2. Державне регулювання інноваційної діяльності в Україні

Перехід від адміністративно-командної системи управління науково-технічним прогресом до ринкового регулювання інноваційної діяльності потребує розробки нового інноваційного механізму, адекватного ринковим змінам. Під інноваційним механізмом слід розуміти функціональну модель та сукупність методів регулювання інноваційної діяльності на всіх рівнях управління.

Головною метою інноваційної політики держави є створення соціально-економічних, організаційних і правових умов для ефективного відтворення, розвитку й використання науково-технічного потенціалу, забезпечення впровадження сучасних екологічно чистих, безпечних, енерго- та ресурсозберігаючих технологій, виробництва та реалізації нових видів конкурентоспроможної продукції. Основні напрямки інноваційної політики наведені на рис 4.1.

О сновні напрямки інноваційної політики держави

Орієнтація на інноваційний шлях розвитку економіки України:

визначення державних пріоритетів інноваційного розвитку,

формування нормативної правової бази у сфері інноваційної діяльності;

створення умов для збереження, розвитку і використання вітчизняного науково-технічного та інноваційного потенціалу;

забезпечення взаємодії науки, освіти, виробництва, фінансово-кредитної сфери у розвитку інноваційної діяльності;

ефективне використання ринкових механізмів для сприяння інноваційній діяльності, підтримка підприємництва у науково-виробничій сфері;

здійснення заходів на підтримку міжнародної науково-технологічної кооперації, трансфер-технологій, захист вітчизняної продукції на внутрішньому ринку та її просування на зовнішній ринок;

фінансова підтримка, здійснення сприятливої кредитної, податкової і митної політики у сфері інноваційної діяльності;

сприяння розвиткові інноваційної інфраструктури;

інформаційне забезпечення суб'єктів інноваційної діяльності;

Підготовка кадрів у сфері інноваційної діяльності.

Рис. 4.1.Основні напрямки інноваційної політики

Регулювання інноваційної політики здійснюється таким шляхом:

• визначення і підтримка пріоритетних напрямів інноваційної діяльності державного, галузевого, регіонального і місцевого рівнів;

• формування і реалізація державних, галузевих, регіональних і місцевих інноваційних програм;

• створення нормативно-правової бази та економічних механізмів для підтримки і стимулювання інноваційної діяльності;

• захист прав та інтересів суб'єктів інноваційної діяльності;

• фінансова підтримка виконання інноваційних проектів;

• стимулювання комерційних банків та інших фінансово-кредитних установ, які кредитують виконання інноваційних проектів;

• встановлення пільгового оподаткування суб'єктів інноваційної діяльності;

• підтримка функціонування і розвитку сучасної інноваційної інфраструктури;

• надання індивідуальним винахідникам і малим підприємствам безпроцентних банківських позик;

• створення венчурних інноваційних фондів, які користуються значними податковими пільгами;

• зниження державних патентних зборів для індивідуальних винахідників;

• відстрочення оплати патентних зборів із ресурсозберігаючими винаходами; реалізація права на прискорену амортизацію обладнання;

• створення мережі технополісів, технопарків та інкубаторів.

Верховна Рада в сфері інноваційної діяльності проводить роботи зі створення законодавчої бази нововведень, затверджує пріоритетні напрями інноваційної діяльності та визначає обсяг асигнувань для підтримки її.

Державне регулювання міжнародних зв'язків в інноваційній сфері повинно базуватися на ряді загальних принципів, таких, як взаємна вигода, недопущення дискримінації, еквівалентна технологічна залежність сторін, раціональне поєднання лібералізації і протекціонізму і т.п. Як і при впливі на внутрішні науково-інноваційні процеси, тут використовуються прямі й непрямі зв'язки.

Центральні органи виконавчої влади готують пропозиції щодо інноваційної політики у відповідній галузі економіки та створюють організаційно-економічні механізми підтримки її реалізації, а також доручають державним інноваційним фінансово-кредитним установам здійснювати конкурсний відбір пріоритетних інноваційних проектів та фінансово підтримують їх у межах виділених коштів. Основна роль в проведенні інноваційної діяльності відводиться місцевим державним адміністраціям, кредитним установам проведення конкурсного відбору інноваційних проектів місцевих інноваційних програм і здійснення фінансової підтримки цих проектів у межах коштів, передбачених у відповідному бюджеті.