- •Предмет, методи та цілі системи правового регулювання туристичної діяльності
- •Принципи та структура системи правового регулювання туристичної діяльності
- •Об’єкти та суб’єкти правовідносин у сфері туристичної діяльності
- •Система національних та міжнародних джерел права туристичної діяльності
- •Система правового забезпечення формування та реалізації державної політики України у сфері туристичної діяльності
- •6. Суб’єкти визначення та реалізації державної політики України у сфері туристичної діяльності
- •7. Основні засади сучасної державної політики України у сфері туристичної діяльності
- •8. Структура та основні принципи зу «Про туризм»
- •10. Учасники туристичної діяльності
- •9. Організаційні форми і види туризму за національним законодавством
- •11. Права суб΄єктів туристичної діяльності
- •12. Обов΄язки суб΄єктів туристичної діяльності
- •13. Права та обов΄язки туристів та екскурсантів
- •14. Найважливіші сучасні нормативно-правові акти з питань державної політики розвитку туристичної діяльності в Україні
- •15. Система органів державного регулювання у сфері туризму в Україні
- •16. Основні повноваження органів державного регулювання у сфері туризму в Україні
- •17. Сучасні держані програми розвитку туризму, правове забезпечення іх підготовки
- •18. Роль державних стандартів у регулюванні туристичної діяльності
- •19. Система державного контролю за дотриманням законадавства у сфері туристичної діяльності
- •20. Правове регулювання довгострокового прогнозування та програмування розвитку туристичної діяльності
- •21. Міжнародні засади туристичної діяльності, основні документи, що визначають їх
- •22. Основний зміст Хартії туризму
- •23. Основний зміст Глобального етичного кодексу туризму
- •24. Основний зміст Манільської декларації з світового туризму
- •25. Основний зміст Гаагської та Балійської декларацій з туризму
- •26. Вто, її статус, правові засади діяльності
- •27. Роль вто у формуванні правових засад та розвитку туристичної діяльності на міжнародному та національному рівнях
- •28. Правове забезпечення участі України у міжнародному співробітництві у сфері туризму, виконанні міжнародних договорів та діяльності міжнародних організацій
- •29. Основні засади регулювання правового статусу туриста
- •30. Правові засади класифікації туристичних ресурсів
- •31. Правове регулювання інформаційного забезпечення та реклами у тур бізнесі
- •32. Засади формування безпечних умов туристичної діяльності
- •33. Правове регулювання страхування туристів, надання їм медичної допомоги
- •34. Система попередження надзвичайних ситуацій та реагування у разі іх виникнення
- •35. Правове регулювання фінансового забезпечення туристичної діяльності
- •36. Механізми правового регулювання туристичної діяльності
- •37. Ліцензування у сфері туристичної діяльності та порядок його здійснення
- •38. Сертифікація і стандартизація в сфері туристичної діяльності
- •39. Суб’єкти підприємницької туристичної діяльності, їх основні організаційно-правові форми
- •40. Правове регулювання утворення та державної реєстрації суб'єктів підприємницької туристичної діяльності
- •41. Роль договору у відносинах суб’єктів туристичної діяльності, вимоги щодо його змісту
- •42. Договір на туристичне обслуговування
- •43. Договір на єкскурсійне обслуговування
- •44. Договір на готельне обслуговування
- •45. Ваучер-правовий зміст та основні завдання
- •46. Національне та міжнародне правове забезпечення збереження та ефективного використання туристичних ресурсів
- •47. Правове забезпечення формування системи та збереження територій та об’єктів природно-заповідного фонду України, рекреаційних територій, як туристичних ресурсів
- •48. Правове забезпечення збереження об’єктів культурного надбання
- •49. Правове регулювання режиму державного кордону України, порядок його перетину
- •50. Основи порядку виїзду та в’їзду в Україну, інші держави, вимоги паспортного, візового режиму
- •51. Правове регулювання підготовки фахівців у галузі туризму
- •52. Павове регулювання створення діяльності об΄єднань суб΄єктів туристичної діяльності
- •53. Основні положення системи захисту прав суб΄єктів туристичної діяльності, вирішення спорів, розгляду справ судами
- •54. Основні підстави притягнення до відповідальності за порушення законодавства у сфері туризму
- •55. Види відповідальності у сфері туристичної діяльності
- •56. Основні механізми вирішення питань щодо юридичної відповідальності у сфері туристичної діяльності
- •57. Особливості діяльності в Україні іноземних суб΄єктів туристичної діяльності
- •58. Статистична звітність в туризмі
- •59. Правове регулювання оподаткування в туризмі
26. Вто, її статус, правові засади діяльності
ВТО-це міжурядова організація, до складу якої входять близько 160 країн і територій, декілька асоційованих членів і понад 350 членів, які мають статус приєднаних і представляють турфірми,авіакомпанії тощо приватного сектору, навчальні інституції, туристичні асоціації та місцеві органи управління туризмом. ВТО є спеціалізованою агенцією ООН і провідною міжнародною організацією у сфері туризму.
