- •Предмет, об'єкт соціології як науки: особливості визначення.
- •Культура як предмет соціологічного дослідження: сутність, типи, основні елементи культури.
- •«Розуміюча» соціологія м.Вебера.
- •Освіта як соціальний інститут: головні ознаки, структура, функції.
- •Генеральна та вибіркова сукупність. Типи вибірки.
- •Молодь як об'єкт та суб'єкт соціальних відносин. Молодіжні угрупування та спільноти.
- •7. Марксистська соціологія, її вплив на подальший розвиток соціології як науки.
- •8. Сім'я як соціальний інститут. Сім'я та шлюб. Соціальні функції сім'ї.
- •10. Соціальна мобільність: сутність, види.
- •9. Механізм дії соціальних законів.
- •11. Основні школи та концептуальні напрями сучасної західної соціології.
- •12. Соціальна адаптація. Соціалізація особистості.
- •13. Особливості розвитку соціальної думки в Росії наприкінці хіх – першій половині хх ст.
- •14. Внутрішня соціальна структура особистості. Інтереси. Потреби. Мотиваці. Соціальні норми
- •15. Особливості розвитку соціології у сша у кінці хіх – поч. Хх ст.
- •16. Соціальний статус і соціальні ролі особистості. Поняття соціальної поведінки
- •17. Особливості формування і розвитку соціології в Україні (передумови, етапи становлення)
- •18. Студентство як соціально – професійна група
- •19. Перший етап становлення соціології як науки: а.Сен-Сімон, о.Конт.
- •20. Соціологія гендеру. Гендерна соціалізація та ідентифікація.Гендерні аспекти зайнятості та безробіття.
- •21. Принцип репрезентативності у соціологічному дослідженні. Достовірність соціологічного знання.
- •22. Суспільство як соціальна система: сутність, основні підходи до визначення.
- •23. Соціологічне дослідження: сутність, типологізація.
- •24. Релігія як фактор комунікативної спільності та національного життя.
- •25. Соціологічні погляди м. Драгоманова
- •26. Особистість у системі соціальних зв'язків та відносин
- •27. Соціальна статистика як вид соціальної інформації.
- •28.Проблема взаємовідносин культур Сходу та Заходу
- •29. Формальна соціологія. Ф. Тьоніс, г.Зіммель
- •30. Поділ праці та економічна залежність.
- •Чиказька школа та її значення у розвитку соціології як науки.
- •Безробіття як соціальна проблема.
- •Характеристика основних методів збору соціологічної інформації: опитування, аналіз документів, експеримент, спостереження.
- •Національна ідеологія, національна самосвідомість та національна культура.
- •М.Грушевський як історик-соціолог.
- •Наукові аспекти дослідження освіти як складного багатогранного явища.
- •37. Характеристика сучасного розвитку соціології в Україні.
- •41. Соціологічні ідеї і. Франка.
- •42. Соціальні проблеми в творчості г.С. Сковороди.
- •43. Соціально-політичні погляди Кирило-Мефодіївського товариства
- •45. Внесок п.Сорокіна у розвиток соціологічної думки.
- •46. Місце традиції в системі культури
- •47. Взаємозв‘язок соціології з іншими гуманітарними науками.
- •48. Соціальна мобільність
- •49. Соціологія девіантної поведінки е. Дюркгейма.
- •50. Соціальний конфлікт.
- •51. Соціальна необхідність створення науки про суспільство.
- •52. Соціальна структура суспільства.
- •53. Головні функції соціології: теоретико-пізнавальна, практично-перетворювальна, світоглядно-ідеологічна та прогностична.
- •54. Поняття соціальної стратифікації.
- •55. Передумови виникнення соціальної думки в Західній Європі.
- •56. Ціннісні орієнтації. Настанови. Спосіб життя
- •57. Марксистський напрямок в соціології.
- •58. Агенти соціалізації. Механізм соціалізації.
- •59. Використання соціології як соціальної технології.
- •60. Розвиток національно-визвольної ідеології.
- •61. Емпіричні дослідження народної творчості в Україні.(тут заг.Дані про емпір. Дослідження)
- •62. Соціальні спільноти. Соціальні групи. Соціальні системи. Соціальні організації.
- •63.Сутність соціологічних законів.
