3. Аналіз попиту на інноваційний продукт

Попит виражає кількість альтернативних можливостей придбання продукції за різних цін і однакових інших умов. Його можна показати одним із способів:

1. у вигляді таблиці (табл. 5.2);

2. графічно. Попит у цьому випадку зображується у вигляді графіка (рис. 5.2), що показує кількість продуктів, яку споживачі готові, хочуть і в змозі купити за певну ціну;

3. аналітично (формула 5.1).

Таблиця 5.2

Співвідношення ціни і кількості мобільних телефонів, на які пред'явлений

попит у другій половині січня 2006 р.

Ціна за один моб. телефон, грн./шт.	Кількість моб. телефонів, на які пред'явлений попит, шт.
750	60
859	51
860	35
870	25
975	20

Перенесемо дані табл. 5.2 на графік (рис. 5.2). Для побудови кривої відкладемо на осі абсцис точки, що відображають кількість товару, на який пред'явлений попит, а на осі ординат відповідну йому ціну. Ламана лінія дає змогу графічно відобразити залежність попиту від ціни.

Рис. 5.2 Крива попиту на мобільні телефони у другій половині січня 2006 р.

Аналітично величину попиту можна відобразити за допомогою виразу:

Q(С)_i =a + bP_i, (5.1)

де Q(С)_i – обсяг попиту на і-й товар (і = 1. 2.....k);

Р_і – ціна і-го товару;

а,b – постійні члени.

Табличний і графічний способи відображення попиту є інструментами його попереднього й оперативного аналізу. У таблиці можна, по-перше, представити ранжирований ряд значень ціни продукції в порядку її зростання чи зменшення і відповідну їй кількість одиниць товару, на який пред'явлений попит. За великої кількості значень ціни, частому її коливанні чи великому розкиді в кількості проданих одиниць продукції доцільно ретельніше простежувати тенденцію попиту, групувати значення ціни і подавати дані у вигляді інтервального ряду показників.

Графічне зображення попиту дає можливість побачити напрямки його зміни, що широко застосовується для прогнозування попиту, визначення типу товарів, за якими він вивчається, розрахунку ступеня гнучкості попиту стосовно основних, що впливають на нього, факторів. Таким чином, цей метод у значній мірі застосовується як інструмент якісного аналізу, за допомогою якого можна наочно відобразити тенденцію зміни попиту під дією різних факторів.

Аналітичний метод дозволяє проаналізувати сформовану тенденцію попиту на основні товари і спрогнозувати ситуацію на перспективу. Він застосовується як інструмент попереднього і наступного аналізу.

Варто розрізняти зміну величини попиту і зміну попиту. Величина попиту виражається в конкретних кількісних показниках продукції, на яку пред'явлений попит, її зміна виникає під дією ціни. Графічно це означає пересування точки на кривій попиту без зміни положення самої кривої. Наприклад, на рис. 3.2. показано, що за зниження ціни з Р₁ до Р₂ величина чи обсяг попиту збільшується з Q₁ до Q₂

Вплив на попит інших, крім ціни, факторів викликає зрушення лінії попиту від DD до D₁ D₁ таким чином, що при збереженні ціни на рівні Р₁ відбувається збільшення попиту з величини Q₁ до Q₃, а при зниженні ціни до рівня Р₂ попит зростає з Q₂ до Q_4. Зсув положення кривої попиту і є зміною попиту.

Найважливіша властивість попиту полягає в зворотній (негативній) залежності між ціною продукції і попитом на неї за незмінності всіх інших факторів. Ця залежність називається законом попиту. Інакше кажучи, за інших рівних умов зниження ціни зумовлює збільшення величини попиту, і навпаки, зріст ціни веде до зниження величини попиту на продукцію.

В основі закону попиту лежить, по-перше, особливість психології покупця, яка полягає в тому, що великі обсяги конкретного товару купуються за більш низькою ціною. Підтвердженням цього служить крива попиту.

Рис. 5.3. Криві, що показують величину і зміну попиту

По-друге, споживання підкоряється принципу зменшувальної граничної корисності, відповідно до чого наступні одиниці конкретного товару приносять все менше і менше задоволення.

По-третє, чинність закону попиту пов'язана з ефектом доходу, що виражається в можливості для покупця при постійному доході й інших рівних умовах придбати більше даного товару. І навпаки, більш висока ціна призводить до зниження купівельного попиту.