- •Конспект лекцій навчальної дисципліни
- •1. Предмет і завдання дисципліни.
- •1. Предмет і завдання дисципліни
- •2. Поняття української літературної мови.
- •3. Мовна норма. Типи мовних норм.
- •4.Функції мови:
- •5.Кодифікація мови.
- •1. Функціональні стилі сучасної української літературної мови. Основні ознаки функціональних стилів.
- •2. Мовні і жанрові особливості наукового стилю.
- •3.Основні ознаки публіцистичного стилю:
- •4. Характеристика офіційно-ділового стилю
- •5.Основні жанри наукового стилю. Анотація. План, тези, конспект як важливий засіб організації розумової праці.
- •2. Правильність мовлення. Орфоепічна правильність. Сучасної української літературної мови.
- •3. Етикет усного і писемного ділового спілкування. Діловий етикет...................................................................
- •4.Види усного ділового спілкування.Жанри публічних
- •4. Жанри публічних виступів
- •5.Українська лексикографія. Основні типи словників
- •2. Правила оформлення реквізитів
- •3. Вимоги до тексту документа
- •4. З історії виникнення справочинства
- •5.1 Велика літера в документах...................................................
- •5.3 Географічні назви в ділових паперах........................................
- •1. Велика літера в документах
- •2. Правопис та відмінювання прізвищ, імен по батькові в документах
- •3.1.Правопис імен у документах
- •3. Географічні назви в ділових паперах
- •3.1.Правопис географічних назв
- •3.2.Відмінювання географічних назв
- •2.Багатозначність.Стилістичні можливості синонімів,антоніми,омонімів, паронімів. Синоніми та пароніми в документах.
- •3. Професійна лексика та терміни в ділових паперах
- •4. Іншомовна лексика в ділових паперах
- •5. Книжні й урочисті слова в документах
- •2.Капцеляризми.. Мовні кліше та мовні штампи.
- •3.Особливості перекладу стійких словосполучень Переклад фразеологізмів з російського та інших мов на українську.Переклад прийменникових конструкцій.
- •Фонетичні особливості
- •1.Граматичні категорії іменників у документах.
- •4.Особливості відмінювання складних слів у документах.
- •1. Граматичні категорії іменників у документах
- •2. Особливості відмінкових закінчень іменників у документах
- •3. Правопис закінчень власних та загальних назв
- •4. Особливості відмінювання складних слів у документах
- •2. Особливості використання займенників у ділових паперах
- •3. Правила запису цифрової інформації в документах
- •4. Зв’язок числівників з іменниками в ділових паперах
- •5. Правопис числівників як компонентів складних слів
- •2. Прийменник в офіційно-діловому стилі.
- •3. Особливості використання сполучників у документах.
- •1. Особливості використання дієслівних форм у ділових паперах
- •2. Прийменник в офіційно-діловому стилі
- •2.Правила використання прийменників у діловому стилі:
- •3. Особливості використання сполучників у документах
- •2. Узгодження підмета з присудком у ділових паперах
- •3. Складні випадки керування в ділових паперах
- •4. Скорочування слів і словосполучень у документах
- •12.1.Спілкування і комунікація.
- •12.2. Професійне спілкування виконує такі функції:
- •12..2. Спілкування й комунікація
- •12..3. Види, типи і форми професійного спілкування
- •3.Форми прямого вербального спілкування:
- •12. 5.Невербальні компоненти спілкування
- •12. Поняття ділового спілкування
- •1. При словозміні та словотворенні:
- •2. У коренях дієслів:
- •У різних частинах мови:
2. Прийменник в офіційно-діловому стилі
Прийменник – це службова частина мови, яка уточнює граматичне зна-
чення іменника і виражає зв’язки між словами в реченні.
