Маяк при вході в Олександрійську гавань на острові Фарос. Ііі ст. До н.Е. Вважався одним з чудес світу. Варіанти реконструкції.

Уславлені парки Олександрії були прикрашені декоративною скульптурою. Традиції класичного мистецтва знайшли своє продовження в статуї Афродіти Киренської (кін. 4 і 3 ст. до н.е., Рим, Музей Терм). Також у Римі (Ватикан) знаходиться декоративна алегорична статуя річки Ніл. Щоправда, її зовнішня привабливість поступається деякій в'ялості і дрібноті форми.

Афродіта Кіренська. Фрагмент. Мармур. Кінець 4—3 ст. До н. Е. Рим. Музей Терм.

Олександрійські майстри звернулись і до портрета – «Різний камінь з портретом Птолемея Філадельфа та Арсіної» (так звана «Камея Гонзага», 3 ст. до н.е., С.-Пб, Ермітаж), до побутового жанру, до образів людей із низів суспільства – «Старий рибалка» (2-1 ст. до н.е., Рим, Ватикан), різних вікових категорій – «Хлопчик з гусаком» (скульптор Боеф Халкедонський, Рим, Католицький музей), різних народностей – «Хлопчик-нубієць» (Париж, Національна бібліотека). В них найбільш різко підкреслюється характерне й індивідуальне.

Камея Гонзага. ІІІ ст. до н.е. Сардонікс. 0,16х0,12 см. Санкт-Петербург, Ермітаж.

Старий рибалка. 2—1 ст. до н. е. Мар. римська копія з втраченого оригінала. Рим. Ватикан.

Хлопчик-нубієць. Бронзова статуетка з Олександрії. Париж. Нац. бібліотека..

Пергамське царство.

Вівтар Зевса.

Серед інших центрів еллінізму виділялось Пергамське царство (в Малій Азії, нині Бергама у Туреччині), що зробило спротив Давньому Риму. В його столиці Пергамі, на Акрополі, було зведено «Вівтар Зевса» (біля 180 р. до н.е.), що являло собою грандіозну споруду, що ніби символізувала могутність царства. Друга його відома назва – «Пергамський вівтар».

Цоколь вівтаря був опоясаний велетенською стрічкою скульптурного фризу, де з надзвичайною силою закарбована грандіозна епопея боротьби між богами та гігантами. Збережений у значний частині фриз є однією з вершин світової скульптури (Берлін, Музей). Він створювався після переможної боротьби пергамців з варварськими племенами галатів, але виходить далеко за вузько-часові і місцеві межі. Напруження всіх сил і труднощі, які випадали під час боротьби з нашестям іноземців, породили ту пристрасть і життєвість, з якими виконані горельєфи фриза, що іноді переходять у круглу пластику.

На всій протяжності фриза (довжина б. 120 м, висота – 2,3 м) розгортаються епізоди оповіді про приборкування та знищення богами-олімпійцями повсталих проти них гігантів. Плити щільно заповнені горельєфними фігурами; на східному боці вівтаря зображено головних богів: Зевса, Афіну, Аполлона. Переконливо вирішено композицію фризу; обидві сторони, що борються, розміщені так, що складається враження переплетіння фігур супротивників під час бою. І в той же час чітко виділені переможці і переможені.

Пергамський вівтар. Реконструкція.

Музей Пергамон. Берлін. Німеччина. Реконструкція.

Скульптури, вміщені всередині вівтаря Зевса.

Вмираючий галл. Римська копія з грецького мармурового оригіналу. Б. 200 р. до н.е.

Загиблі галл і амазонка. Римські мармурові копії з бронзових оригіналів. 230 р. до н.е. Так звані «Дари Аттала».

Пергамський вівтар Зевса (реконструкція). ІІ ст. до н.е. Вигляд лівого крила цоколя. Фриз із малоазійського мармуру. h-2,30 м., загальна довжина – 120 м.

Берлін, Пергамський музей.

Гігантомахія (Боротьба Зевса з гігантами). Фрагмент великого рельєфного фризу вівтаря Зевса у Пергамі. Мармур. 180 рр. до н.е.

Зображення Зевса перевершує інших величиною і силою. Все його тіло, кожен м’яз пронизані пристрастю. Озброєний блискавкою верховний бог веде бій одразу з трьома гігантами. Один з них повернутий до глядача боком, інший у фас, а третій, головний – вождь гігантів Порфіріон, повернув до глядача могутню спину. Це гідний суперник Зевса, і такий самий гнівний, і так само ненавидить олімпійських богів, як і вони його.

Але якщо Зевс, як і решта богів, -- сильна і прекрасна людина, то Порфіріон і гіганти – носії грубої, примітивної, майже тваринної сили, тупої і також тваринної злості. Випроставши орлині крила, богиня перемоги Ніка ширяє над богами, в її руці пальмова гілка. Це означає, що перемога на боці світла, на боці Зевса та його соратників.