Рельефи балюстрады храма Ники Аптерос. Мрамор. Около 409 г. До н. Э. Афины. Музей Акрополя.

Характерно, що виразність образів досягалась не стільки в обличчі, скільки в русі. Дивлячись на таємниче - спокійних Мойр, на стрімку “Ніку, що розв’язує сандалії”, ми ледве не забуваємо, що у них відбиті голови: пластична музика фігур мовить достатньо багато.

Сучасниками Фідія були – Мірон – автор видатної, всесвітньо відомої статуї “Дискобол” і майстер бронзової скульптури – Попіклет, який створив “Дорифора” і “Поранену амазонку”, а також написав першу теоретичну працю про пропорції людського тіла – “Канон”.

Пізню класику репрезентують скульптори Пракситель, Скопос, Лісіпп. Першого з них прославила перед усім Афродіта Кнідська, яка стала першою оголеною жіночою фігурою в грецькій скульптурі. Мистецтву Праксителя притаманне багатство почуттів, вишукана і витончена краса, гедонізм. Скопас створював пристрасно-патетичні образи, його статуї вражають витонченістю ліній, виразністю поз і рухів. Скульптури Лісіппа вражають своєю вишуканою граціозністю. Він розробив новий пластичний канон, який змінив класичний канон Поліклета.

Для живопису епохи класики характерна тенденція до реалістичного зображення людини. З іменами Полігнота та Аполлодора пов'язані його важливіші досягнення. Полігнот створив багатофігурні композиції, намагаючись передати глибину простору. Аполлодор відкрив ефект світлотіні, поклавши початок живопису в сучасному змісті слова.

Замечательными творениями греческого гения стали статуи работы Поликлета - Копьеносец-Дорифор, раненая амазонка, статуя Афродиты Книдской и Гермеса с младенцем Дионисом Праксителя; Менада Скопаса, Аполлон Бельведерский Леохара. Одним из лучших портретистов IV в. до н. э. был Лисипп, прославившийся великолепными портретами Александра Македонского и статуей Апоксиомена (атлета, счищающего грязь после тренировки). Статуя Апоксиомена интересна тем, что зритель, обходя ее, видит меняющиеся черты атлета, то возбужденного борьбой, то усталого до изнеможения. Эллинские скульпторы создавали и прославляли, полисный идеал гражданина, который реалистически отражал политическое и социальное преобладание средних слоев гражданства в большинстве греческих городов-государств.

4).Пластика інших грецьких скульпторів доби класики.

У V ст. до н.е. було створено велику кількість чудових скульптур. Багато з них – анонімні

Утвердження достоїнства і величі людини-громадянина стає головним завданням грецької скульптури епохи класики. В статуях, відлитих з бронзи або висічених з мармуру, майстри намагались передати узагальнений образ досконалої людської краси. У творчій уяві майстрів скульптури цей ідеал пов’язаний передовсім з образом юнака атлета.

.

Дельфійський візник. Бронза. Б. 475-470 рр. До н.Е. Дельфи, Музей бронзи.

Одним з кращих взірців скульптури І половини V ст. до н.е. є бронзова статуя візника, створена невідомим талановитим майстром біля 470 р. до н.е.

Вона являє частину скульптурної групи, що зображувала візника, котрий стояв на бронзовій колісниці, що була запряжена четвіркою коней. Упряж зі статуєю присвятив богу Аполлону правитель одного з грецьких міст Сицилії в пам’ять про перемогу, отриману ним на кінних змаганнях у Дельфах. Юнак-візник тримав у руках віжки і гострокінцеву палицю, якою підганяв коней. Його струнка фігура своєю величавою красою нагадує доричну колону. Цю подібність підсилює строгий ритм складок щільного хітона, що нагадують канелюри колони. Довгий одяг юнака перехоплений поясом, під ним вгадується пружне і сильне тіло. Майстерною чеканкою передав майстер кучеряве волосся, стягнуте переможною пов’язкою. Дивовижну жвавість надають обличчю очі, виконані з кольорового каміння. Благородна співмірність рис обличчя і спокійний виразний погляд породжують почуття світлої і радісної гармонії.

У мармуровому рельєфі, принесеному в дар богині Афіні між 470-450 рр. до н.е., богиню представлено в образі молодої дівчини.