Щит Стренгфорда. Деталь. Автопортрет скульптора Фідія

Крім цієї статуї він створив ще одну скульптуру— бронзову фігуру богині Афіни Промахос, грізної й суворої захисниці свого міста.

Фідій. Афіна Промахос. Зменшена реконструкція.

Статуя Афіни Промахос містилась між Пропілеями й Ерехтейоном. Виплавлена зі зброї переможених при Марафоні персів. Висота 17 м. Звідусіль її було видно. Вона була центром всього ансамблю; блиск її списа, що відбивав сонячні промені, було видно навіть далеко в морі, тому служила маяком.

Крім вже згаданих Акрополь був населений ще багатьма скульптурами, ніби мармуровий Олімп.

На метопах Парфенону розгортались героїчні сцени – битви богів з гігантами, лапіфів з кентаврами.

Битва кентаврів з лапіфами. Одна з метоп Парфенона. Vст. до н.е. Афінський Акрополь.

Фідій та його учні. Боротьба лапіфа з кентавром. Метопи Парфенону. Мармур. Лондон. Британський музей.

Фронтон Парфенону

Фідій та його учні. Мойри зі східного фронтону Парфенону. V ст. до н.е. Мармур. Лондон, Британський музей.

Деметра і Персефона.

Фідій та його учні. Кефал, або Тезей (Діоніс) сі східного фронтону Парфенону. Мармур. Лондон. Британський музей. З землі це виглядає саме так.

До речі, копія цієї статуї зараз знаходиться на «своєму» місці. В самому кутку бачимо голови коней Геліоса, колісниця якого піднімається в небеса.

Фриз Парфенону

Лоуренс Альма-Тадема. Фідій, що показує фриз Парфенону друзям. 1868.

Посейдон, Аполлон і Артеміда. Фриз Парфенону.

Вигляд внутрішньої частини Парфенону з копіями фризу.

Зараз на самому Парфеноні розміщені копії рельєфів. Ось як виглядає західний фасад.

Панафінейська процесія на фризі – це образ, а не детальний документ. Скульптори зображують саме головне, не вдаючись у деталі. Процесія афінян роздвоюється: по південній і північній стіні смертні люди рухаються у напрямку до богів.

Перед нами кут західної та південної стіни. Чоловіча фігура виглядає досить дивно: тіло зображене в фас, ноги повернуті в один бік, голова в інший. Рух тим самим зупинений.

Довжина фриза, котрий йшов по стінах цели храму, за колонами – 160 метрів, його висота – 1 метр.

Живий ритм і єдність у різноманітності панують у скульптурних композиціях Парфенону. Це забезпечується багатством пластичних мотивів руху. На тій частині фризу, де зображено процесію вершників, і люди, і коні, об’єднані в групи, що на перший погляд ніби схожі одна на одну, при більш пильному розгляданні виявляють несхожість в рухах. В кожній групі положення ніг коней, що скачуть – інше, посадка вершників , їхні жести – також. Кожного разу дається новий варіант головного пластичного мотиву, -- а яке розмаїття і яка музикальність у наближеннях, роз’єднаннях, доторках фігур, що рухаються!

На західній стіні зображувалось приготування до ходи. Якісь персонажі вже їдуть, якісь-то стоять. Потік основного руху направлений вліво, але деякі фігури звернені вправо. В цій частині фриза ми бачимо тільки чоловіків:

Фідій та його учні. Вершники. Фрагменти фриза Парфенону. Мармур. Лондон. Британський музей.

Процесія з дарами.

Фідій та його учні. Дівчата. Фрагмент фризу Парфенону. Мармур. Париж. Лувр.

Фідій та його учні. Олімпійські боги. Фрагмент фриза Парфенону. Мармур. Лондон. Британський музей.

Зображення Іриди, богині Райдуги, з фриза Парфенону. Школа Фідія

Експозиція зібрання Елджіна в Британському музеї.

Кожний чисто пластичний мотив, будь-яка граційна урівноваженість усіх частин тіла, опертя на обидві ноги або на одну, перенесення центру тяжіння на зовнішнє опертя, голова, схилена до плеча або відкинута назад, мислились грецькими художниками як аналог духовного життя.

Історія пластичного мистецтва Стародавньої Греції зв’язана з виробленням зримого образу божества. Фідій з його учнями зробили дуже багато в цьому напрямку. Скульптури Парфенону з глибокою поетичністю та емоційністю прославляли богиню Афіну. Велич людського розуму, сила краси, мужність греків, які перемогли варварів-персів, втілені у глибоко людських образах богів. Таким самим настроєм пройняті і сюжети з життя Афін: завзяті вершники-юнаки, колісниці у нестримному “леті”, музиканти, жертовні тварини, дівчата з дарами для богині. Невичерпна фантазія Фідія створила у фризі Парфенону 365 людських фігур і 227 фігур тварин, при чому пластика рухів жодного разу не повторюється.

Загальний ансамбль Акрополя – це кристал грецького мистецтва; в ньому як у закінченій моделі, висловлені його головні риси.

На балюстраді храму Ніки Аптерос – рельєфи іншого характеру: тут дівчата, святкуючи перемогу, вітаючи переможців, приносять пожертви і підносять трофеї. Рухи їхніх гнучких фігур вільні й граціозні, складки напівпрозорих покривал вільно обтікають, повторюючи ритми рухливого тіла, крізь покрови м’яко промальовуються опуклості плечей, стегон, грудей, колін.

Ника. Ніка, що розв’язує сандалію.