95. Зупинення строків позовної давності

Призупинення строку позовної давності означає, що час протягом якого існує обставина, яка є підставою призупинення, не зараховується в строк позовної давності. Після того, як вказана обставина припиняє існування строк давності подовжується. Частина строку, яка прийшла до настання цієї обставини включається до строку позовної давності. Такими обставинами можуть бути : стихійні лиха, військові дії, тимчасова втрата дієздатності, як сторони правопорушника, так і потерпілої сторони. Згідно з ЦКУ - перебіг строку позовної давності зупиняється : 1)якщо пред’явленню позову перешкоджала надзвичайна і невідворотна за даних умов подія (непереборна сила) 2)в силу встановленої законодавством У. відстрочки виконання зобов’язань (мораторій). 3)якщо позивач або відповідач перебувають у складі Збройних Сил У., переведених на воєнний стан. Перебіг строку позовної давності зупиняється, якщо зазначені обставини виникли або продовжували існувати в останні 6 місяців строку давності, якщо цей строк менший 6 місяців – протягом строку давності.

96. Переривання строків позовної давності

Строк позовної давності переривається в силу певних дій божника, або кредитора. Згідно ЦКУ - перебіг строку позовної давності переривається пред’явленням позову в установленому порядку. По спорах, в яких однією або обома сторонами є громадяни, перебіг строку позовної давності переривається також вчиненням зобов’язаною особою дій, що свідчать про визнання боргу. Після перериву перебіг строку позовної давності починається спочатку; час, що минув до перериву, до нового строку не зараховується. Пред’явлення позову, залишеного без розгляду, не перериває перегляду строку позовної давності.

Загальною підставою є звернення з позовом належного позивача до належного відповідача і в належний судовий орган. У відносинах, у яких стороною є громадянин, перебіг строку давності переривається вчиненням дій, що свідчать про визнання боргу (часткове виконання зобов’язання, письмове прохання про відстрочку...). Усне визнання зобов’язання не є підставою для перерви строку. Для юридичних осіб таке правило не діє. При перериванні строку – перебіг строку починається заново.

97. Застосування строків позовної давності

Позовна давність - це строк для захисту права за позовом особи, право якої порушене. Іншими словами, це строк протя­гом якого особа, право якої порушено, може вимагати захисту чи примусового здійснення свого права через суд.

Строки позовної давності мають загальний характер. Вони по­ширюються на всі правовідносини, крім випадків, передбачених законодавством. Норми, в яких містяться правила щодо позовної давності, складають самостійний цивільно-правовий інститут, який є однією із складових загальної частини цивільного права.

Позовна давність у п´ять років застосовується до вимог про визнання недійсними правочину, вчиненого під впливом на­сильства або обману.

Позовна давність у десять років застосовується до вимог про застосування наслідків нікчемного правочину.

За деякими вимогами скорочені строки позовної давності вста­новлені в транспортному законодавстві. Так, відповідно до Кодексу торговельного мореплавства (КТМ) України до вимог, що виникають із договору морського перевезення вантажу, незалеж­но від того, здійснюється перевезення у каботажному чи закордон­ному сполученні, застосовується річний строк позовної давності.

Дворічний строк позовної давності застосовується до вимог, що виникають з договорів перевезення пасажирів і багажу, фрах­тування судна без екіпажу, фрахтування судна, буксирування, морського страхування, угод, укладених капітаном судна в силу наданих йому законом прав, здійснення рятувальних операцій.

У законодавстві передбачені й випадки, коли встановлено більш продовжений строк позовної давності порівняно із загальним строком. Так, Закон України «Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку» передбачає, що право на подання позову про відшкодування радіаційної шкоди, заподія­ної майну чи навколишньому середовищу, діє протягом десяти років із моменту заподіяння шкоди.