Пракситель. Відпочиваючий сатир. Пракситель. Граючий сатир.

Пракситель. Аполлон, що вбиває ящірку. Пракситель. Ерот.

.Збереглось багато римських копій його творів: «Сатир, що наливає вино», «Сатир, що відпочиває» «Аполлон Сауроктон» (або «Аполлон, що вбиває ящірку»), «Ерот» та ін.

Найбільш відома його скульптура оголеної Афродіти, виконана на замовлення острова Коса, але перекуплена жителями острова Кнід, яка отримала назву «Афродіта Кнідська».Між 364 і 350 рр. до н.е.

Пракситель Афродіта Кнідська (рим. Копія з ориг. 4.Ст.До н.Е) Рим,Нац.Музеї (голова, руки, ноги, драпировка реставравровані)

Пракситель здійснив поїздку в Малу Азію. Тоді ж він створив статую оголеної Афродіти. Пракситель вперше оголив Афродіту: тільки їй одній дозволялося демонструвати свою красу без одягу. Вона ніби тільки вийшла з води, прикриваючись руками. Копії, що збереглися, не передають красу статуї богині, яка була дивовижною, дивлячись на елегантність робіт цього майстра.

Її власником стало місто Кнід, що з цього часу перетворилось на місце паломництва всіх, хто бажав побачити статую богині. Слава про новий твір Праксителя рознеслась по всьому Середземномор’ю. Її вважали найпрекраснішою статуєю древності.

Пракситель. Торс Афродіти Кнідської. IV ст. до н. е. Рим. копія. Лувр, Париж,

Венера Медичі (Клеомен,1 cт. до н. е., можливо з ориг. .Праксителя)

Римська копія сер. 1 ст. Флоренція, Уффіци

Пракситель свої фігури, висічені в теплому, що ніжно світився, мармурі, віддавав для підфарбуванню Нікію, який їх тонував воском і оживлював легким кольором. Зараз важко уявити їхню красу. На щастя, одна з робіт Праксителя дійшла до наших днів в оригіналі. Це «Гермес з маленьким Діонісом».

Пракситель. Гермес з малим Діоніном. Б. 340-330 рр. до н. е. Мармур. Музей в Олімпії, Греція.

Реконструкція.

Група була присвячена храму Гері в Олімпії, де її й знайшли під час розкопок. Втрачені лишень ноги і кисть руки Гермеса, що тримав виноградне гроно. Гермес, що несе немовля на виховання німфам, відпочиває в дорозі. Фігура бога сильно нахилена, але це не робить скульптуру негарною. Вона, навпаки, овіяна атмосферою комфорту. Риси обличчя означені не дуже різко, вони ніби плавляться під впливом полудневого сонця. Повіки більше не підкреслюються, і тому погляд стає млосним, ніби розсіяним. Вражаюче життєво передає скульптор м’яке, тепле, рухливе тіло. Багатим є світ почуттів, що відбивається на обличчі Гермеса. Забавляючись, він дражнить Діоніса.

Часто Пракситель шукає для своїх фігур додаткове опертя: стовбури, пілони або інші підпірки, ніби не сподіваючись на силу їх власної тектоніки.

На рубежі грецької класики та еллінізму працював останній великий скульптор – Лісіпп (б. 390 – б. 300 до н.е.), давньогрецький скульптор (Пелопоннес). В античності стверджували, що Лісіппом створено 1500 статуй. Навіть якщо це перебільшення, то все одно очевидно, що Лісіпп був надзвичайно плодовитим і різнобічним художником. Основну масу його творів складали переважно бронзові статуї, що зображували богів, Геракла, атлетів та інших сучасників, а також коней і собак. Лісіпп був придворним скульптором Олександра Македонського.