8.3. 2. Засоби основного транспорту.

Конвеєрний транспорт.

Це найбільш прогресивний вид основного транспорту, який дозволяє досягти великої продуктивності і надійності роботи, а високий ступінь автоматизації забезпечує низьку трудомісткість. Цей вид транспорту успішно застосовують для доставки корисної копалини і перш за все - по похилих виробках. Недоліками конвеєрного транспорту є необхідність обладнання паралельної системи допоміжного транспорту, високі капітальні витрати, низька технологічна гнучкість.

В залежності від призначення конвеєри поділяються на вантажні і вантажо-людські. За місцем встановлення розрізняють вибійні, штрекові, бремсбергові і похилові конвеєри. За тривалістю і характером роботи конвеєри бувають стаціонарними, напівстаціонарними і пересувними.

За матеріалом та конструкцією тягового і носійного органу конвеєри поділяють на скребкові, стрічкові і пластинчасті.

Скребкові конвеєри складаються з металевого жолоба, зібраного з окремих секцій – риштаків, тягових ланцюгів з пластинами - скребками і приводу. Застосовують ці конвеєри для доставки корисної копалини в просіках, печах, а також на виймальних штреках в якості перенавантажувача на стрічковий конвеєр. Суттєвим недоліком скребкових конвеєрів є значна їх метало- і енергоємність (гірнича маса пересувається скребками по нерухомому ложу конвеєра).

Стрічкові конвеєри. Продуктивність їх залежить від ширини і швидкості переміщення стрічки. Для дільничних виробок використовують конвеєри з шириною стрічки 80 і 100 см (1Л80, 1Л100). Для збільшення тягового зусилля та довжини транспортування в багатьох конвеєрах застосовують стрічку з вмонтованим тросом. Продуктивність таких конвеєрів від 200 до 450 т/годину. Для транспортування корисної копалини по капітальних і панельних похилих виробках застосовують конвеєри з шириною стрічки 100 і 120 см продуктивністю від 420 до 1200 т/годину (типу 1ЛУ 100, 2ЛУ 120, 2ЛБ 120 і інші). Для похилих стволів з кутами нахилу до 16…18° і великій потужності шахт застосовують конвеєри з шириною стрічки 160 см і продуктивністю 2300 т/годину.

Стрічкові конвеєри порівняно зі скребковими мають суттєві переваги: гірнича маса не пересувається по ложу конвеєра, а переміщується разом з верхнім вантажним полотном стрічки по роликах, тому і енергетичні витрати на переміщення вантажу на одиницю довжини в декілька разів менші; у них незначне подрібнення матеріалу. Крім того, вони створюють мало шуму і забезпечують транспортування матеріалу на значну відстань, мають високу надійність в роботі. До їх недоліків відноситься вимога дотримання прямолінійності конвеєрного ставу в плані, складність регулювання довжини.

Пластинчасті конвеєри. Несучий орган цих конвеєрів складається із з’єднаних між собою металевих пластин. Основна перевага їх перед стрічковими – це можливість застосування для криволінійних виробок, а суттєвими їх недоліками є значна метало- та енергоємність, складність конструкції, невисока надійність, що дуже обмежує область їх застосування.

Локомотивний транспорт.

Застосовується для перевезення як основних, так і допоміжних вантажів, тому і знайшов найбільш широке застосування на шахтах. Основні переваги цього виду транспорту перед конвеєрним – універсальність, низькі капітальні і експлуатаційні затрати. Недоліками локомотивного транспорту є низька надійність роботи, висока трудомісткість, більш низький рівень безпеки, обмеження за нахилом виробок: до 0,005, а при застосуванні спеціальних заходів – до 0,05 (50 ‰).

Тяговим органом при локомотивному транспорті найчастіше є електровози, більш рідко – дизелевози (на рудниках).

В якості ємності застосовують вагонетки з глухим кузовом типу УВГ, які розвантажують на кругових перекидах, або вагонетки типу УВД з розвантаженням їх через дно над спеціальними ямами-бункерами в приствольних дворах. Ємність вагонеток від 1 до 10 м³. Вагонетки типу УВГ більш прості, надійніші в роботі, ніж вагонетки типу УВД, але вони не вписуються в сучасну високопродуктивну технологію обробки составів в приствольних дворах.

Контактні електровози (НКР), як і трамваї, використовують постійний струм і під час руху між струмоприймачем і дротом, а також між колесами і рейками утворюються іскри. Тому застосування їх дозволяється на шахтах негазових і безпечних за пилом, а також на шахтах з невисоким газовиділенням у виробках, по яких поступає свіже, не загазоване повітря. Ці електровози відносять до групи з рудниковим нормальним виконанням (РН).

Акумуляторні електровози і електровози на змінному струмі підвищеної частоти з безконтактним зніманням струму з лінії живлення (високочастотні електровози) відносять до групи рудникових підвищеної надійності (РП), їх застосовують на шахтах, небезпечних за метаном та пилом (електровози АРП-8, 2АМ8Д- 900).

Для шахт, небезпечних за метаном, на вентиляційних штреках дозволяють використовувати електровози в рудниковому вибухобезпечному виконанні (АРВ- 4,5).

Для надкатегорійних за метановиділенням шахт в якості допоміжного транспорту застосовують гіровози і повітровози. Гіровози – це локомотиви, які мають маховики великої маси, що розкручуються за рахунок енергії стисненого повітря при підключенні до мережі на початку або в кінці вентиляційного штреку (біля лави). Потім енергія розкрученого маховика передається на ходову частину гіровозу і локомотив рухається.

Повітровоз має великий бак-акумулятор стисненого повітря, який необхідно періодично поповнювати, і від цього акумулятора живиться пневмодвигун локомотива.

Дизелевози знайшли застосування головним чином на рудниках і мають виконання РН, РП або РВ. Вони не потребують перетворювача струму, зарядки, дозволяють подолання похилу до 17 ‰ (промиль).

Для транспортування корисної копалини та породи знайшли застосування також самохідні саморозвантажувальні вагонетки з конвеєром на дні – бункерні і секційні поїзди. Саморозвантажувальні вагонетки виготовляють на пневмоколісному ходу і застосовують для транспортування гірської маси з підготовчих вибоїв і камер (при камерно стовпових системах розробки).

Бункер-поїзди складаються з шарнірно з’єднаних секцій або вагонеток без торцевих стінок; секції утворюють суцільній жолоб, на дні якого розташований скребковий або вібраційний конвеєр для завантаження та розвантаження гірської маси.