- •Міністерство освіти і науки України Харківський національний автомобільно-дорожній університет
- •Проектне забезпечення формування виробничо – технічної бази підприємств автомобільного транспорту
- •1. Особливості системи профілактичного обслуговування та ремонту автомобілів на базі діагностичної інформації 1.1. Загальні положення
- •1.2. Профілактичне обслуговування
- •1.3. Діагностування
- •1.4. Усунення несправностей
- •Розрахункові швидкості та відносні коефіцієнти коректування
- •2.2. Класифікація підприємств технічної експлуатації рухомого складу автотранспорту
- •Номенклатура технічних впливів
- •2.4. Методика визначення періодичностей і трудомісткостей технічних впливів
- •2.3. Вибір варіанта організації профілактичного обслуговування та ремонту автомобілів
- •Періодичність то
- •Коефіцієнт коректування нормативів
- •Розподіл трудомісткостей, %, за видами технічного обслуговування та пр
- •3. Технологічний розрахунок підприємств автомобільного транспорту
- •3.1. Напрямки формування виробничо-технічної бази підприємств
- •3.1.1. Види реконструкції і технічного переоснащення
- •3.1.2. Порядок розробки проектів
- •3.2. Розрахунок виробничої програми
- •3.2.1. Розрахунок кількості обслуговувань за цикл для одного автомобіля
- •3.2.2. Розрахунок коефіцієнта переходу від циклу до року
- •3.2.3. Розрахунок річної кількості обслуговувань для одного автомобіля та парку
- •3.2.4. Розрахунок добової кількості обслуговувань
- •3.2.5. Розрахунок річного обсягу робіт
- •Розрахунок виробничої програми
- •3.2.6. Розподілення річного обсягу робіт
- •Розподілення обсягу ун за видами робіт, %
- •Обсяг дільничних та постових робіт ун
- •3.3. Розрахунок кількості робітників
- •Примірне розподілення допоміжних робіт, %
- •Розрахунок кількості робітників
- •3.4. Технологічний розрахунок виробничих зон, дільниць і складських приміщень
- •3.4.1. Розрахунок кількості постів і потокових ліній
- •Рекомендована кількість робітників на постах по і пр
- •Розрахунок кількості робочих постів і ліній
- •3.4.2. Вибір технологічного устаткування
- •Відомість технологічного устаткування
- •3.4.3. Розрахунок площ приміщень
- •Питомі площі дільниць на одного працюючого
- •3.5. Прискорений метод розрахунку виробничої програми
- •Решта показників визначається аналогічно цикловому методу розрахунку.
- •3.6. Особливості розрахунку виробничої програми для комерційних структурних підрозділів підприємств
- •3.7. Особливості технологічного проектування станцій технічного обслуговування автомобілів
- •3.7.1. Загальні положення
- •3.7.2. Технологічний розрахунок сто
- •Приблизне розподілення обсягу робіт за видами і місцем їх виконання на сто , % ( за онтп – 01 – 91 )
- •3.7.3. Методики розрахунку потужності сто автомобілів зарубіжними фірмами
- •3.8. Проектування міських гаражів і стоянок
- •Контрольні запитання
- •4. Оцінка якості технологічних рішень
- •Питомі техніко-економічні показники атп для еталонних умов
- •Контрольні запитання
- •5. Рекомендації по виконанню дипломних проектів
- •5.1. Загальні вимоги до тематики і змісту проектів та робіт
- •5.2. Конструкторська частина проекту
- •5.3. Розробка технологічних процесів
- •5.4. Науково – дослідна частина
- •5.5. Оформлення дипломного проекту
- •5.5.1. Загальні вимоги
- •5.5.2. Ілюстрації
- •5.5.3. Таблиці
- •5.5.4. Формули та рівняння
- •5.5.5. Посилання
- •5.5.6. Додатки
- •Додаток а
- •Норми пробігу до капітального ремонту ( ) і періодичності профілактичного обслуговування ( ) рухомого складу
- •Додаток б
- •Нормативи трудомісткості по і ун для довгострокового планування для середніх і великих атп
- •Нормативи трудомісткості по і ун для довгострокового планування для малих атп
- •Додаток в
- •Коефіцієнт , який враховує спискове число технологічно сумісного рухомого складу для легкових, автобусних і вантажних атп
- •Коефіцієнт , який враховує тип рухомого складу
- •Продовження таблиці в.2
- •Коефіцієнт , який враховує наявність причіпного складу до вантажних автомобілів
- •Коефіцієнт , який враховує середньодобовий пробіг одного автомобіля
- •Коефіцієнт , який враховує умови зберігання рухомого складу для легкових, автобусних і вантажних атп
- •Коефіцієнт , який враховує групу умов експлуатації рухомого складу
- •Коефіцієнт , який враховує кліматичний район експлуатації рухомого складу
- •Список літератури
- •Автообслуговуючі підприємства, 14 Авторемонтні підприємства,14,15
1. Особливості системи профілактичного обслуговування та ремонту автомобілів на базі діагностичної інформації 1.1. Загальні положення
Технічна політика на автомобільному транспорті до цього часу будувалась на застарілій системі обслуговування та ремонту за наробітком автомобілів із зазначенням визначеного переліку робіт при ТО-1 і ТО-2 та недосконалих методиках класифікації умов їх експлуатації. При цьому застосовувались середньостатистичні норми пробігів і трудомісткостей на кожний конкретний автомобіль; були відсутні нормативи з діагностики; при коректуванні нормативів на технічні обслуговування та поточний ремонт (ПР) недостатньо або зовсім не враховувалась уся різноманітність умов експлуатації, та й самі умови експлуатації для багатьох автомобілів не лишаються сталими іноді навіть протягом одного робочого дня. На технічний стан автомобілів можуть істотно впливати якість запасних частин та інших експлуатаційних матеріалів, кваліфікація та практичні навички водіїв, обсяг виконаної транспортної роботи і інші фактори.
