- •Конспект лекцій навчальної дисципліни
- •1. Предмет і завдання дисципліни.
- •1. Предмет і завдання дисципліни
- •2. Поняття української літературної мови.
- •3. Мовна норма. Типи мовних норм.
- •4.Функції мови:
- •5.Кодифікація мови.
- •1. Функціональні стилі сучасної української літературної мови. Основні ознаки функціональних стилів.
- •2. Мовні і жанрові особливості наукового стилю.
- •3.Основні ознаки публіцистичного стилю:
- •4. Характеристика офіційно-ділового стилю
- •5.Основні жанри наукового стилю. Анотація. План, тези, конспект як важливий засіб організації розумової праці.
- •2. Правильність мовлення. Орфоепічна правильність. Сучасної української літературної мови.
- •3. Етикет усного і писемного ділового спілкування. Діловий етикет...................................................................
- •4.Види усного ділового спілкування.Жанри публічних
- •4. Жанри публічних виступів
- •5.Українська лексикографія. Основні типи словників
- •2. Правила оформлення реквізитів
- •3. Вимоги до тексту документа
- •4. З історії виникнення справочинства
- •5.1 Велика літера в документах...................................................
- •5.3 Географічні назви в ділових паперах........................................
- •1. Велика літера в документах
- •2. Правопис та відмінювання прізвищ, імен по батькові в документах
- •3.1.Правопис імен у документах
- •3. Географічні назви в ділових паперах
- •3.1.Правопис географічних назв
- •3.2.Відмінювання географічних назв
- •2.Багатозначність.Стилістичні можливості синонімів,антоніми,омонімів, паронімів. Синоніми та пароніми в документах.
- •3. Професійна лексика та терміни в ділових паперах
- •4. Іншомовна лексика в ділових паперах
- •5. Книжні й урочисті слова в документах
- •2.Капцеляризми.. Мовні кліше та мовні штампи.
- •3.Особливості перекладу стійких словосполучень Переклад фразеологізмів з російського та інших мов на українську.Переклад прийменникових конструкцій.
- •Фонетичні особливості
- •1.Граматичні категорії іменників у документах.
- •4.Особливості відмінювання складних слів у документах.
- •1. Граматичні категорії іменників у документах
- •2. Особливості відмінкових закінчень іменників у документах
- •3. Правопис закінчень власних та загальних назв
- •4. Особливості відмінювання складних слів у документах
- •2. Особливості використання займенників у ділових паперах
- •3. Правила запису цифрової інформації в документах
- •4. Зв’язок числівників з іменниками в ділових паперах
- •5. Правопис числівників як компонентів складних слів
- •2. Прийменник в офіційно-діловому стилі.
- •3. Особливості використання сполучників у документах.
- •1. Особливості використання дієслівних форм у ділових паперах
- •2. Прийменник в офіційно-діловому стилі
- •2.Правила використання прийменників у діловому стилі:
- •3. Особливості використання сполучників у документах
- •2. Узгодження підмета з присудком у ділових паперах
- •3. Складні випадки керування в ділових паперах
- •4. Скорочування слів і словосполучень у документах
- •12.1.Спілкування і комунікація.
- •12.2. Професійне спілкування виконує такі функції:
- •12..2. Спілкування й комунікація
- •12..3. Види, типи і форми професійного спілкування
- •3.Форми прямого вербального спілкування:
- •12. 5.Невербальні компоненти спілкування
- •12. Поняття ділового спілкування
- •1. При словозміні та словотворенні:
- •2. У коренях дієслів:
- •У різних частинах мови:
2. Узгодження підмета з присудком у ділових паперах
При складанні документів слід звернути увагу на правила узгодження
підмета з присудком у ділових паперах:
1. Якщо підмет має у своєму складі числівник, який закінчується на оди-
ницю (21, 81), то присудок ставиться в однині: Двадцять один працівник
об’єднання подав заяву про звільнення з роботи. Вісімдесят один студент взяв участь у конференції.
2. Якщо числівник у підметі закінчується на два, три, чотири, присудок
ставиться у множині: були переведені три працівники, чотири студенти пропустили заняття.
3. Підмет зі словами більшість, меншість, ряд, частина, багато, кілька в
діловому стилі вимагають від присудка форми однини: Ряд пропозицій буде
враховано. Більшість студентів буде зарахована на стипендію. Частина то-
вару буде реалізовано. Кілька промовців буде запрошено до роботи конференції.
Але, якщо головні члени речення розділені підрядним реченням, або коли
головні члени речення є однорідними, то присудок ставиться у множині: Ряд
питань, які внесені на обговорення, будуть поставлені на голосування. Кілька
пунктів і параграфів будуть змінені.
4. Однорідні підмети із означенням, наприклад значна частина, велика
кількість, цілий ряд вимагають від присудка однини: Значна частина верстатів і механізмів відповідає сучасним вимогам.
5. При підметі, вираженому займенниками хто, дехто, ніхто, ніщо та ін.