Сфера вживання прийменників у діловій мові необмежена. Виражаючи
смислові відношення між словами не самостійно, а спільно з відмінковими закінченнями іменника або займенника, прийменник утворює прийменникововідмінкову конструкцію: занепокоєні з приводу дій, у відповідності до, у залежності від. Часто прийменниково-відмінкові форми синонімічні безприйменниково-відмінковим: занепокоєні діями, відповідно до, залежно від.
У діловому мовленні традиційно закріплені значення прийменників для
передачі різних відношень:
1) просторових – в(у), на, з, від, над, перед, вздовж, при, до, край, біля, по-
за, крізь, навпроти: на підприємстві, при фірмі, до керівництва.
2) часових – за, з, у, до, о, об, через, над, під час, після: за звітний період
(за весь час), у звітний період (протягом часу, за який звітують), о восьмій го-
дині, під час перевірки, через тиждень, у зазначений термін.
3) причинових – від, через, з, за, у зв’язку, в силу, з нагоди, завдяки, всупе-
реч, внаслідок: у силу обставин, з нагоди ювілею, через хворобу, за умови, у
зв’язку з відсутністю, всупереч розпорядженню.
4) мети – для, на, про, заради, щодо, задля: на випадок, ради успіху, щодо
покращання, для місцевих потреб, на місцеві потреби.
5) допустовості – при, всупереч, окрім, незважаючи на, відповідно до:
всупереч правил, окрім роботи, незважаючи на попередження, при нагоді.
У більшості випадків вибір прийменника визначається традицією: у вихі-
дні дні - на цьому тижні, звертаємося з пропозицією, надсилаємо на адресу.
2.Правила використання прийменників у діловому стилі:
1. Правильно добирати правильні прийменникові конструкції: враження
про виставку – враження від виставки, застерігати про небезпеку – застері-
гати від небезпеки, вітер п’ять метрів на секунду – вітер п’ять метрів за се-
кунду.
2. При виборі прийменникової чи безприйменникової конструкції, пере-
вага надається безприйменниковій:: зрікатися від ідеалів – зрікатися ідеалів,
повідомляти по телефону - телефонувати, оплатити за поїзд – оплатити про-
їзд, приурочувати до відкриття – приурочувати відкриттю.
3. У прийменникових конструкціях іменник повинен ставитися в прави-
льному відмінку: всупереч проблем – всупереч проблемам, завдяки опитування
– завдяки опитуванню, наперекір рішень – наперекір рішенням.
4. Не слід нагромаджувати в одному контексті однакові прийменники: На
наступному тижні на честь свята на сценах театрів, на відкритих майданчи-
ках, на Центральному стадіоні відбудуться найрізноманітніші концерти, на
які ми запрошуємо всіх бажаючих.
5. Пропуск прийменника створює двозначність тексту: лист організації -
від організації, до організації.
6. У діловому стилі української мови є ряд особливо часто повторюваних
усталених словосполучень дієслівного типу, де заміна прийменників неможли-
ва: витрати на, відрахування на, винагорода за, покладається на, у відповідь
на, у відповідності з, відповідно до, у зв’язку з, згідно з, залежно від, виходячи з.
Значна кількість помилок трапляється при побудові словосполучень із
прийменниками при перекладі з російської мови.
Прийменник по в українській мові поєднується лише:
1. У складних прислівниках з іншими частинами мови:
а) з іменниками: по можливості, по суті;
б) з прикметниками: по-господарськи, по-дружньому, по-українськи;
в) із займенниками: по-нашому, по-своєму;
г) із числівниками: по троє, один по одному, по-друге.
2. З іменниками у місцевому відмінку і вживається:
а) зі значенням мети: послали по інструктора, вирушили по матеріал;
б) зі значенням місця чи напрямку дії та її поширення: трансляція по те-
лебаченню, наказ по фірмі, розпорядження по відділу, черговий по вокзалу.
3. З прикметниками: по чайній ложці, по зеленій поверхні.
4. З числівниками: отримати по десять балів, по дві пропозиції.
