- •Основи технології видобування корисних копалин
- •Основи технології видобування корисних копалин
- •1. Розташування і призначення підземних гірничих виробок
- •1.2. Короткі відомості про підземні гірничі виробки
- •1.2.1. Підготовка шахтного поля. Призначення і розташування гірничих виробок.
- •1.2.2. Виробки, довжина яких значно перевищує поперечний переріз.
- •2.2. Характеристика кріплення, і умови його роботи та область застосування
- •1.2.4. Приствольні двори і службові камери.
- •1.3. Контрольні запитання
- •2. Кріплення для капітальних і підготовчих гірничих виробок
- •2.3. Контрольні запитання
- •3. Технологія проведення капітальних і підготовчих гірничих виробок
- •3.1. Загальні зауваження до вивчення теми
- •3.2.2. Технологія проведення виробки буропідривним способом (на прикладі проведення штреку змішаним вибоєм).
- •3.2.3. Керування процесами проведення гірничих виробок, задачі автоматизації.
- •3.2.4. Порядок застосування технологічних схем проведення гірничих виробок і розрахунку параметрів бпр.
- •3.3. Контрольні запитання
- •4. Виймання вугілля і кріплення в очисних вибоях шахти
- •4.1. Загальні зауваження до вивчення теми
- •4.2. Поняття про засоби і процеси виймання пластів
- •4.3. Виймання вугілля комбайнами
- •4.4. Виймання вугілля стругами
- •4.5. Кріплення для очисних вибоїв
- •4.5.1. Індивідуальне кріплення.
- •4.5.2. Механізоване кріплення.
- •4.6. Поняття про технологічні схеми очисних робіт, організацію роботи в лаві
- •4.6.1. Технологічні схеми очисних вибоїв.
- •4.6.2. Порядок вибору технологічного комплексу очисного вибою і розрахунку навантаження на комбайнову лаву.
- •4.7. Контрольні запитання
- •5. Процеси і системи розробки рудних родовищ
- •5.1. Загальні зауваження до вивчення теми
- •5.2. Основні виробничі процеси при розробці рудних родовищ
- •5.3. Системи розробки руди, порядок виконання підготовчих та очисних робіт
- •5.3.1. Класифікація систем розробки.
- •5.3.2. Система розробки поверховим обрушенням.
- •5.3.3. Камерно-стовпова система розробки.
- •5.3.4. Система розробки руди з магазинуванням.
- •5.3.5. Системи розробки руди похилими шарами із закладкою.
- •5.4. Контрольні запитання
- •6. Вентиляція гірничих підприємств
- •6.1. Загальні зауваження до вивчення теми
- •6.2. Склад рудникового повітря, гранично-допустимі концентрації газів та пилу
- •6.3. Принцип розрахунку основних параметрів провітрювання підземних виробок
- •6.4. Засоби та способи вентиляції підземних гірничих виробок та шахти в цілому
- •6.5. Засоби та способи нормалізації атмосфери в кар'єрах
- •6.6. Визначення необхідої кількості повітря і величини депресії для очисного вибою та виймальної дільниці
- •6.7. Контрольні запитання
- •7. Технологія і механізація відкритих гірничих робіт
- •7.1. Загальні зауваження до вивчення теми
- •7.2. Гірничі виробки на відкритих гірничих роботах
- •7.3. Етапи і процеси відкритих гірничих робіт
- •7.4. Підготовка гірських порід до виймання
- •7.4.1. Осушення масиву порід.
- •7.4.2. Буропідривні роботи.
- •7.5. Виймально-навантажувальні роботи на кар’єрах
- •7.5. 1. Виймально-навантажувальне обладнання.
- •7.5.2. Технологія виконання виймально-навантажувальних робіт, принцип розрахунку продуктивності машин.
