29. Основні засади регулювання правового статусу туриста

Правовий статус туриста передбачає такі засади його регулювання як – порядок виїзду з Укр, вїзду та перебування в Україні (Закон про держ.кордон-1991, ЗУ про порядок виїзду/вїзду-1994, Правила перетину держ. кордону громадянами укр.-1995, ЗУ про правовий статус іноземців, правила оформлення візових документів- 1999), Страхування та медична допомога,забезпечення безпеки(ЗУ про страхування 1996, Постанови КабМіну - Положення про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті від 1996 р , Про порядок провадження діяльності страховими посередниками- 1996, Порядок надання медичної допомоги іноземним громадянам, що тимчасово перебувають в Укр-1997, Про пошуково-рятувальні служби субєктів тур. діяльності-1996)\

30. Правові засади класифікації туристичних ресурсів

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про туризм»класифікація та оцінка туристичних ресурсів України, режим їх охорони, порядок використання з обліком гранично припустимих навантажень на об'єкти культурної спадщини та довкілля, порядок збереження цілісності туристичних ресурсів України, заходи для їх відновлення визначаються відповідно до закону.

За статтею18, державна система стандартизації у сфері туристичної діяльності спрямована зокрема і на класифікацію туристичних ресурсів України, забезпечення їх охорони, встановлення гранично припустимих навантажень на об'єкти культурної спадщини та довкілля.

В Розділі 1 Проекту Закону України "Про туристичні ресурси" (закон ще не прийнято):

Класифікація туристичних ресурсів – науково-методична процедура поділу туристичних об’єктів за характерними ознаками, за результатами якої встановлюється їхні клас та категорія;

Класифікація туристичних ресурсів здійснюється з метою інформування потенційних туристів про їхні споживчо-експлуатаційні характеристики, встановлення гранично припустимих навантажень, створення належних умов для їхньої охорони та збереження тощо. 2. За значимістю (статусом) туристичні ресурси поділяються на категорії: туристичні ресурси міжнародного, загальнодержавного, регіонального та місцевого значення. Визначення відповідності туристичних ресурсів ознакам категорії здійснюється шляхом встановлення відповідності їхніх параметрів встановленим критеріям. 3. Класифікація туристичних ресурсів передбачає їхню оцінку за трьома ознаками – функціональною, технічною та генетичною. Функціональна ознака відображає пропускну здатність туристичних об’єктів. Технічна ознака відображає ступінь комфортності перебування туристів на туристичних об’єктах. Генетична ознака відображає походження туристичних об’єктів. 4. За функціональною ознакою виділяються класи туристичних ресурсів: масового туристичного споживання, середньої та обмеженої пропускної здатності. 5. За технічною ознакою виділяються класи туристичних ресурсів: найвищої, середньої та обмеженої комфортності. 6. За генетичною ознакою туристичні об’єкти поділяються на класи: природні, культурно-історичні та соціально-економічні. Туристичні ресурси можуть бути представлені об’єктами спеціалізованими (відповідають одному класу) та комплексними (відповідають кільком класам). 7. Класифікатор туристичних ресурсів затверджується Кабінетом Міністрів України. 8. Особливим туристичним ресурсом є об’єкти туристичної інфраструктури, яким присвоюються категорії якості та рівня обслуговування. 9. Встановлення об'єктам туристичної інфраструктури (готелям, іншим об'єктам, призначеним для надання послуг з розміщення, закладам харчування, курортним закладам тощо) відповідної категорії здійснюється за заявою його експлуатанта. 10. Види категорій об'єктів туристичної інфраструктури, порядок їх встановлення та зміни, а також порядок доведення до споживачів інформації про вид об'єкта туристичної інфраструктури та про вид його категорії визначаються Кабінетом Міністрів України.