3. Самоорганізація в процесі управління інноваційною політикою підприємства

На будь-якому підприємстві є документи, що регламентують систему управління ним (статутні, законодавчі та нормативні). Одночасно на підприємстві відбуваються процеси, пов'язані з несанкціонованим управлінням, тобто процеси самоуправління та самоорганізації. Процес організації слід розглядати як наслідок регламентного управління, а самоорганізацію – як таку, що ініціює самоуправління. При цьому самоорганізація може розглядатися у двох аспектах: як процес і як явище. Процес передбачає формування сукупності таких дій, які ведуть до створення стійкої реакції в системі управління підприємством. Сутність самоорганізації у вигляді явища – в об'єднанні елементів виробничого процесу для реалізації мети інноваційного розвитку підприємства з урахуванням внутрішніх правил і процедур, що діють у його межах.

Існують технічний та соціальний різновиди самоорганізації. Перший з них слід розглядати як процес у вигляді програми автоматичної заміни алгоритму дій у разі зміни цілі управління підприємством або чинників зовнішнього середовища. З точки зору розгляду його як явища – це набір таких альтернативних інтелектуальних адаптивних систем, які забезпечують спроможність підприємства діяти незалежно від умов функціонування. Соціальний вид самоорганізації як процес передбачає гармонізацію відносин, пов'язаних зі зміною з часом пріоритетів, інтересів, цілісної орієнтації, мотивів і цілей соціального розвитку колективу підприємства, а як явище – конкретні дії підприємства, вчинки людини, форми комунікацій тощо. Соціальна самоорганізація поділяється на особистісну (як правило, в межах інформаційного забезпечення) та колективну (внутрішні та зовнішні комунікації, робота в умовах непередбачених ситуацій). При цьому самоорганізації підприємства або людини сприяють такі властивості, як самоаналіз, ініціативність, саморегулювання, вміння передбачати розвиток, самостійність у прийнятті рішень, наполегливість, енергійність, високий рівень дисципліни. Серед позитивних проявів самоорганізації керівника підприємства, керівників структурних підрозділів, фахівців слід відзначити винахідницьку та раціоналізаторську діяльність, створення нових машин, технологій, управлінських структур та ін.

Процес самоорганізації створюється на підприємстві тоді, коли внутрішній та зовнішній вплив призводить до порушення встановленого порядку діяльності. При цьому формуються нові пропорції, елементи в діяльності підприємства та виводяться з неї застарілі, які не сприяють його інноваційному розвитку. У зв'язку з цим виділяються такі цикли самоорганізації на підприємстві:

• самоорганізація;

• самоуправління;

• професійне управління;

• організаційні функції;

• організаційна структура управління підприємством.

Рис. 3.4. Основні ознаки перетворень в інноваційному розвитку підприємства

Лекція 4. Державне регулювання інноваційної діяльності Питання

1. Іноземний досвід державного регулювання інноваційних процесів

2. Державне регулювання інноваційної діяльності в Україні

3. Соціально-економічний аналіз