27. Роль вто у формуванні правових засад та розвитку туристичної діяльності на міжнародному та національному рівнях

Велику увагу ВТО приділяє нормативно-правовій базі туристичної діяльності.

UNWTO організовує, скликає і проводить міжнародні конференції. Важливу роль у регулюванні туризму відіграли всесвітня конференція з туризму в Манілі (1980 р.), всесвітня конференція з туризму в Акапулько (1982 р.), Міжпарламентська конференція з туризму в Гаазі (1989 р.), яка прийняла Гаазьку декларацію по туризму, та інші конференції, форуми та зустрічі.

Важливі документи, прийняті ВТО та за її участі: Резолюція конференції ООН з міжнародного туризму і подорожей (Рим, Італія), Хартія туризму і Кодекс туриста, ухвалені VI сесією ГА ВТО (Болгарія, 1985), Глобальний етичний кодекс туриста, прийнятий XIII сесією ГА ВТО (Чилі). ВТО розробляє міжнародні документи (акти) та стежить за їх виконанням, а також за реалізацією вже наявних правил, заохочуючи усунення міжнародних туристичних розбіжностей.

Важливим напрямком діяльності UNWTOє визначення та узгодження законодавчого порядку регулювання туризму, в тому числі при виникненні надзвичайних обставин (епідемій, стихійних лих та ін).

Організація намагається сприяти світовому туризму шляхом залучення або обмеження урядового втручання в міжнародний туризм, так само, як і в процес стандартизації вимог до паспортів, віз, реєстрацій, візових та інших формальностей тощо.

Співробітництво України із Всесвітньою туристською організацією здійснюється в рамках діяльності у складі її керівних органів, у тому числі Генеральної асамблеї, Виконавчої ради (в якості спостерігача) та Регіональної комісії для Європи, а також її програмних органах, зокрема Робочої групи з розробки юридичного інструмента полегшення туристичних поїздок.

28. Правове забезпечення участі України у міжнародному співробітництві у сфері туризму, виконанні міжнародних договорів та діяльності міжнародних організацій

Згідно із Законом України "Про туризм"одним із основних напрямів держ.політики в цій сфері є розвиток співробітництва із зарубіжними країнами та міжнародними організаціями, участь у міжнародних програмах розвитку туризму, розробка та укладання міжнародних двосторонніх і багатосторонніх договорів у галузі туризму та визначення механізму їх реалізації.

За статтею 35 ЗУ Про туризм ,правову основу міжнародного співробітництва в галузі туризму становлять міжнародні договори України, укладені відповідно до Закону України "Про міжнародні договори України". Держава сприяє розширенню та зміцненню міжнародного співробітництва в галузі туризму на принципах і нормах, розроблених Всесвітньою туристською організацією (ВТО). Україна бере участь у діяльності міжнародних туристичних організацій відповідно до міжнародно-правових зобов'язань України та статутних документів таких організацій.

На даний період поглиблення безпосереднього партнерства є найперспективнішим в межах членства України у складі ВТО та її керівного органу – Виконавчої Ради, Ради по туризму держав СНД, ОЧЕС(Організ чорноморс. екон. співроб-ва),ЦЄІ(Центральноєвропейська ініціатива), участь у діяльності світових і міжнародних структур усіх рівнів: ООН, Ради Європи, ЄС тощо. Співпраця з цими організаціями сприятиме виходу України на міжнародний рівень розвитку туризму. Тому подолання перешкод на шляху співробітництва є важливим кроком для майбутнього туристичної галузі.

Міжнародне співробітництво в сфері туризму розвивається в двох формах: 1) співробітництво на двосторонній основі; 2) співробітництво на багатосторонній основі.

Двостороннє співробітництво виникає тоді, коли дві сторони домовляються між собою щодо довгострокових дій відносно розвитку взаємних туристських зв'язків. Цілі, форми і методи співробітництва закріплюються в спеціальних договорах, які зазвичай мають назву міждержавних (міжурядових) угод про співпрацю в сфері туризму.

Україна уклала більше тридцяти двосторонніх міжнародних угод з країнами СНД, Західної Європи, Азії (Індією, Республікою Корея, Китаєм, В'єтнамом), Африкою (Єгиптом, Тунісом), Кубою, Ліваном, Сірією та Ізраїлем. Перевага надається встановленню договірних відносин з країнами, які є перспективними для України туристськими ринками. Контроль за виконанням таких угод, як правило, покладається на національні туристські адміністрації, делегації яких регулярно зустрічаються для підведення підсумків виконаної роботи і її планування на наступний період.

Багатостороннє співробітництво передбачає координацію спільних дій щодо розвитку міжнародного туризму між кількома країнами. Така співпраця здійснюється на основі регулярного скликання міжнародних нарад, форумів з питань туризму і подорожей, а також створення і роботи різних міжнародних туристських організацій.Головним координатором багатостороннього співробітництва в сфері туризму виступає ООН. Особливо важливу роль у розвитку міжнародного туризму відіграла ціла низка документів ООН: - Всезагальна декларація прав людини( 1948 р - Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права (1966 p.) - Міжнародний пакт про громадянські й політичні права(1966 р.). Велика увага приділяється розвитку співробітництва з ЄС .Розвиток співпрацівідбувається згідно з програмою реалізації: -Угоди про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС(1994), -Указів Президента України від 11.06.1999 "Про затвердження Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу" та від 14.09.2000 р. “Про Програму інтеграції України до Європейського союзу”, -рішень Саммітів Україна-ЄС та інших нормативних документів.