З 1925 p називалася Міжнародним союзом офіційних туристичних організацій. 2 січня 1975 р. ВТО отримала офіційний статус спеціалізованого органу ООН.Статут ВТО було прийнято 27 вересня 1975 р. Штаб-квартира розташована у Мадриді (Іспанія).Організація є юридичною особою.
Офіційними мовами є англійська, французька, російська та іспанська.
Згідно сі Статутом організації, місцезнаходження штаб-квартири має бути визначене і може бути в будь-який час змінено за рішенням Генеральної Асамблеї.
Члени ВТО поділяються на 3 категорії: дійсні члени, асоційовані члени(країни, що не мають суверенітету,тобто території, що не є відповідальними за здійснення своїх зовнішніх відносин) та ті, що приєдналися(міжнародні, урядові та неурядові організації, що мають спеціальні інтереси в сфері туризму, комерційні організації та асоціації, діяльність яких відповідає цілям, визначеними ВТО ).
Для того, щоб держава стала дійсним членом ВТО, необхідно,щоб її кандидатура була одобреною Генеральною Асамблеєю більшістю в дві третини голосів.
ВТО має наступну структуру: Генеральна асамблея, регіональні комісії; Виконавча рада, комітети; Секретаріат.
На кожній сесії дійсні і асоційовані члени можуть бути придставлені не більше ніж п’ятьма делегатами, один з яких назначається головою делегації. Комітет тих, хто приєднався може назначити до трьох членів.
Асамблея скликається на чергові сесії кожні два роки, а на позачергові – коли того потребують обставини. Вона обирає свого Президента та Віце-Президента на початку кожної сесії.
Строк повноважень Виконавчої ради - чотири роки. Рада збирається по крайній мірі один раз на рік. Рада обирає Голову та заступників голови на термін 1 рік.
Секретаріат складається із Генерального секретаря (обирається на 2 роки) і штату необхідних співробітників. Генеральний секретар відповідальний перед Асамблеєю та Радою, та виконує їх вказівки.
У межах ВТО функціонують регіональні комісії з розвитку туризму в Європі, Африці, Америці, Південній Азії, на Близькому Сході, у Східній Азії і районі Тихого океану, а також Міжнародний вищий навчальний центр з туризму.
Україна - дійсний член ВТО з 1997 року і член виконавчої Ради ВТО з 1999 року.
Основними цілями ВТО є: — прискорення та розширення сприяння туризму (міжнародному та внутрішньому) у світі, взаєморозуміння, здоров'я та добробут людей у цілому світі; — допомога людям в отриманні доступу до освіти та культури під час подорожей; — поліпшення стандартів проживання та перебування в менш розвинених районах світу шляхом допомоги у забезпеченні необхідної матеріально-технічної бази для іноземного туризму та розвитку транспортних шляхів, що поєднують з цими регіонами; — розширення можливостей країн, які приймають туристів, збільшення внеску в їх економіку; — координація інтересів співробітництва між країнами — членами ВТО; — встановлення постійного взаємного зв'язку між різними об'єднаннями туроператорів.
