46. Філософський зміст повісті о. Кобилянської «в неділю рано зілля копала». Своєрідність осмислення фольклорного сюжету.

«В неділю рано зілля копала» – модерна повість, яка припускає кілька інтерпретаційних підходів. Серед них чи не найпро­дуктивніший – міфологічний. Переважає національ­ний міф, хоча є сліди й загальносвітових. Важко не помітити в розповіді на тлі новочасної проблематики стосунків у межах одного народу і між народами (українським і ци­ганським) прадавнього мотивування світового масштабу. Ідеться про біблійну ле­генду, що пояснює прокляття циган на кочівництво.

У повісті О.Кобилянської традиційне міфологічне протиставлення добро/зло набу­ває досить варіативного ідейного вираження: Сонце/Місяць, Бог/Диявол, теплінь/негода тощо. Сонце як певна вища сутність займає помітне місце в образній структурі повісті О.Кобилянської, але домінуючим виявляється Місяць. Окреслюється опозиція: Бог християнсь­кий, день / язичництво, Місяць, темні сили. І відповідно герої умовно (а не по-романтичному контрастно) розподіляються на світлу по­ловину (мати Тетяни, Настка) і темну (Мавра, Гриць, Тетяна). Це протиставлення сягає й глибше, проходячи через душу кожного персо­нажа (особливо Гриця, який має дві душі – світлу й темну).

О.Кобилянська суто по-модерному намагається дати містичним дійствам і нереальним поняттям природне обґрун­тування; наприклад, мотивування передчуттів суто тривогою як станом душі, пояснення містичної сили циган вірою простого люду в їхню могутність тощо. У повісті змальовано ряд народних ві­рувань та епізодів містичного й ворожбит­ського плану: "Андронаті не здержався і сплакав при звуках сеї трембіти Недо­бре віщував цей шум трембіти поранку" , природа вміє віщувати недобре, крук на біду кружляє над Тетяною й Маврою. Вказує на епізодичність епізод, коли про звичай гадання на вінках на Івана Купала розповідає якийсь подорожній сивий старець, «який і сам докладно не знає, не з тої він околиці, але дещо осталося ще й йому в пам'яті, і він переповість!»

Трагічний фінал цілком пов'язаний із ку­пальським обрядом, який несе, практично, найбільше психологічне навантаження (адже Тетяна на похороні Гриця співала купальську пісню своєї надії!), підкреслено символічний і містить вагому частину міфологічної моти­вації. Тетяна гине на тому місці, де потонув її ку­пальський вінок, яким вона ворожила на заміжжя.

47. Особливості творчого почерку о. Кобилянської.

О. Коб. Є постаттю, що найяскравіше втілює ідею у-го л-го фемінізму межі століть; феміністками виступають і її героїні. Крізь усю її творчість проходить ідея пошуку і формуванню ідеалу особистості, тобто яким повинен бути цей ідеал. Майже усі її новели автобіографічні. Психологічний автобіографізм – ключова риса в її творчості, попри ідеалізм та філософізм. Одвічне прагнення до свободи особистості, цей ідеал поступово розвивається в її творчості. Це свобода особистості в культурному і побутовому середовищі. Пізніше ця свобода набуває рис громадянської свободи.

О. К. вважають апологеткою української інтелігенції. Більшість творів Кобилянської написано про інтелігенцію, бо добре знала цей світ, особливо жіночу душу, аселянський світ їй був малознайомий, чужий, далекий, вони жила переважно по містах, лише 2 роки у с. Димки і за селянським життя мпостерігала з боку.