145. Підстави виникнення зобов’язань

Зобов’язання — це правовідносини, за якими одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Найбільш поширеною підставою для виникнення зобов’язальних відносин є договір, завдяки якому головним чином і забезпечується правове регулювання відносин майнового обігу на засадах рівності, вільного волевиявлення, майнової самостійності його учасників.

Підставами виникнення зобов'язань є певні юридичні факти або їх поєднання, з настанням яких закон пов'язує виникнення тих чи інших прав і обов'язків. У ЦК Укр. вказано, що зобов'язання виникають із договорів та інших правочинів, у результаті створення літературних, художніх творів, винаходів та ін. результатів інтелект. діяльності. Зобов'язання також виникають внаслідок заподіяння шкоди, безпідставного збагачення та інших підстав, зазначених у ЦК та ін. законах Укр. Серед підстав виникнення зобов'язань центральне місце належить договору і правочину. Прикладом зобов'язання, що виникло на підставі одностороннього правочину, може бути публічне оголошення сплатити винагороду за надання інформації щодо особи, яка вчинила тяжкий злочин. Це оголошення породжує обов'язок сплатити винагороду. Заподіяння шкоди (як одна з підстав виникнення недоговірного зобов'язання) покладає на заподіювача шкоди обов'язок відшкодувати її в повному обсязі.

Особа, яка набула майно за рахунок іншої особи без достатніх підстав, зобов'язана повернути його цій особі. До недоговірних зобов'язань, що виникають із цивільних правопорушень, належать також дії юр. та фіз. осіб, які при здійсненні підприємницької та ін. господарської діяльності створюють небезпеку (загрозу) життю і здоров'ю фіз. осіб, а також їхньому майну і майну юр. осіб. Такі дії породжують зобов'язання усунути цю небезпеку (загрозу). Серед ін. підстав, які породжують виникнення зобов'язань: рятування здоров'я та життя фіз. особи, майна фіз. або юр. особи та вчинення дій у майнових інтересах ін. особи без її доручення. Підставою виникнення зобов'язань може стати і певна подія. Так, пожежа як страховий випадок зобов'язує страхову компанію відшкодувати збитки страхувальнику. Зобов'язання може виникнути і на підставі рішення суду.

146. Сторони та множинність осіб у зобов’язанні

Складними (зобов’язаннями з множиною осіб) є зобов’язання, де на якійсь зі сторін (або на обох сторонах) перебувають де­кілька осіб. Якщо в зобов’язанні є кілька кредиторів, це активна множина, якщо кілька боржників — пасивна множина, якщо де­кілька тих та інших — змішана множина осіб.

Залежно від характеру розподілу прав або обов’язків між де­кількома кредиторами чи боржниками розрізняють зобов’язання часткові, солідарні й субсидіарні.

При множинності осіб на боці боржника та (або) кредитора має місце часткове або солідарне зобов’язання. Такі зобов’язання можуть також виникати із договору.

Часткові зобов’язання — це правовідносини, в яких кожен боржник має виконати зобов’язання в певній частині, а ко­жен кредитор має право вимагати виконання певної частки зобов’язання. За загальним правилом, якщо між сторонами існують зобов’язання, вони є частковими. У часткових зобов’язаннях кожен боржник має виконати зобов’язання в певній частині, а кожен кредитор має право вимагати виконання певної частки зобов’язання.

Солідарні зобов’язання — це правовідносини, в яких кожному кредиторові в повному обсязі належить право вимагати від будь-кого з боржників виконання зобов’язання в повному обсязі.

У разі солідарної вимоги кредиторів (солідарних кредиторів) кожен із них має право пред’явити боржникові вимогу в повному обсязі. До пред’явлення вимоги одним із солідарних кредиторів боржник має право виконати свій обов’язок будь-кому з них на свій розсуд. Виконання боржником свого обов’язку одному з солідарних кредиторів у повному обсязі припиняє зобов’язання і звільняє боржника від виконання іншим солідарним кредиторам. При цьому солідарний кредитор, який одержав виконання від боржника, зобов’язаний передати належне кожному з решти солідарних кредиторів у рівній частці, якщо інше не встановлено договором між ними.

У разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов’язку не в повному обсязі від одного з солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов’язаними доти, доки їх обов’язок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов’язку в повному обсязі одним із боржників припиняє обов’язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Субсидіарні зобов’язання — це правовідносини, в яких існують основний кредитор або боржник і додатковий кредитор (боржник). За загальним правилом між учасниками зобов’язання встановлюються й існують часткові зобов’язання.