177. Зобов’язання по відшкодуванню шкоди, завданої життю та здоров’ю

Заподіяння шкоди життю та здоров’ю фізичної особи породжує відповідний обов’язок відшкодувати заподіяну моральну шкоду. Однак порівняно із загальними умовами відшкодування заподіяної шкоди цей вид деліктних зобов’язань наділений цілою низкою специфічних ознак.

Насамперед протиправність діяння полягає в тому, що будь-яке діяння, яким заподіюється шкода життю та здоров’ю фізичної особи, як правило, презюмується протиправним. Це зумовлюється тим, що життя та здоров’я фізичної особи визначаються вищою соціальною цінністю і не можуть бути пошкоджені, а правовідносини, які опосередковують відповідні блага, мають абсолютний характер.

Що стосується шкоди, то слід відмітити, що цим протиправним діянням фізичній особі заподіюється каліцтво чи інше ушкодження здоров’я або смерть.

Специфіка моральної шкоди, завдана життю та здоров’ю фізичної особи, полягає також і в тому, що вона не може бути відшкодована в натурі та оцінена в грошовому еквіваленті.

Певними особливостями наділена і вина заподіювача шкоди у цьому деліктному зобов’язанні. Як і за загальними правилами, вина заподіювача презюмується аж поки він не доведе свою невинність.

Особливості відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок смерті потерпілого

Специфіка цього делікту полягає в тому, що у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Окрім розміру середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого, особи, яким завдано шкоди смертю годувальника, мають право вимагати відшкодування моральної шкоди, пов’язаної зі смертю годувальника, витрат на поховання та на спорудження надгробного пам’ятника - особі, яка зробила ці витрати .

Порядок відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва та іншого ушкодження здоров’я або смерті

Здійснюється щомісячними платежами. Цей принцип виходить з того, що особа, яка має відшкодувати цю шкоду, отримує свій заробіток (доходи) переважно в щомісячному режимі. Проте за наявності обставин, що мають істотне значення, та з урахуванням матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди, сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більше як за три роки наперед.

178. Зобов’язання по відшкодуванню шкоди, завданої особами, котрі не мають повної дієздатності

Особи, що не мають повної дієздатності – це у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. ). Це особи Вони в деякій мірі обмежені в можливості вчинювати правочини, однак, повністю деліктоздатні і вони несуть самостійну відповідальність за шкоду, завдану ними іншій особі.

У той же час в контексті із положеннями ЦК проглядаються деякі обставини, які законодавцем враховуються як істотні, і за причини яких існує об’єктивна потреба у спеціальному регулюванні відносин з відшкодування шкоди, завданої такими особами. Таких обставин можна назвати, щонайменше, три: а) у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років фізична особа, як правило, продовжує навчання, так би мовити, тільки готується до активної життєдіяльності, у тому числі трудової; б) неповнолітні особи найчастіше не мають самостійних джерел доходів чи іншого майна у власності, достатнього для відшкодування шкоди; в) істотним уявляється й те, що неповнолітні особи, хоч і здатні оцінювати свою поведінку і визначати межі її зовнішнього вияву, все ж таки вони потребують і виховання, і відповідних наставлень, а також догляду.

Цілком ймовірно, що саме за цих обставин законом встановлюється, що у разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується у частці, якої не вистачає, або у повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником.

Обов’язок названих осіб, у тому числі піклувальника, з відшкодування завданої неповнолітньою особою шкоди, додатковий (субсидіарний).

Для відносин з відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою, є загальним правилом, що у разі набуття цією особою повноліття, тобто повної дієздатності, завдана нею раніше шкода відшкодовується самостійно і на загальних підставах.