- •Міністерство освіти і науки України Харківський національний автомобільно-дорожній університет
- •Проектне забезпечення формування виробничо – технічної бази підприємств автомобільного транспорту
- •1. Особливості системи профілактичного обслуговування та ремонту автомобілів на базі діагностичної інформації 1.1. Загальні положення
- •1.2. Профілактичне обслуговування
- •1.3. Діагностування
- •1.4. Усунення несправностей
- •Розрахункові швидкості та відносні коефіцієнти коректування
- •2.2. Класифікація підприємств технічної експлуатації рухомого складу автотранспорту
- •Номенклатура технічних впливів
- •2.4. Методика визначення періодичностей і трудомісткостей технічних впливів
- •2.3. Вибір варіанта організації профілактичного обслуговування та ремонту автомобілів
- •Періодичність то
- •Коефіцієнт коректування нормативів
- •Розподіл трудомісткостей, %, за видами технічного обслуговування та пр
- •3. Технологічний розрахунок підприємств автомобільного транспорту
- •3.1. Напрямки формування виробничо-технічної бази підприємств
- •3.1.1. Види реконструкції і технічного переоснащення
- •3.1.2. Порядок розробки проектів
- •3.2. Розрахунок виробничої програми
- •3.2.1. Розрахунок кількості обслуговувань за цикл для одного автомобіля
- •3.2.2. Розрахунок коефіцієнта переходу від циклу до року
- •3.2.3. Розрахунок річної кількості обслуговувань для одного автомобіля та парку
- •3.2.4. Розрахунок добової кількості обслуговувань
- •3.2.5. Розрахунок річного обсягу робіт
- •Розрахунок виробничої програми
- •3.2.6. Розподілення річного обсягу робіт
- •Розподілення обсягу ун за видами робіт, %
- •Обсяг дільничних та постових робіт ун
- •3.3. Розрахунок кількості робітників
- •Примірне розподілення допоміжних робіт, %
- •Розрахунок кількості робітників
- •3.4. Технологічний розрахунок виробничих зон, дільниць і складських приміщень
- •3.4.1. Розрахунок кількості постів і потокових ліній
- •Рекомендована кількість робітників на постах по і пр
- •Розрахунок кількості робочих постів і ліній
- •3.4.2. Вибір технологічного устаткування
- •Відомість технологічного устаткування
- •3.4.3. Розрахунок площ приміщень
- •Питомі площі дільниць на одного працюючого
- •3.5. Прискорений метод розрахунку виробничої програми
- •Решта показників визначається аналогічно цикловому методу розрахунку.
- •3.6. Особливості розрахунку виробничої програми для комерційних структурних підрозділів підприємств
- •3.7. Особливості технологічного проектування станцій технічного обслуговування автомобілів
- •3.7.1. Загальні положення
- •3.7.2. Технологічний розрахунок сто
- •Приблизне розподілення обсягу робіт за видами і місцем їх виконання на сто , % ( за онтп – 01 – 91 )
- •3.7.3. Методики розрахунку потужності сто автомобілів зарубіжними фірмами
- •3.8. Проектування міських гаражів і стоянок
- •Контрольні запитання
- •4. Оцінка якості технологічних рішень
- •Питомі техніко-економічні показники атп для еталонних умов
- •Контрольні запитання
- •5. Рекомендації по виконанню дипломних проектів
- •5.1. Загальні вимоги до тематики і змісту проектів та робіт
- •5.2. Конструкторська частина проекту
- •5.3. Розробка технологічних процесів
- •5.4. Науково – дослідна частина
- •5.5. Оформлення дипломного проекту
- •5.5.1. Загальні вимоги
- •5.5.2. Ілюстрації
- •5.5.3. Таблиці
- •5.5.4. Формули та рівняння
- •5.5.5. Посилання
- •5.5.6. Додатки
- •Додаток а
- •Норми пробігу до капітального ремонту ( ) і періодичності профілактичного обслуговування ( ) рухомого складу
- •Додаток б
- •Нормативи трудомісткості по і ун для довгострокового планування для середніх і великих атп
- •Нормативи трудомісткості по і ун для довгострокового планування для малих атп
- •Додаток в
- •Коефіцієнт , який враховує спискове число технологічно сумісного рухомого складу для легкових, автобусних і вантажних атп
- •Коефіцієнт , який враховує тип рухомого складу
- •Продовження таблиці в.2
- •Коефіцієнт , який враховує наявність причіпного складу до вантажних автомобілів
- •Коефіцієнт , який враховує середньодобовий пробіг одного автомобіля
- •Коефіцієнт , який враховує умови зберігання рухомого складу для легкових, автобусних і вантажних атп
- •Коефіцієнт , який враховує групу умов експлуатації рухомого складу
- •Коефіцієнт , який враховує кліматичний район експлуатації рухомого складу
- •Список літератури
- •Автообслуговуючі підприємства, 14 Авторемонтні підприємства,14,15
5.5.4. Формули та рівняння
Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище і нижче кожної формули повинно бути залишено не менше одного вільного рядка.
Формули і рівняння слід нумерувати по порядку в межах розділу. Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули або рівняння, відокремлених крапкою. Після номера крапку не ставлять. Номер формули або рівняння в дужках зазначають на рівні формули або рівняння у крайньому правому положенні на рядк у, наприклад, (2.1) – перша формула другого розділу.
Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою чи рівнянням у тій послідовності, в якій вони наведені. Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом „де” без двокрапки.
Приклад
Річну трудомісткість щоденного обслуговування визначають за формулою
(2.4)
де NЩ – річна кількість ЩО;
tЩ – норматив трудомісткості ЩО, люд.год.
Формули, що йдуть одна за одною й не розділені текстом, відокремлюють комою.
Приклад
T1 = N1T1, (2.4)
TЩ = NЩ tЩ . (2.5)
Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконання операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка. Коли переносять формули чи рівняння на знаковій операції множення, застосовують знак „х”.
5.5.5. Посилання
Посилання в тексті записки на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «...у роботах [1-3]...».
Відомості про джерело включають прізвище, ініціали автора, найменування джерела (книги або статті), місце видання, видавництво, рік видання, обсяг у аркушах. Щодо статті, то вказують найменування журналу, рік і номер його випуску і номери сторінок, на яких знаходиться стаття.
Приклад – „Список літератури” даного навчального посібника.
При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки зазначають їх номери. При посиланнях слід писати:”...у розділі 4...”, „...дивись підрозділ 2.1...”, „...за пунктом 3.3.4...”, „...відповідно до підпункту 2.3.4.1...”, „...на рисунку 1.3...”, „...у таблиці 3.2...”, „...за формулою (3.1)...”, „”...у рівняннях (1.7)-(1.9)...”, „...у додатку 1”.
5.5.6. Додатки
Додатки слід оформлювати як продовження записки на її наступних сторінках. Додатки повинні мати спільну з рештою записки наскрізну нумерацію сторінок. Додатки слід нумерувати великими буквами російського алфавіту за винятком букв Е, З, Й, О, Ч, Ь, Ы, Ъ.
Додаток повинен мати заголовок. Текст заголовка пишуть малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінок. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої повинно бути написане слово „Додаток” і велика цифра, що позначає порядковий номер додатка.
