8.3.3. Допоміжний транспорт.

Доставка матеріалів, обладнання та людей по горизонтальним виробкам забезпечується переважно локомотивним транспортом. Монорейковий транспорт використовують рідко, головним чином на конвеєрних штреках.

Якщо горизонтальна відстань до місця роботи перевищує 1000 м, або різниця відміток між кінцевими пунктами переміщення робітників перевищує 25 м, то у відповідності до вимог «Правил безпеки» передбачається механізована доставка людей. Для доставки людей по похилим виробкам використовують досить часто кінцеву канатну тягу з застосуванням спеціальних пасажирських вагонеток з дахом. При однокінцевій доставці матеріалів, обладнання та породи на з'єднаннях похилої виробки з горизонтальними виробками (допоміжних бремсбергів чи похилів – з ярусними, поверховими та головними штреками) влаштовують заїзди з горизонтальним профілем, так звані верхні та нижні приймальні площадки, на які доставляють вантажі і з яких забираються порожні вагонетки, або навпаки. На людських бремсбергах, людських похилах заїздів не влаштовують, а тільки площадки для посадки і висадки людей.

В останні роки для перевезення людей і допоміжних вантажів, перш за все по похилих виробках, широке використання знайшли підвісні монорейкові та моноканатні установки. Основні переваги цих установок – незалежність від стану підошви виробки, можливість подолання ділянок з малими радіусами повороту і крутим похилом, можливість перетинання траси конвеєрної лінії та інших перешкод, виключення сходження транспортної посудини з рейок, більш низькі капітальні та експлуатаційні витрати.

Монорейкові установки складаються з монорейки, шляхового обладнання, засобів тяги, рухомого складу, вантажопідйомних пристроїв. Вантажопід'ємність вагонеток складає 1,0...2,5 т. Такі дороги можуть обслуговувати тільки одну виробку між двома кінцевими пунктами.

В якості тягового органу при локомотивній доставці, як і для основного транспорту, використовують електровози, дизелевози. Для доставки людей по похилих виробках використовують також моноканатні крісельні дороги. Посадка-висадка здійснюється з посадочних площадок на ходу без зупинки руху канату.

В якості допоміжних транспортних засобів в приствольних дворах, біля конвеєрних бремсбергів, лав, підготовчих вибоїв застосовують штовхачі та маневрові лебідки.

8.3.4. Технологічні процеси в приствольному дворі.

Характер технологічних процесів, які відбуваються у виробках приствольного двору, залежить від прийнятого типу цього двору, виду основного і допоміжного транспорту, прийнятої технологічної схеми обробки потягів з корисною копалиною, породою. Для забезпечення високої пропускної спроможності приствольних дворів у виробках передбачають односторонній, як правило, круговий рух составів.

В приствольних дворах шахт потужністю до 1,2 млн. т на рік зі старою технологією обробки составів застосовують вагонетки з глухим кузовом. Завантажений состав після відповідних маневрів електровозу заштовхується цим електровозом на вугільну чи породну вантажну гілку скіпового стволу і розвантажується над відповідними ямами-бункерами 3 і 4 (див. рис. 2.2). Перед розвантаженням вагонетки роз'єднуються і штовхачем, встановленим між рейками, по одній заштовхуються в перекид, звідки після розвантаження виштовхується черговою завантаженою вагонеткою на порожнякову колію, де формується состав порожняку. Потім електровозом цей состав доставляється до місця призначення.

Для шахт потужністю 1,5 млн. т і більше, де застосовують сучасну технологію, приймають вагонетки з донним розвантаженням або секційні поїзди. В таких приствольних дворах состав з вугіллям чи породою на зниженій швидкості проходить через вугільну та породну ями, і вагонетки з вугіллям чи породою розвантажуються над відповідними ямами, не зупиняючись.

Вагонетки з обладнанням та матеріалами опускаються в шахту у клітях по допоміжному стволу до потрібного горизонту, де виштовхуються з кліті порожніми вагонетками і по самокатному похилу направляються до місця формування составу, який доставляють до місця призначення.