8.4.1. Кар'єрний залізничний транспорт.
- •8.4.2. Автомобільний транспорт.
- •8.4.3. Конвейєрний транспорт.
- •8.4.4. Комбіновані і спеціальні види транспорту на кар'єрах
- •8.5. Контрольні запитання
- •9. ЛітературА
8.3. 2. Засоби основного транспорту.
Конвеєрний транспорт.
Це найбільш прогресивний вид основного транспорту, який дозволяє досягти великої продуктивності і надійності роботи, а високий ступінь автоматизації забезпечує низьку трудомісткість. Цей вид транспорту успішно застосовують для доставки корисної копалини і перш за все - по похилих виробках. Недоліками конвеєрного транспорту є необхідність обладнання паралельної системи допоміжного транспорту, високі капітальні витрати, низька технологічна гнучкість.
В залежності від призначення конвеєри поділяються на вантажні і вантажо-людські. За місцем встановлення розрізняють вибійні, штрекові, бремсбергові і похилові конвеєри. За тривалістю і характером роботи конвеєри бувають стаціонарними, напівстаціонарними і пересувними.
За матеріалом та конструкцією тягового і носійного органу конвеєри поділяють на скребкові, стрічкові і пластинчасті.
Скребкові конвеєри складаються з металевого жолоба, зібраного з окремих секцій – риштаків, тягових ланцюгів з пластинами - скребками і приводу. Застосовують ці конвеєри для доставки корисної копалини в просіках, печах, а також на виймальних штреках в якості перенавантажувача на стрічковий конвеєр. Суттєвим недоліком скребкових конвеєрів є значна їх метало- і енергоємність (гірнича маса пересувається скребками по нерухомому ложу конвеєра).
Стрічкові конвеєри. Продуктивність їх залежить від ширини і швидкості переміщення стрічки. Для дільничних виробок використовують конвеєри з шириною стрічки 80 і 100 см (1Л80, 1Л100). Для збільшення тягового зусилля та довжини транспортування в багатьох конвеєрах застосовують стрічку з вмонтованим тросом. Продуктивність таких конвеєрів від 200 до 450 т/годину. Для транспортування корисної копалини по капітальних і панельних похилих виробках застосовують конвеєри з шириною стрічки 100 і 120 см продуктивністю від 420 до 1200 т/годину (типу 1ЛУ 100, 2ЛУ 120, 2ЛБ 120 і інші). Для похилих стволів з кутами нахилу до 16…18° і великій потужності шахт застосовують конвеєри з шириною стрічки 160 см і продуктивністю 2300 т/годину.
Стрічкові конвеєри порівняно зі скребковими мають суттєві переваги: гірнича маса не пересувається по ложу конвеєра, а переміщується разом з верхнім вантажним полотном стрічки по роликах, тому і енергетичні витрати на переміщення вантажу на одиницю довжини в декілька разів менші; у них незначне подрібнення матеріалу. Крім того, вони створюють мало шуму і забезпечують транспортування матеріалу на значну відстань, мають високу надійність в роботі. До їх недоліків відноситься вимога дотримання прямолінійності конвеєрного ставу в плані, складність регулювання довжини.
Пластинчасті конвеєри. Несучий орган цих конвеєрів складається із з’єднаних між собою металевих пластин. Основна перевага їх перед стрічковими – це можливість застосування для криволінійних виробок, а суттєвими їх недоліками є значна метало- та енергоємність, складність конструкції, невисока надійність, що дуже обмежує область їх застосування.
Локомотивний транспорт.
Застосовується для перевезення як основних, так і допоміжних вантажів, тому і знайшов найбільш широке застосування на шахтах. Основні переваги цього виду транспорту перед конвеєрним – універсальність, низькі капітальні і експлуатаційні затрати. Недоліками локомотивного транспорту є низька надійність роботи, висока трудомісткість, більш низький рівень безпеки, обмеження за нахилом виробок: до 0,005, а при застосуванні спеціальних заходів – до 0,05 (50 ‰).
Тяговим органом при локомотивному транспорті найчастіше є електровози, більш рідко – дизелевози (на рудниках).
В якості ємності застосовують вагонетки з глухим кузовом типу УВГ, які розвантажують на кругових перекидах, або вагонетки типу УВД з розвантаженням їх через дно над спеціальними ямами-бункерами в приствольних дворах. Ємність вагонеток від 1 до 10 м3. Вагонетки типу УВГ більш прості, надійніші в роботі, ніж вагонетки типу УВД, але вони не вписуються в сучасну високопродуктивну технологію обробки составів в приствольних дворах.
Контактні електровози (НКР), як і трамваї, використовують постійний струм і під час руху між струмоприймачем і дротом, а також між колесами і рейками утворюються іскри. Тому застосування їх дозволяється на шахтах негазових і безпечних за пилом, а також на шахтах з невисоким газовиділенням у виробках, по яких поступає свіже, не загазоване повітря. Ці електровози відносять до групи з рудниковим нормальним виконанням (РН).
Акумуляторні електровози і електровози на змінному струмі підвищеної частоти з безконтактним зніманням струму з лінії живлення (високочастотні електровози) відносять до групи рудникових підвищеної надійності (РП), їх застосовують на шахтах, небезпечних за метаном та пилом (електровози АРП-8, 2АМ8Д- 900).
Для шахт, небезпечних за метаном, на вентиляційних штреках дозволяють використовувати електровози в рудниковому вибухобезпечному виконанні (АРВ- 4,5).
Для надкатегорійних за метановиділенням шахт в якості допоміжного транспорту застосовують гіровози і повітровози. Гіровози – це локомотиви, які мають маховики великої маси, що розкручуються за рахунок енергії стисненого повітря при підключенні до мережі на початку або в кінці вентиляційного штреку (біля лави). Потім енергія розкрученого маховика передається на ходову частину гіровозу і локомотив рухається.
Повітровоз має великий бак-акумулятор стисненого повітря, який необхідно періодично поповнювати, і від цього акумулятора живиться пневмодвигун локомотива.
Дизелевози знайшли застосування головним чином на рудниках і мають виконання РН, РП або РВ. Вони не потребують перетворювача струму, зарядки, дозволяють подолання похилу до 17 ‰ (промиль).
Для транспортування корисної копалини та породи знайшли застосування також самохідні саморозвантажувальні вагонетки з конвеєром на дні – бункерні і секційні поїзди. Саморозвантажувальні вагонетки виготовляють на пневмоколісному ходу і застосовують для транспортування гірської маси з підготовчих вибоїв і камер (при камерно стовпових системах розробки).
Бункер-поїзди складаються з шарнірно з’єднаних секцій або вагонеток без торцевих стінок; секції утворюють суцільній жолоб, на дні якого розташований скребковий або вібраційний конвеєр для завантаження та розвантаження гірської маси.
