- •1. Загальна хар-ка л-го процесу кін. Хіх –поч. Хх ст.
- •2. Ідейно-тематичне та худ. Оновлення укр. Літ. Кін. Хіх – поч. Хх ст.
- •3. Модернізм як худ. Напрям в укр. Літ. Кін. Хіх-поч. Хх ст. Худ.-стильові течії модернізму.
- •4. Художні особливості укр. Прози кін хіх-поч.Хх ст.
- •5. Якісно нові риси укр. Драматургії кін. Хіх – поч. Хх ст.
- •6. Тематичне та жанрово-стильове оновлення укр. Поезії кін. Хіх-поч.Хх ст.
- •7. Життєвий і творчий шлях м. Коцюбинського.
- •8. Гуманістична спрямованість ранніх оповідань м. Коцюб., їх художня своєрідність.
- •9. Новаторство Коцюбинського в зображенні життя нац. Меншин Росії. Художня майстерність письменника.
- •12. Образи революціонерів у новелах - в дорозі. Невідомий
- •17.Особливості творчого методу м.Коцюбинського.
- •18.Життєвий і творч.Подвиг Лесі Українки.
- •19.Літературно-естетичні погляди Лесі Українки.
- •20. Основні мотиви лірики Лесі Українки.Худож.Осбл.
- •21. Мотиви змагання в ліриці Лесі Українки
- •22. Патріотичний пафос лірики л,українки
- •23. Інтимно-особистісні мотиви у ліриці Лесі Українки
- •24.Утвердженя ролі художнього слова як зброї в поезії Лесі Українки
- •25.Поеми Лесі Українки.Проблематика.Худож.Своєрідність.
- •26.Драматургія Лесі Укр.-нове явище в укр.Літ. Тематика, жанрове багатство
- •27.Новаторство Лесі Укр.В драматургії
- •28. Драматична поема Лесі Укр. «Одержима».Своєрідність втіленя біблійних мотивів
- •29.Драмат. Поема Лесі Укр. «Бояриня».Історичнепідгрунтя.Проблем.Спектр.С-ма образів
- •30. Драма-феєрія л.Укр. «Лісова пісня». Філософ.Зміст.Проблематика.Образ Мавки.
- •33.Життєвий шлях і творчість в.Самійленка
- •35. Життя і творчість кобил.
- •36.Ідейно-тематичне та жанрово-стильове розмаїття прози о.Кобилянської
- •38.Жіночі образи в новелістиці о.Кобилянької
- •42. Повісті «Людина» і «Царівна». Проблематика, художня своєрідність.
- •43. Повість «Земля» - один з вершинних творів о. Кобилянської. Образ землі у повісті.
- •44. Відтворення трагізму селянського існування у повісті о. Кобилянської «Земля».
- •45. Повість о. Кобилянської «Земля». Проблематика. Біблійні проекції у творі. Система образів та засоби їх творення.
- •46. Філософський зміст повісті о. Кобилянської «в неділю рано зілля копала». Своєрідність осмислення фольклорного сюжету.
- •47. Особливості творчого почерку о. Кобилянської.
- •49. Життєва і творча дорога в. Стефаника
- •50. Стефаник – неперевершений майстер психологічної новели.
- •51. Основні періоди творчості в. Стефаника та особливості творчого стилю письменника.
- •52. Селянський світ у зображенні в. Стафаника. Проблематика, художня своєрідність творів.
- •53. Твори в. Стефаника про рекрутчину.
- •54. Тема еміграції в новелі в.Стефаника «Камінний хрест». Художня своєрідність твору.
- •55. Твори Стефаника про дітей.
- •56. «Новина» Стефаника.
- •57. Новели Стефаника про Першу світову війну.
- •59. Життєвий і творчий шлях Леся Мартовича
- •60. Загальна хар-ка творчості Леся Мартовича. Проблематика, худ. Своєрідність.
- •61. Сатиричні оповідання Леся Мартовича.
- •62. Загальна характеристика життєтворчості м. Черемшини.
- •63. Новелістика Марка Черемшини. Особливості худ. Стилю.
- •64. Життя і творчий шлях а. Тесленка.
- •65. Творчість а.Тесленка.Проблематика.Образи.Особливості стилю.
- •66. Повість а.Тесленка «Страчене життя». Хар-р конфлікту. Образи.