Запропонована кафедрою системотехніки і діагностики транспортних машин ХНАДУ нова система профілактичного обслуговування та ремонту рухомого складу [1,2] базується на досягненнях науково-технічного прогресу на автомобільному транспорті та досвіді роботи передових підприємств. Вона реалізує нову концепцію, яка заснована на здійсненні технічних впливів за фактичним станом кожного автомобіля на основі діагностичної інформації при індивідуальному підході до нього і при застосуванні сучасних методів контролю. При цьому передбачається виконання головним чином профілактичних (запобіжних) робіт, які підвищують надійність машин шляхом запобігання відказів, а також відновлення працездатності при раптових відказах. Нова система відрізняється від середньостатистичної і структурним змістом. Замість традиційних технічних впливів – щоденного обслуговування (ЩО), ТО-1, ТО-2 та ПР, кожне з яких базується в різних співвідношеннях на обов'язкових, контрольно-діагностичних, регулювальних і ремонтних операціях, запроваджені три види інтегральних впливів, які включають у себе усі обов'язкові роботи (ОР), контрольно-діагностичні (Д) і усі роботи по усуненню виявлених несправностей (УН). Така система більш гнучка, в ній немає чіткого розмежування між ТО і ПР і регламентація робіт по кожному автомобілю здійснюється в основному за результатами діагностування.
Поряд з цим значно спрощується система класифікації умов роботи рухомого складу і коректування періодичностей та трудомісткостей технічних впливів. В її основу покладена кількість палива, яка витрачається автомобілем за період між технічними впливами, що найбільш повно відображає його роботу.
Встановлені три рівня управління технічним станом рухомого складу:
довгострокове планування – для розробки проектів нових підприємств або реконструкції діючих, при розрахунках річних виробничих програм;
оперативне планування (поточне) – для визначення конкретного строку поставлення автомобілів на профілактичні впливи;
за сигналом зворотного зв'язку (за результатами діагностування та прогнозування).
Основою нової технічної політики є планово-запобіжна система профілактичного обслуговування та ремонту. Система являє собою сукупність засобів, нормативно – технічної документації та виконавців, потрібних для підтримання та відновлення якості рухомого складу. Визначення технічного стану рухомого складу та його основних частин провадиться за допомогою діагностування (контролю), яке виконує подвійну роль – є елементом системи управління технічним станом автомобілів і елементом технологічного процесу технічних впливів.
При наявності достовірної контрольно-діагностичної інформації система ПО і ремонту автомобілів ставить ціль попередити виникнення відказів і має профілактичний характер. Контрольно-діагностичні роботи і профілактичне обслуговування виконуються примусово за планом, як правило, без розбирання агрегатів і вузлів. Мета профілактичного обслуговування – підтримка автомобіля у технічно справному стані та належному зовнішньому вигляді, забезпечення надійності, економічності, безпеки руху, захист навколишнього середовища і зменшення інтенсивності погіршення параметрів технічного стану.
Метою діагностування при ПО і ремонті є:
- прогнозування моменту виникнення несправності;
- визначення дійсної потреби і обсягів виконання робіт;
- оцінка якості виконання робіт.
Усунення несправностей і відказів виконується за потребою, виявленою під час профілактичного обслуговування або в процесі експлуатації і має мету поновлення технічно справного стану.