Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
екзамен.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
483 Кб
Скачать
☆

53. Твори в. Стефаника про рекрутчину.

Не забував Стефаник і про страшне лихо селян — рекрутчину. У 1897 р. в родинні Стефаників сталася трагічна подія : у війську закінчив життя самогубством двоюрідний брат письменника – Лука. Ця звістка змусила задуматись над причиною такого вчинку і долею рекрутів взагалі. Він написав своєрідну дилогію («Виводили з села» та «Стратився») про долю парубка Миколая Чорного, якого забрали до війська. Письменник зобразив лише два епізоди з усієї трагедії — прощання матері з сином та поїздку батька за тілом сина, який повісився, не витримавши нових умов існування.

Увага письменника сфокусована на переживанні батьків які проводжають сина-одинака в цісарську армію. Атмосфера новели «Виводили з села» зловісно-трагічна. Відчуття присутності покійника витає над усіма. Люди виходили з хати, як від умерлого – такі сумні. Жінки плакали, чоловіки ревіли, сестри руки заломлювали, тато трясся у розпачі на возі, парубок прощався з селом назавжди.

Глибоко психологічною студією можна назвати другу новелу дилогії «Стратився» у якій широко застосовано прийом безпосереднього проникнення автора у внутрішній світ персонажа, в його свідомість, почуття і думки. Батько їде у місто до сина, у нього вже погані передчуття, там він дізнається, що син помер не своєю смертю, а повісився. Звістка скосила змученого горем старого батька.

Ні людської муштри, ні фізичних чи моральних катувань, практичних у цісарському війську, Стефаник не відтворює. Та сам факт самогубства сказав дуже багато. Засіб контрасту – холодна мармурова плита і усміхнений парубок, весільний одяг на мертвому – досягає дивовижної експресії й емоційного впливу на читача.

54. Тема еміграції в новелі в.Стефаника «Камінний хрест». Художня своєрідність твору.

Наприкінці XIX століття капіталістичні відносини на селі вщент зруйнували дрібні господарства. У пошуках хліба, шматка землі селяни почали вибиратися в розхвалений найманими емісарами "обітований край" — в далеку Америку. Еміграція західноукраїнського селянства набула такого розмаху, що лякала панівні класи. Економічна нужда і безробіття, перспектива наймитства і жебрацтва гонять селянина за океан. Душу емігрантства Стефаник знав, як свою власну. Він бачив марність мужицьких надій, знав, що чекає їх там, у далеких краях, тому намагався розвіяти ілюзорне марево еміграційного "щастя" в публіцистичних виступах, листах. На початку 1899 року, в "Літературно-науковому віснику" друкується новела "Камінний хрест" — єдиний твір В. Стефаника, присвячений темі еміграції.В основу новели було покладено справжній факт — односелець письменника, емігруючи до Канади, поставив на своєму полі камінний хрест, що й досі стоїть на найвищому горбі в Русові. Проводи цього селянина на чужину здалися письменнику схожими на похорон, що й призвело до створення новели. Тисячі емігрантів, долею яких письменник опікувався протягом 1896-1899 років. У "Камінному хресті" перед нами насамперед постає доля головного героя Івана Дідуха. Після десятирічного перебування у війську він повертається додому і дізнається, що батьки його померли, залишивши синові у спадок хатину і кам'янистого горба "щонайвищого і щонайгіршого над усе сільське поле. На цьому ж горбі Іван і скалічився. Тяжка праця зігнула чоловіка в дугу, через що односельці прозвали його Переламаним. На цьому ж горбі Іван і постарів, а тепер, на старість літ, господарство, налагоджене каторжною працею і неймовірними зусиллями, добровільно полишає, підкорившись вимогам дружини і синів.

"Два роки нічого в хаті не говорилось, лише Канада та й Канада...",— і от нарешті Іван Дідух з родиною вибирається в пошуках кращої долі з рідного села. Він не тішить себе ілюзіями, бо переконаний, що невідома країна стане для нього могилою. Сцена прощання Івана з рідною хатою, селом, односельцями і справді схожа на своєрідний похорон.Втрата землі, ґрунту —трагедія. Іван прощається з односельцями — і перед нами постають епізоди прожитого життя. Ці спогади обертаються навколо горба, який він усе своє життя обробляв важкою працею і на якому тепер встановлює хрест, ніби заживо ховаючи себе. Стефаник вдається до разючих, гострих психологічних розчарувань героя, коли іван дідух узяв жінку до танцю. Скидають своє вбрання і одягають сірий подорожній одяг. Це нещастя з власної волі. Страшні картини народного рога.Усі епізоди новели: і прощання, і сповідь, і жалібний спів старими "заіржавілими" голосами, і божевільний танець — підпорядковані головному завданню: розкриттю теми народної трагедії, селянського горя і водночас сподівань на краще майбутнє.Камінний хрест, встановлений Іваном Дідухом, стає символом горя і страждань сотень тисяч українців, яких злидні погнали за океан, до "Гамерики" й Канади, символом трагедії вимушеної еміграції.