3. Технологічний розрахунок підприємств автомобільного транспорту

3.1. Напрямки формування виробничо-технічної бази підприємств

На різних етапах економічного розвитку переважають ті чи інші фактори, які ведуть до зміни потреби в перевезенні вантажів і пасажирів; необхідності вирішення проблем ресурсозбереження, охорони навколишнього середовища; інтенсифікації використання виробничих потужностей; зміни рівня концентрації, спеціалізації та централізації ВТБ ПАТ. Тому процес оновлення виробничо-технічної бази підприємств не припиняється ніколи.

В умовах розвитку ринкових відносин процес формування конкуренто-спроможної ВТБ підприємства багато в чому визначається шляхами оновлення виробничих потужностей та їхнього ефективного використання. Конкурентоспроможність ВТБ підприємства забезпечує можливість досягнення максимального прибутку у певному комерційному просторі.

Відповідно до діючої класифікації відтворення основних фондів і напрямів капітальних вкладень [6] розрізняють такі форми, як нове будівництво, розширення, реконструкцію та технічне переоснащення.

До нового будівництва належить спорудження об'єктів основного, допоміжного і обслуговуючого призначення новостворюваних підприємств на нових майданчиках за затвердженим у визначеному порядку проектом до повного завершення будівництва і введення в дію на повну проектну потужність, які після введення в експлуатацію перебуватимуть на самостійному балансі. Або будівництво на новому майданчику підприємства тієї самої або більшої потужності замість того, що ліквідується з будь-яких причин.

Розширення – будівництво окремих дільниць, зон, приміщень виробничих підрозділів або їх комплексів, комунікацій та інших об’єктів на території діючого підприємства або його філіалів з метою створення додаткових або нових потужностей без переведення їх на самостійний баланс.

Реконструкція - оновлення та якісне вдосконалення діючих виробничих фондів за розробленим проектом за рахунок: ліквідації застарілих будівель та споруд; заміни морально застарілого і фізично спрацьованого устаткування; впровадження прогресивної технології; підвищення рівня механізації та автоматизації процесів ПО і ремонту транспортних засобів; перепланування та перебудови будівель, споруд або окремих приміщень у зв’язку із зміною функціональної схеми виробництва або впровадженням нових технологічних процесів; вдосконалення умов праці та впровадження заходів по захисту навколишнього середовища.

Технічне переоснащення – це оновлення активної частини ВТБ за розробленим проектом на підставі: впровадження нової техніки і технології; модернізації діючого устаткування; підвищення рівня механізації та автоматизації процесів ПО і ремонту транспортних засобів; поліпшення умов праці та удосконалення форм організації виробництва і праці.

Поняття «реконструкція» та «технічне переоснащення» дуже тісно пов’язані, вони спрямовані на приріст виробничих потужностей, розширення сфери надання послуг з ПО і ремонту, підвищення продуктивності праці ремонтних працівників, а також поліпшення інших техніко-економічних показників. Частіше реконструкція поєднується із технічним переоснащенням і охоплює (включає) його.

На сучасному етапі формування ВТБ галузі автотранспорту реконструкція забезпечує перехід від індивідуального технічного обслуговування та ремонту в рамках замкнутого технологічного циклу окремого комплексного АТП до розвитку спеціалізованого виробництва і кооперованих форм зв'язків між виробничими підрозділами та створення індустріальної технології ПО і ремонту рухомого складу [7].

Нині нове будівництво відіграє головну роль у створенні малих експлуатаційних і обслуговуючих підприємств, які є вузькоспеціалізованими з різними формами власності. Але найбільша питома вага припадає на такі форми, як реконструкція та технічне переоснащення ВТБ діючих підприємств. Це зумовлено наявністю в них значного невикористованого виробничого потенціалу (надлишки виробничо-складських площ, площ стоянок і території), фізичним і моральним старінням устаткування, потребою різкого підвищення інтенсивності експлуатації наявної ВТБ, потребою усунення „вузьких місць” в структурі виробничих підрозділів підприємства, які стримують його розвиток.

Важливою особливістю реконструкції є науково обгрунтоване визначення масштабів і рівня концентрації, спеціалізації та кооперації виробництва по виконанню робіт з забезпечення працездатного стану транспортних засобів. Реалізація цих принципів підвищує інтенсивність використання діючих виробничих фондів, прискорює впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво ПО і ремонту рухомого складу автотранспорту.

Концентрація передбачає зосередження засобів виробництва, робочої сили і випуск продукції на одній ВТБ. Принцип спеціалізації у виробництво ПО і ремонту рухомого складу реалізується при створенні спеціалізованих підрозділів (виробничо-технічних комплексів) або підприємств для виконання окремих видів чи комплексів робіт з обслуговування та усунення несправностей транспортних засобів з високим рівнем технічного оснащення, індустріальною технологією та високою продуктивністю праці.

Концентрація обсягу робіт з підвищенням рівня спеціалізації виробництва ПО і ремонту приводить до створення нових об’єктів на вищому організаційно-технічному рівні – таких, як СТО, спеціалізовані майстерні, виробничо-технічні комбінати та ін. Принцип кооперації втілює потребу встановлення виробничо-технологічних зв’язків між окремими підприємствами та їх підрозділами, передусім тоді, коли виконання складних трудомістких робіт потребує високопродуктивного і дорогого технологічного устаткування, яке не може бути ефективно використаним в умовах малих АТП.