- •7.6. Контрольні запитання до роботи
- •8. Транспорт на гірничих підприємствах
- •8.1. Загальні зауваження до вивчення теми
- •8.2. Особливості транспорту на гірничих підприємствах
- •8.3. Підземний транспорт
- •8.3.1. Задачі, структура і технологічні схеми підземного транспорту.
- •8.3. 2. Засоби основного транспорту.
- •8.3.3. Допоміжний транспорт.
- •8.3.4. Технологічні процеси в приствольному дворі.
- •8.4. Переміщення кар’єрних вантажів
- •8.4.1. Кар'єрний залізничний транспорт.
- •8.4.2. Автомобільний транспорт.
- •8.4.3. Конвейєрний транспорт.
- •8.4.4. Комбіновані і спеціальні види транспорту на кар'єрах
- •8.5. Контрольні запитання
- •9. ЛітературА
6.3. Принцип розрахунку основних параметрів провітрювання підземних виробок
Одним з основних заходів по запобіганню виникнення небезпечних концентрацій вказаних вище газів є подача достатньої кількості свіжого повітря.
Необхідна кількість повітря для розбавлення газів, що систематично виділяються у виробку (метан, вуглекислий газ та ін.), визначається з формули
Q = 100* I * Kн / (C – C0), м3/хв, (6.1)
де I – абсолютне газовиділення у виробку, м3/хв; С – ГДК для даного газу; С0 – концентрація газу в повітрі, що надходить у виробку: для метану С0 ≤ 0,5%; Kн – коефіцієнт нерівномірності газовиділення: для очисних вибоїв (для метану) знаходиться в межах 1,4...1,8.
Для розбавлення газів, що утворюються при буропідривних роботах, необхідна кількість повітря визначається за іншими формулами.
Необхідну кількість повітря для провітрювання виробки, крім вказаних факторів, перевіряють також за наступними факторами:
– максимальною кількістю одночасно працюючих – з розрахунку 6 м3/хв на одну людину;
– за тепловим фактором, за забезпеченням мінімальної швидкості повітря у виробці.
Для остаточних розрахунків приймається найбільша кількість повітря з усіх вказаних вище факторів.
Отриману кількість повітря перевіряють за максимально допустимою згідно ПБ швидкістю Vmax, яка становить (м/с):
– для очисних і підготовчих вибоїв, де працюють люди – 4;
– для головних відкотних і вентиляційних виробок, для капітальних і панельних бремсбергів і похилів, допоміжних стволів – 8 ;
– для головних стволів – 12;
– для вентиляційних стволів без постійно діючого підйому –15;
– для інших виробок – 6.
Тобто
Q Qmax = S * Vmax * 60, м3/хв, (6.2)
де S – переріз виробки у світлі, м2.
Для переміщення повітря виробкою потрібно витратити певну кількість енергії і перш за все для здолання сил опору від тертя повітря об стінки виробки. Величина цієї енергії визначається депресією виробки h, яка дорівнює перепаду статичного тиску повітря на початку p1 і в кінці виробки p2
h = p2 – p1 , Н/м2 . (6.3)
Величина депресії залежить від аеродинамічного опору виробки R:
h = RQ2,
а опір виробки визначається з виразу
R = Ps l / S3.
Тоді депресію виробки (депресію тертя) можна визначити з формули
h = RQ2 = Ps l Q2 / S3, (6.4)
де
– коефіцієнт аеродинамічного опору
виробки; Ps – периметр виробки;
для виробок аркової форми Ps
4
;
l – довжина виробки, м.
Кількість повітря Q в формулі (6.4) приймається в м3/с.
Депресію шахтної вентиляційної мережі визначають як суму депресій тертя послідовно з’єднаних “n” виробок:
,
Н/м2 .
(6.5)
Коефіцієнт 1,2 враховує додаткові витрати енергії на подолання місцевих опорів (поворотів, розширення – звуження виробок) та лобового опору, якщо у виробці розміщені вагони, елементи оснастки, армування тощо.
