Форма випуску й пакування.

Компоненти набору, кількість пробірок, їх вміст і маркерування наведені в табл.4.5.

Таблиця 4.5 - Комплектність набору для поділу ДНК методом електрофорезу

в гелі агарози

Найменування компонентів в упаковці (напис на етикетці)	Номінальна кількість	Вид пакування	К-сть штук
Етідіума бромід	30,0 мкл	Пластикова пробірка 2 см3	1
Фарба-лідер	500,0 мкл	Пластикова пробірка 2 см3	1
Буфер для електрофорезу	18,0 г	Пластиковий пакет (флакон 20 см3)	1
Агароза	4,0 г	Пластиковий пакет (флакон 20 см3)	2

Матеріали, обладнання:

- термостат (ампліфікатор) програмний типу МС-2 “Терцик” (Росія), Mastercecler 5330 plus (Eppendorf, Німеччина; Techne, Великобританія) або аналог;

- термостат для мікропробірок, що підтримує температуру (65 ± 2) ⁰С типу Dri-block-BLD-701-010X (фірма Techne, Великобританія) або аналог;

- мікроцентрифуга, що розвиває прискорення 14 000 об/хв., типу А 14 (JOUAN S.A., Франція, кат. № 11174542) або аналог;

- вихровий змішувач типу Вортекс CV-1500 (Росія) або аналог;

- електрофоретична камера типу SE-1, SE-2 (Росія) або аналог;

- джерело постійного струму типу ЭЛЬФ 4, ЭЛЬФ 8 (Росія) або аналог;

- трансілюмінатор ультрафіолетовий типу Т-16-365 (Росія) або аналог;

- холодильник побутовий;

- піпетки напівавтоматичні одноканальні зі змінними наконечниками з перемінним або фіксованим об’ємом, що дозволяють відбирати об'єми рідини 5, 15, 20, 80 мкл, атестовані за значенням середньої дози й східністю результатів піпетування (похибка не більше ± 3,0 %);

- мікрохвильова піч;

- плитка електрична;

- мікропробірки ампліфікаційні ємністю 0,5 см³ (Кат. № 00301210023, фірма Eppen-dorf, Німеччина) або аналог;

- колба конічна ємністю 250 см³ за ДСТ 25336;

- колба конічна ємністю 1000 см³ за ДСТ 25336;

- колба конічна ємністю 500 см³ за ДСТ 25336;

- папір фільтрувальний лабораторний за ДСТ 12026;

- рукавички гумові хірургічні за ДСТ 3-88;

- спирт етиловий ректифікований за ДСТ 5962;

- штатив магнітний; штатив для мікропіпеток.

Необхідно пам’ятати, що існують набори для виявлення МБТ і інших фірм, тому можливо використання наборів реагентів для виявлення МБТ за допомогою ПЛР і інших фірм, зареєстрованих в Україні відповідним чином.

5 Визначення чутливості мікобактерій туберкульозу до антимікобактеріальних препаратів

5.1 Критерії стійкості m.Tuberculosis до антимікобактеріальних препаратів

Визначення спектра і ступеня стійкості мiкобактерiй туберкульозу до антимікобактеріальних препаратів має суттєве значення для тактики хiмiотерапiї хворих, для контролю за ефективністю лікування і визначення прогнозу захворювання. Зміна чутливості мiкобактерiй відзначається до усіх антимікобактеріальних препаратів, проте відрізняється за ступенем, частотою і швидкістю появи стійких варіантів. Чутливими до антимікобактеріальних препаратів вважаються ті мiкобактерiї туберкульозу, на які препарат у концентрації, що досягається у вогнищі інфекції, спричиняє бактеріостатичну або бактеріцидну дію, незалежно від поза- або внутрішньоклітинного їх розташування.

Відповідно до цього, критерії чутливості мiкобактерiй туберкульозу залежать від концентрації медикаментозного препарату у вогнищі ураження, величини максимальної терапевтичної дози препарату, його фармакокінетики. Чутливість мiкобактерiй туберкульозу до антимікобактеріальних препаратів корелюється з мінімальною концентрацією препарату, що затримує (інгібує) ріст мiкобактерiй при стандартних умовах постановки досліду. Розподіл мiкобактерiй туберкульозу на чутливі і стійкі відбувається на підставі критеріїв, що встановлені клініко-лабораторними дослідженнями (табл.5.1).

Визначення медикаментозної чутливості виділених культур M.tuberculosis у вперше виявлених хворих необхідно обов’язково проводити до стрептоміцину, ізоніазиду, етамбутолу, рифампіцину. В випадку наявності стійкості до цих препаратів рекомендується проведення тесту медикаметозної чутливості до етіонаміду (або протіонаміду), канаміцину та фторхінолонам. У хворих з хронічним перебігом туберкульозу необхідно проводити визначення медикаментозної чутливості M.tuberculosis до всіх препаратів з урахуванням результатів попередніх досліджень.

Таблиця 5.1 – Критерії оцінки медикаментозної стійкості M.tuberculosis на яєчних середовищах (в мкг/мл)

Препарати	Метод пропорцій	Метод абсолютних концентрацій
Стрептоміцин	4,0; 8,0	5,0
Ізоніазид	0,1; 0,2; 1,0	1,0
Етіонамід або протіонамід	20,0; 40,0	30,0
Етамбутол	1,0; 2,0; 3,0	5,0
Рифампіцин	20,0; 40,0	20,0
Канамiцин	–	30,0
Піразинамід	1,0; 2,0; 4,0	–
Фторхінолони (ципрофлоксацин)	4,0	10,0
Циклосерин	16,0	16,0
ПАСК	0,5	1,0

Визначення медикаментозної чутливості мiкобактерiй туберкульозу може проводитися бактеріологічними методами в щільному або в рідкому живильному середовищі. Існують модифікації обох методів.

Модифікації методу визначення медикаментозної чутливості в рідкому середовищі представлені методом глибинного посіву мікобактерій (за Школьниковою) і методом мікрокультивування на скельцях (за Прайсом). Методи визначення чутливості мiкобактерiй у рідких середовищах більш трудомісткі, вимагають додаткового приготування мазків, їх фарбування і мікроскопіювання. Проте, результати визначення одержують у більш короткі терміни (від 8 до 12 діб). Метод мікрокультивування на скельцях і метод глибинного посіву застосовуються, як правило, для прямого визначення чутливості мiкобактерiй безпосередньо з патологічного матеріалу. При цьому в патологічному матеріалі повинно міститися не менше 1-5 мiкобактерiй у полі зору.

Для непрямого визначення чутливості з вирощеної культури потрібно приготувати завись в ізотонічному розчині хлористого натрію, відцентрифугувати протягом 2-3 хвилин і з надосадної рідини стерильною пастерівською піпеткою нанести 2 краплі на відстані 1,0 см одна від одної на 1/3 вузького скельця. Далі роблять так само, як і при прямому визначенні чутливості.

Модифікації методу визначення медикаментозної чутливості на щільному середовищі представлені методом абсолютних концентрацій і методом пропорцій. Ці методи менш трудомісткі, але визначення проводиться з вже виділених культур (непрямий метод). Ця обставина подовжує терміни одержання результатів. При методі пропорцій визначення чутливості відбувається шляхом засіву дозованої кількості мiкобактерiй, що дозволяє більш точно визначити ступінь їх чутливості.

Вибір методу залежить від можливостей лабораторії, що виконує дослідження. Для визначення чутливості M.tuberculosis до антимікобактеріальних препаратів використовується середовище Льовенштайна-Єнсена, яке прийнято за міжнародний стандарт ВООЗом.