- •70. Життєва доля і творчі пошуки в. Винниченка.
- •75.Життєва і творча доля о.Олеся.
- •76. Поезія о.Олеся .Основні мотиви. Своєрідність творчої палітри.
64. Життя і творчий шлях а. Тесленка.
Архип Юхимович Тесленко народився 2 березня 1882 року в с. Харківцях Лохвицького повіту на Полтавщині в бідній селянській родині. Власної землі, крім городу з невеличким садком, не було, тому матері доводилося наймитувати. А батькові, інвалідові без лівої руки, іноді приходилось підробляти в ратуші переписуванням паперів. Заробітки були дуже малі, і в сім’ї ледве зводили кінці з кінцями, добре знаючи ціну заробленої копійки. Від недостатку, голоду та холоду діти часто хворіли і вмирали. З десяти дітей вижили лише двоє.
У Малого Архипа рано розвинулася спостережливість, нахил до осмислення всього баченого й чутого, нестримний потяг до читання та нових знань. Поетична жилка в ньому відгукувалася на почуті від матері казки та пісні. Добре закінчивши в 1894 році однокласну церковно-парафіяльну школу, Архип одразу ж вступає до двокласної. Молодий Тесленко вирішує самотужки підготуватися до екзамену на народного вчителя. Але на заваді стали злидні: довелося йти наймитувати, щоб якось допомогти батькам. Тяжка фізична праця виявилася не під силу юнакові. Десь наприкінці 1897 року - на початку 1898 року йому пощастило влаштуватися писарчуком у м.Лохвиці, а в серпні 1898 року він перевівся на службу до міської нотаріальної контори. Тут його змушували виконувати не лише канцелярську роботу, а й працювати в домашньому господарстві нотаря. Надсильна праця, нестерпні побутові умови згубно впливали на його здоров’я, і без того неміцне. У ці роки чимало працював він і над самосвітою - у міській громадській бібліотеці, а згодом - у новоствореній бібліотеці Народного дому.
У серпні 1901 році Тесленко покинув службу нотаря і поступив на курси телеграфістів на ст. Долинській Південно-Миколаївської залізниці, але через слабкий зір був скоро відчислений. В цей час Тесленко захоплюється театром, пробує себе в драматургії. В 1902 році він пише драму «Горобина ніч», а навесні 1903 - драму «Не стоїть жить». В цей же рік він організував аматорський театр у рідному селі. Десь на початку 1904 року Тесленко розпочав працю над своїми першими оповіданнями - і в цьому жанрі утвердив себе як письменник. Перші оповідання, переписані до одного зошита, навесні 1905 року склали збірочку, яка містила п’ять творів. З нею він поїхав у червні 1905 року у Київ, бажаючи її надрукувати. Та на цей раз спроба не вдалася. Згодом збірку було передано до журналу «Нова громада», в якому у 1906 році і були надруковані оповідання. 5 грудня 1905 року відбулися політичні виступи в Лохвиці, в яких прийняв участь і Архип Тесленко. Почались арешти. Тесленко покинув село і вирушив до Києва. Архип був змушений шукати випадкового заробітку й нічлігу. Постійним притулком для нього стала редакція газети «Громадська думка», де він міг працювати, читати, вчитися. Першими з написаних у Києві творів були оповідання «Радощі» та «Школяр», які побачили світ в 1906 році. У рідне село Тесленко повернувся у другій половині серпня 1906 року, але там він попав під слідство, а потім по етапу його відправили на північ. Близько двох років його тримали в тюрмах, а потім заслали до Вятської губернії. Тюрми та етапи, жорстокі поводження тюремщиків підірвали здоров’я письменника. Хворий на туберкульоз, він у 1909 році повернувся в Харківці. Протягом 1909 року письменник написав дві редакції нової повісті «Страчене життя». Тим часом відбувся новий суд над Тесленком, який засудив його на 2 тижні ув’язнення. Наприкінці 1909 року його збиралися відправити до в’язниці, але погодились зачекати, доки одужає тяжко хвора мати. Її поховали 3 січня, а другу половину січня хворий письменник відсидів у Лохвицькій в’язниці. Стан його здоров’я погіршав. Після смерті матері хворий письменник залишився без усякої допомоги, у вкрай тяжких побутових умовах. І 28 червня 1911 року у лікарні м.Луки Архип Юхимович Тесленко помер.
