Афіна і Марсій. Копія.

Афіна і Марсій. Реконструкція.

Мирон. Афіна. Сер. 5 ст. до н. е. Мармурова Мірон. Марсій. Сер. 5 ст. до н.е. Мармурова римська

римська копія із втраченого бронзового копія із втраченого бронзового оригінала. Рим.

оригінала. Франкфурт. Лютеранський музей.

Якщо Мирона приваблювала проблема правдивого й переконливого зображення руху, то Поліклет ставив у своїй творчості інші завдання. Створюючи статуї атлетів, що стоять спокійно, він намагався знайти ідеально правильні пропорції, на основі яких може бути побудовано людське тіло в скульптурі. У своїх пошуках він йшов від уважного вивчення життя. Споглядаючи фігури оголених атлетів, скульптор узагальнював свої враження і в кінцевому рахунку створював образ, котрий став своєрідною нормою і прикладом для наслідування в очах громадян міста-держави.

Поліклет математично точно розрахував розміри всіх частин тіла та їхні співвідношення між собою. За одиницю виміру він прийняв зріст людини. По відношенню до зросту голова складала одну сьому частину, обличчя і кисть руки – одну десяту, ступня – одну шосту. Скульптор написав теоретичний трактат під назвою “Канон” (що означає “правило”), де виклав свої думки про найбільш гармонійні пропорції людської фігури, ніби встановлені для неї самою природою.

Свій ідеал атлета-громадянина Поліклет втілив у бронзовій статуї юнака зі списом, відлитій біля 450-440 рр. до н.е. Могутній оголений атлет – “Дорифор” (“Списоносець”) -- зображений у спокійній і величній позі. Він тримає в руці списа, яке лежить на лівому плечі, і, злегка повернувши голову, дивиться вдалину.

Поліклет. Списоносець (Дорифор). Б.440 до н.Е. Бронзований зліпок (Москва, Музей ім. О.Пушкіна) з римської мармурової копії (Неаполь, Національний музей)

Здається, що юнак тільки що ступив вперед і зупинився. Всю тяжінь тіла він переніс на праву ногу. Скутість і умовну непорушність архаїчних статуй скульптор зумів побороти завдяки продуманій системі рівноваги частин тіла: піднесеному правому стегну відповідає опущене плече і, навпаки, опущеному лівому стегну – піднесене плече. Так скульптор надає позі атлета природну невимушеність і життєву переконливість.

З дивовижним реалізмом майстер передав у бронзі надзвичайну мускулатуру розвиненого тіла: сильні м’язи рук, рельєфно виступаючі м’язи грудей і живота, міцну шию і добре треновані ноги атлета. Мужність, ясність духу і готовність до подвигу проявляються у непорушному спокої прекрасного обличчя. Поліклет прагнув подати образ ідеального вільно народженого громадянина грецького полісу. Бездоганна досконалість “Дорифора” зробила його в очах греків неперевершеним взірцем людської краси. Копії цієї скульптури стояли в багатьох містах Давньої Еллади, в тих місцях, де юнаки займалися гімнастичними вправами. До наших днів “Дорифор” залишається одним з найкращим зображенням людини в світовому мистецтві.

Відомі також у виконанні цього майстра твори : “Діадумен” – атлет, який увінчує свою голову переможною пов’язкою;