присудок ставиться у формі однини: Усі, хто пройшов реєстрацію, повинні
з’явитися.
6. Якщо до складу підмета входить прикладка, виражена іменником ін-
шого, ніж підмет, роду, присудок узгоджується в роді з підметом, а не з при-
кладкою: Виставка-продаж відбулася... Школа-інтернат відкрита з ініціати-
ви... Недалеко від вокзалу знаходиться вагон-лабораторія, який веде контроль
за станом повітря та води.
7. Присудок ставиться в однині, коли однорідні підмети розділені проти-
ставними сполучниками не - а, не лише - а й: Не лише економічного, а й юридичного обгрунтування, потребує...
8. Коли підмет - символічна або умовна назва, присудок узгоджується із
загальною, родовою назвою: Об’єднання «Світанок» уклало угоду... Фірма
“Світоч” допомогла... Банк “Україна” надав пільги...
9. Якщо підмет абревіатура - присудок узгоджується в роді, числі, що й
головне слово в словосполученні, від якого утворено абревіатуру: УАН (Українська академія наук) була заснована в 1918 році. ЗДУ (Запорізький державний університет) провів... У 1999 році ПДВ (податок на додану вартість) становив...
3. Складні випадки керування в ділових паперах
Керування - один із способів поєднання слів, при якому слово вимагає
конкретної відмінкової форми іншого слова, тобто керує формою іншого слова: оплачувати проїзд, платити за проїзд.
Досить часто в ділових паперах трапляється неточність та двозначність
формулювань, безпредметні й не дуже грамотні розмірковування, нечіткість у висловленні думки.
Щоб уникнути таких помилок слід звернути увагу на сполучуваність слів
у тексті документа.
При дієсловах, які вимагають неоднакових відмінків від іменників, не
вживається спільний додаток: Ми повинні прагнути до вдосконалення і повного опанування методів. Треба опанувати - методами, але вдосконалення - методів; Для організації роботи замало самого інформування, повідомлення фактів.
Повідомляти - факти, інформувати - про факти. Спільний додаток неможли-
вий.
У стійких словосполученнях не замінюються окремі слова і не вводяться
нові. Від цього словосполучення руйнується, а текст стає неграмотним: кожного взяло за самолюбство (перероблено вислів узяло за живе), для відома і для діла (перероблене до відома), для розуму і душі ( перероблено до душі).
Близькозначні слова (синоніми) можуть вимагати після себе неоднакових
відмінків: повідомити директору (кому) - інформувати директора (кого), опанувати (що) мову – оволодіти (чим) мовою, властивий (кому) – характерний (для кого), сповнений (чого) - наповнений (чим), оснований (на чому) - заснований (ким), багата (на що) - славиться (чим), торкатися (чого) – доторкатися (до чого).
Наприклад: Нехай ці знання будуть властиві й характерні нам (властиві
нам, але характерні для нас).
Добираючи українські відповідники до російських, слід розрізняти мовні
засоби: благодарить (кого) - дякувати (кому), причинять (что) - завдавати (чо-
го), нуждаться (в чем) - потребувати (чого), подражать (кому) - наслідувати
(кого), извинять (кого) - пробачати (кому).
Наприклад: Голова подякував його (йому) за успіхи в роботі.
Використання прийменників у російській і українській мовах неоднакове.
Тому, слід звернути увагу на вживання прийменників, що їх вимагають дієслова: подготовится к (чему) - підготуватися до (чого), стремится к (чему)
прагнути до (чого), предупреждать о (чем) - попереджувати про (що), думать
о (чем) - думати про (що), случилось по вине - трапилось через провину
В українській мові розрізняють такі види керування:
1. Дієслівне – коли дієслово вимагає від іменника певного відмінка:
вжити (чого) заходів, запобігати (чому) аваріям, заперечувати (що) факти,
повідомляти (чим) телефоном, ігнорувати (що) пропозицію, зазнати (чого) поразки, наголошувати (на чому) на головному, заслуговувати (на що) на увагу, досягти (чого) згоди.
2. Іменне – іменники, утворені від дієслів вимагають певних відмінків:
попередження (чого) незаконних дій, завідувач (чого) відділу, завідуючий (чим) відділом, забезпечення (чим) літературою, опанування (чого) курсу, оволодіння (чим) мовою, освоєння (чого) комп’ютера, запобігання (чому) злочинним захо-дам.
Існують інші види іменного керування: пам’ятник (кому) Шевченкові,
магазин Михайла Вороніна.
3. Прикметникове – коли прикметники керують формою іншого слова:
характерний (для кого, чого) для директора, притаманний (кому, чому) дире-
ктору, властивий (кому) менедрежу, хворий (на що) на грип, багатий (на що)
на ідеї.
Конкретної форми слова вимагають також прийменники прислівникового
походження. Так, слова всупереч і завдяки вимагають давального відмінка: всупереч умовам, домовленості, вимогам; завдяки клопотанню, узгодженості, послугам.