В інших випадках слід використовувати прийменники на, за, з, із, до,
для, від, під, у (в), як, через, щодо та ін. або безприйменникові конструкції: называть по имени – називати на ім’я, по требования – на вимогу, по собственному желанию – за власним бажанням, по симейным обстоятельствам - за сімейних обставин, по специальности – за фахом, по совместительству – за сумісництвом, комиссия по вопросам – комісія з питань, лекция по – лекція з, с апреля по июнь – з квітня до червня, комиссия по расследованию – комісія для розслідування, действовать по обстоятельствам – діяти залежно від обставин, задание не по силам – завдання не під силу, уехать по делам – поїхати у справі, по болезни – через хворобу, по негодности (списать) – як непридатне (списати), расходы по – витрати щодо, мероприятия по – заходи щодо (для) поліпшення, по достоинству – належно (оцінити), по иностранным делам -іноземних справ (Комітет), план по обслуживанию - план обслуговування, по возможности скорее – якомога швидше,по факсу – факсом.
Російські словосполучення з прийменником українською мовою переда-
ються за допомогою прийменників на, до, з, за, про, при, як, о та ін. або ж без- прийменниковими конструкціями: в адрес – на адресу, в виду (иметь) – на увазі (мати), в должность (вступать) – на посаду (ставити), в защиту – на захист, в знак уважения – на знак поваги, в нашу пользу – на нашу користь, в известность (поставить) – до відома (довести), в состав – до складу, в пример (поставить) – за приклад (поставити), в получении расписался – про одержання розписався, в случае неуплаты – при несплаті, в порядке исключения – як виняток, в семь – о сьомій, в одиннадцать – об одинадцятій, в дальнейшем – надалі, в зависимости – залежно від, в последнее время – останнім часом, в течении дня – протягом дня,стремиться к – прагнути до, предупреждать о – попере-
джувати про.
Як засіб створення милозвучності використовується в українській мові
чергування прийменників у - в, з - із - зі.
Прийменник у вживається:
1) між приголосними: отримав у сумі, сплатив у розмірі;
2) на початку речення: У період...;
3) після паузи (коми, крапки з комою, тире, двокрапки, дужки): сплачу-
ються внески на соціальне страхування, у державний бюджет;
4) перед числовими показниками: У 1999 році...;
5) перед словами, які починаються на в, ф, ст, тв, хв, зв: у зв’язку, у від-
повідності, у статуті.
Прийменник в пишеться:
1) між голосними: записано в акті;
2) після голосного перед більшістю приголосних: зафіксовано в докуме-
нті, зазначено в контракті, виготовлено в кількості;
3) на початку речення перед голосним: В оголошенні, в акті зазначено;
4) після приголосного перед голосним: зустріч в аудиторії, участь в агі-
тації, показник в опитуванні.
Прийменник з уживається:
1) на початку речення: З наступного року...;
2) після паузи (коми, крапки з комою, тире, двокрапки, дужки): дилери
можуть укладати угоди між особою, з брокером;
3) між голосними: згідно з інструкцією;
4) після приголосного, перед голосним: майнові права, що випливають з
авторського права; фахівець з економіки;
5) після голосного перед приголосним (крім с, ш): знижка з ціни валюти,
конференція з проблеми, згідно з наказом.
Прийменник із уживається:
1) між свистячими й шиплячими звуками (з, с, ц, ч, ш, щ): із двох примір-
ників один був зіпсований;
2) між групами приголосних (після них або перед ними): вийшов із скру-
тного становища; насамперед із встановленими правилами;
Прийменник зі вживається перед сполученням приголосних, найчастіше
перед з, с, ш, щ: розмова зі звичайної робилася політичною; пов’язаних зі спла-
тою податків, переказати гроші зі свого рахунка, продаж товарів зі знижкою.
Прийменник зо вживається:
1) завжди при числівниках два, три: Буду у відрядженні днів зо два;
2) при займенником мною: Вирішили зо мною укласти угоду.