- •64.Соціально-територіальна структура суспільства. Соціально-демографічна структура суспільства.
- •66.Вертикальна та горизонтальна соціальна мобільність.
- •67.Методологія і методика проведення соціологічного дослідження.
- •68.Соціальний конфлікт. Відтворення соціальних відносин.
- •Предмет, об'єкт соціології як науки: особливості визначення.
63.Сутність соціологічних законів.
Соціальний закон — об´єктивний і повторюваний причинний зв´язок між соціальними явищами та процесами, які виникають внаслідок масової діяльності людей або їх дій.
Соціальні закони визначають відносини між різними індивідами та спільнотами, виявляючись в їх діяльності. Це — відносини між народами, націями, класами, соціально-демографічними і соціально-професійними групами, містом і селом, суспільством і соціальною організацією, суспільством і трудовим колективом, суспільством і родиною, суспільством та особистістю.
Як і закони природи, соціальні закони перебувають у природному плині подій, є результатом цілеспрямованих послідовних дій більшості індивідів у соціальних ситуаціях та об´єктивних зв´язках (причинних, функціональних та ін.). Об´єктивність соціального закону полягає в тому, що нові покоління успадковують готові відносини, зв´язки, тенденції, сформовані без їх участі.
За масштабом реалізації соціальні закони поділяються на загальні й специфічні. Загальні закони діють в усіх суспільних системах (наприклад, закон товарно-грошових відносин). Дія специфічних законів обмежена однією чи кількома суспільними системами (наприклад, закони, пов´язані з переходом від одного типу суспільства до іншого; закон первинного нагромадження капіталу).
За ступенем спільності соціальні закони або характеризують розвиток соціальної сфери в цілому, або визначають розвиток окремих її елементів — класів, груп, націй тощо.
За способом вияву соціальні закони поділяють на динамічні й статичні (стохастичні). Динамічні визначають напрям, чинники і форми соціальних змін, фіксують жорсткий, однозначний зв´язок між послідовністю подій у конкретних умовах. Статичні закони не детермінують соціальні явища, а відображають головні напрями змін, їх тенденцію до збереження стабільності соціального цілого. Вони зумовлюють зв´язок явищ і процесів соціальної дійсності не жорстко, а з певним ступенем вірогідності.
Динамічні закони поділяють на причинні та функціональні. Причинні динамічні закони фіксують суворо детерміновані (причинно-наслідкові) зв´язки розвитку соціальних явищ (наприклад, роль способу виробництва при переході від однієї суспільно-економічної формації до іншої). Функціональні динамічні закони відображають емпірично спостережувані й суворо повторювані взаємні залежності між соціальними явищами.
Різновидами статичних законів можуть бути як закони соціального розвитку (наприклад, задоволення зростаючих матеріальних і культурних потреб населення, розвиток самоврядування), так і закони функціонування (єдність формальної і неформальної структур трудового колективу, розподіл рольових функцій у сім´ї).
Взявши за основу форми зв´язку, можна виокремити такі типи соціальних законів:
1. Закони, які відображають інваріантне (незмінне) співіснування соціальних явищ. Наприклад, якщо існує явище «А», обов´язково повинно існувати і явище «Б».
2. Закони, які відображають тенденції розвитку. Такими тенденціями можуть бути зміна структури соціального об´єкта, перехід від одного порядку взаємовідносин до іншого.
3. Закони, які встановлюють функціональну залежність між соціальними явищами. За такої залежності зміни елементів системи не зумовлюють суттєвих змін її структури.
4. Закони, які фіксують причинний зв´язок між соціальними явищами, лише з функціональної (необов´язкової) точки зору.
5. Закони, які встановлюють імовірність зв´язку між соціальними явищами.
Закони соціального розвитку виявляються як умови, що спричинюють зміни процесів, ситуацій, а закони функціонування — як наслідок явищ, що сприяють збереженню соціальної системи, в якій ці явища відбуваються. Наприклад, підготовка кадрів вищої кваліфікації є наслідком функціонування системи освіти.
Соціологічні дослідження відносин між класами, соціальними верствами, групами, особами дають змогу не тільки з´ясувати форми вияву соціальних законів у різних сферах, а й суттєво впливати на життєдіяльність суспільства.
