50. Основи порядку виїзду та в’їзду в Україну, інші держави, вимоги паспортного, візового режиму

Правила в'їзду — виїзду громадян України за кордон. Відповідно до Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994р. громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в'їхати в Україну.

За громадянами України зберігаються на її території майно, кошти, цінні папери та інші цінності, що належать їм на праві приватної власності. Будь-яке обмеження їх громадянських, політичних, соціальних, економічних та інших прав не допускається.

Порядок в'їзду до іноземної держави регулюється законодавством відповідної держави.

Громадянин України ні за яких підстав не може бути обмежений у праві на в'їзд в Україну.

Документами, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну та посвідчують особу громадянина України під час перебування за її межами, є:

паспорт громадянина України;

паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

проїзний документ дитини;

дипломатичний паспорт;

службовий паспорт;

посвідчення особи моряка;

Ці документи є власністю України і за умови їх належного оформлення є дійсними для виїзду в усі держави світу.

У передбачених міжнародними договорами України випадках замість перелічених документів можуть використовуватися інші документи на право виїзду з України і в'їзду в Україну.

Для перетину кордону країн Шенгеської зони потрібна заздалегідь оформлена у консульстві віза.

51. Правове регулювання підготовки фахівців у галузі туризму

Стаття 26. Професійна підготовка фахівців у галузі туризму Професійна підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації кадрів у галузі туризму здійснюються державними, комунальними та приватними навчальними закладами в порядку, визначеному законодавством.

Підготовка окремих категорій фахівців туристичного супроводу (гідів-перекладачів, екскурсоводів, спортивних інструкторів, провідників тощо), які не потребують здобуття громадянами професійно-технічної або вищої освіти із здобуттям кваліфікації за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем, може здійснюватися у встановленому порядку юридичними чи фізичними особами. Центральний орган виконавчої влади в галузі туризму бере участь у підготовці навчальних планів і програм навчання фахівців у галузі туризму, їх професійній підготовці, перепідготовці та підвищенні кваліфікації, затверджує перелік посад фахівців туристичного супроводу, кваліфікаційні вимоги до них та порядок видачі дозволів на право здійснення туристичного супроводу.

52. Павове регулювання створення діяльності об΄єднань суб΄єктів туристичної діяльності

Стаття 28. Об'єднання суб'єктів туристичної діяльності та неприбуткові організації в галузі туризмуУчасники відносин, що виникають при здійсненні туристичної діяльності, - юридичні особи та громадяни, які надають туристичні послуги, залежно від мети можуть утворювати об'єднання підприємств, що є юридичними особами чи без створення юридичних осіб, або вступати в такі об'єднання в порядку, визначеному Господарським кодексом України ( 436-15 ) та іншими законами. З метою реалізації та захисту своїх прав і законних інтересів у галузі туризму суб'єкти туристичної діяльності можуть створювати неприбуткові організації у сфері туристичної діяльності в порядку, визначеному Цивільним кодексом України ( 435-15 ) або Законом України "Прооб'єднання громадян" (2460-12 ) чи іншими законами. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства з метою реалізації та захисту прав і законних інтересів можуть об'єднуватися в громадські організації туристичної спрямованості. Неприбуткові організації в галузі туризму можуть спрямовувати свою діяльність на: - формування і поширення інформації про туристичні ресурси України; -підготовку пропозицій щодо розвитку туризму, курортно-рекреаційної сфери, охорони туристичних ресурсів України, їх збереження та відновлення, порядку використання; -популяризацію туризму і сприяння його розвиткові; -розробку власних стандартів туристичного, готельного, екскурсійного та іншого обслуговування, схвалення кодексів усталеної практики та правил професійної етики; -впровадження власних систем контролю якості здійснення туристичної діяльності; -пропонування для спільного використання юридичними особами та громадянами-підприємцями, що надають туристичні послуги, знаків для товарів і послуг; -вдосконалення освітніх програм з професійного навчання в галузі туризму, підвищення рівня професійної підготовки працівників і фахівців у галузі туризму; -саморегулювання в галузі туризму; -реалізацію та захист спільних прав і інтересів учасників туристичної діяльності; -вирішення інших завдань, що не суперечать законодавству України. Громадські організації туристичної спрямованості можуть відповідно до закону представляти інтереси громадян - споживачів туристичних послуг.