- •Предмет, об'єкт соціології як науки: особливості визначення.
- •Культура як предмет соціологічного дослідження: сутність, типи, основні елементи культури.
- •«Розуміюча» соціологія м.Вебера.
- •Освіта як соціальний інститут: головні ознаки, структура, функції.
- •Генеральна та вибіркова сукупність. Типи вибірки.
- •Молодь як об'єкт та суб'єкт соціальних відносин. Молодіжні угрупування та спільноти.
- •7. Марксистська соціологія, її вплив на подальший розвиток соціології як науки.
- •8. Сім'я як соціальний інститут. Сім'я та шлюб. Соціальні функції сім'ї.
- •10. Соціальна мобільність: сутність, види.
- •9. Механізм дії соціальних законів.
- •11. Основні школи та концептуальні напрями сучасної західної соціології.
- •12. Соціальна адаптація. Соціалізація особистості.
- •13. Особливості розвитку соціальної думки в Росії наприкінці хіх – першій половині хх ст.
- •14. Внутрішня соціальна структура особистості. Інтереси. Потреби. Мотиваці. Соціальні норми
- •15. Особливості розвитку соціології у сша у кінці хіх – поч. Хх ст.
- •16. Соціальний статус і соціальні ролі особистості. Поняття соціальної поведінки
- •17. Особливості формування і розвитку соціології в Україні (передумови, етапи становлення)
- •18. Студентство як соціально – професійна група
- •19. Перший етап становлення соціології як науки: а.Сен-Сімон, о.Конт.
- •20. Соціологія гендеру. Гендерна соціалізація та ідентифікація.Гендерні аспекти зайнятості та безробіття.
- •21. Принцип репрезентативності у соціологічному дослідженні. Достовірність соціологічного знання.
- •22. Суспільство як соціальна система: сутність, основні підходи до визначення.
- •23. Соціологічне дослідження: сутність, типологізація.
- •24. Релігія як фактор комунікативної спільності та національного життя.
- •25. Соціологічні погляди м. Драгоманова
- •26. Особистість у системі соціальних зв'язків та відносин
- •27. Соціальна статистика як вид соціальної інформації.
- •28.Проблема взаємовідносин культур Сходу та Заходу
- •29. Формальна соціологія. Ф. Тьоніс, г.Зіммель
- •30. Поділ праці та економічна залежність.
- •Чиказька школа та її значення у розвитку соціології як науки.
- •Безробіття як соціальна проблема.
- •Характеристика основних методів збору соціологічної інформації: опитування, аналіз документів, експеримент, спостереження.
- •Національна ідеологія, національна самосвідомість та національна культура.
- •М.Грушевський як історик-соціолог.
- •Наукові аспекти дослідження освіти як складного багатогранного явища.
- •37. Характеристика сучасного розвитку соціології в Україні.
- •41. Соціологічні ідеї і. Франка.
- •42. Соціальні проблеми в творчості г.С. Сковороди.
- •43. Соціально-політичні погляди Кирило-Мефодіївського товариства
- •45. Внесок п.Сорокіна у розвиток соціологічної думки.
- •46. Місце традиції в системі культури
- •47. Взаємозв‘язок соціології з іншими гуманітарними науками.
- •48. Соціальна мобільність
- •49. Соціологія девіантної поведінки е. Дюркгейма.
- •50. Соціальний конфлікт.
- •51. Соціальна необхідність створення науки про суспільство.
- •52. Соціальна структура суспільства.
- •53. Головні функції соціології: теоретико-пізнавальна, практично-перетворювальна, світоглядно-ідеологічна та прогностична.
- •54. Поняття соціальної стратифікації.
- •55. Передумови виникнення соціальної думки в Західній Європі.
- •56. Ціннісні орієнтації. Настанови. Спосіб життя
- •57. Марксистський напрямок в соціології.
- •58. Агенти соціалізації. Механізм соціалізації.
- •59. Використання соціології як соціальної технології.
- •60. Розвиток національно-визвольної ідеології.
- •61. Емпіричні дослідження народної творчості в Україні.(тут заг.Дані про емпір. Дослідження)
- •62. Соціальні спільноти. Соціальні групи. Соціальні системи. Соціальні організації.
- •63.Сутність соціологічних законів.
- •64.Соціально-територіальна структура суспільства. Соціально-демографічна структура суспільства.
- •66.Вертикальна та горизонтальна соціальна мобільність.
- •67.Методологія і методика проведення соціологічного дослідження.
- •68.Соціальний конфлікт. Відтворення соціальних відносин.
- •Предмет, об'єкт соціології як науки: особливості визначення.
45. Внесок п.Сорокіна у розвиток соціологічної думки.
В роботі «Система соціології» П.А. Сорокін дає таке визначення: «Соціологія представляє науку, що вивчає життя і діяльність людей, що живуть в суспільстві собі подібних, і результати такої спільної діяльності». П.А.Сорокін виділяє три аспекти вивчення суспільства, а саме, з точки зору:
-його будови і складу
-даних в ньому процесів або його життєдіяльності
-походження і розвитку суспільства і суспільного життя.
Соціологію П.А. Сорокін поділяє на теоретичну і практичну. Теоретична соціологія включає в себе соціальну аналітику (вивчення будови соціальних явищ і комбінацій соціальних явищ), соціальну механіку (вивчаючу процеси взаємодії людей і тих сил, які викликають ці взаємодії),і соціальну генетику або генетичну соціологію (історичні тенденції розвитку суспільства). Практична соціологія - це, фактично, соціальна політика. Її завдання - спираючись на закони теоретичної соціології управляти соціальними силами у відповідності з поставленими цілями. Говорячи про методи в соціології, П.А. Сорокін відзначає, що він повинен бути наближений до методу природничих наук, тобто мати в своїй основі спостереження та вимірювання, а не метафізичні міркування про «психічної реальності», яку не можна безпосередньо спостерігати і виміряти. Для цього соціологія повинна вивчати тільки акти поведінки, доступні спостереженню і виміру.
Особливу роль П.О. Сорокін відводив групам, котрий обіймав певні позиції з деякою ієрархічної системі груп. Соціальна стратифікація — поділ суспільства до страти. П.О. Сорокін вважає соціальну стратифікацію природним властивістю суспільства, а суспільство без розшарування — міфом.
Соціальна мобільність - різні переміщення людей з однієї страти до іншої. П.О. Сорокін розглядає два вектора мобільності — горизонтальний і вертикальний.
У фундаментальній праці «Соціальний захист і культурна динаміка» П.О. Сорокін створює свою циклічну концепцію історії людського суспільства і культури. Під культурою П.О. Сорокін розуміє сукупність потребує матеріальних та духовних досягнень, створених людьми у процесі їхньої спільної діяльності. До них належать наука, техніка, природне середовище, філософія, релігія, мистецтво т.д.
У цілому нині, на думку П.О. Сорокіна, сучасна епоха має такі основні риси: ( - переміщення творчого лідерства людства Європи і Європейського Заходу;
-продовження дезінтеграція досі переважаючого почуттєвого типу людини, культури, нашого суспільства та системи цінностей;
-виникнення і поступове зростання перших компонентів нового — інтегрального — соціокультурного порядку, його системи цінностей та певного типу особистості.
П.О. Сорокін активно вводив в громадські науки ідеї комплексного, синтетичного, об'єднавчого підходи до вивченню суспільства і людини. Він пропонує вивчати суспільство і з погляду об'єктивних змін соціокультурних суперсистем, і з погляду інтегральної сутності людини. Сорокін розглядає дійсність як безліч різних якостей і кількостей: духовних і матеріальних, мінливих і незмінних.
