- •1.Світогляд: сутність та структура.
- •2. Типи світогляду та їх взаємозв’язок.
- •3. Розкрийте суть компонентної структуру світогляду.
- •5. Розкрийте структуру філософії як системи знань.
- •6. Розкрийте суть філософської проблематики.
- •7. Виникнення філософії?
- •8. Типи філософування та їх характеристика?
- •9. Охарактезуйте особливості взаємодії філософії, міфології та релігії.
- •10. Місце філософії в культури.
- •11.Порівняти східну і західну парадигми філософування.
- •12.Основні риси і проблема-тика античної філософії
- •13. Охарактеризуйте вплив філософії античності на формування світоглядних позицій доби Середньовіччя і Відродження.
- •14. Дайте загальну характеристику філософських поглядів Середньовіччя?
- •15. Основні риси і особливості філософії Відродження
- •16.Назвіть основні риси і дайте характеристику філо-софії Нового часу.
- •17 Філософське вчення ф.Бекона, р.Декарта.
- •18. Основні риси філософії Просвітництва.
- •19.Німецька класична філософія: представники та специфіка розробки основних філософських проблем.
- •20.Сутність філософських поглядів і.Канта як основоположника німецької класичної філософії
- •21. Філософське вчення Гегеля та його місце у філософії
- •22. Антропологічний матеріалізм Фейєрбаха та його місце у філософії
- •23.Основна проблематика та вихідні принципи марксистської філософії.
- •24. Охарактеризуйте основні напрямки та характерні риси філософії 20 ст.
- •25. Основні проблеми філософії екзистенціалізму.
- •26. Основні проблеми екзистенціальної філософії у хХст.?
- •27. Розкрийте характерні риси структуралізму та герменевтики?
- •28. Проблеми знання і мови у філософії 20 ст.
- •29. Проблема людини у філософській антропології та персоналізмі
- •30. Основні особливості та етапи розвитку філософської думки в україні
- •31. Філософські погляди г.Сковороди
- •32. Філософські ідеї Києво-Могилянської академії.
- •33. Назвіть основні різновиди сфер буття та охарактеризувати їх?
- •34. Простір і час як найзагальніші характеристики буття?
- •35. Діалектика як вчення про розвиток.
- •36. Свідомість як цілісна система.
- •37. Свідомість та її суттєві властивості.
- •38. Самосвідомість: сутність, форми, рівні та функції.
- •39. Пізнання як філософська проблема
- •40. Пізнання та теорія істини у філософії
- •41. Форми і методи наукового пізнання?
- •42 .Охарактеризуйте роль практики в процесі пізнання.
- •43. Людина як проблема філософії.
- •44. Есенційний та екзистенційний підходи до тлумачення сутності людини.
- •45. Проблеми соціалізації особи: сутність, форми, зв’язки.
- •46. Визначити природне, соціальне та духовне в людині.
- •47. Проблемність людського буття: філософське осмислення
- •48. Історичність буття суспільства.
- •49. Суспільний прогрес та основні концепції його тлумачення.
- •50. Суспільство як цілісна система.
- •51. Проблема сенсу історії та її тлумачення.
- •52. Проблема смерті, безсмерття та сенсу людського буття та їх філосовське вирішення.
- •53. Філософське тлумачення техніки.
- •54. Філософський зміст проблеми відношення «людина-природа».
- •55. Проаналізуйте сутність глобальних проблем людства.
- •56. Філософські погляди в.І.Вернадського. Про ноосферу.
- •57. Проаналізуйте світоглядні засади сучасної екологічної ситуації.
- •58.Способи обґрунтування і передачі цінностей
- •59. Базові життєві цінності.
- •60.Філософський зміст проблеми культури.
- •61.Охарактеризуйте особивість співвідношення філософії і науки?
- •62. Як пов’язані між собою поняття “філософія” і “світогляд”.
- •63.Який зміст ми вкладаємо в поняття „віра“, „знання“, „мудрість“?
- •64. Розкрийте сутність поняття „космоцентризм“, „теоцентризм“, „антропоцентризм“. Дайте порівняльну характеристику.
- •65. Розкрийте сутність понять „теїзм”, „деїзм” та „пантеїзм”.
- •66. Дайте порівнняльну характеристику понять “містичний пантеїзм” і “натуралістичний пантеїзм”.
- •67. Як співвідносяться між собою поняття раціоналізм та ірраціоналізм?
- •68. Розкрийте сутність понять емпіризм і раціоналізм?
- •69. Особливість спів від-ношення понять сієнтизм та антисцієнтизм ?
- •70. Розкрийте сутність понять „індукція“ та „дедукція“. Дайте їм порівняльну характеристику.
- •71. «Буття», «небуття», «суще»: сутність та характер взаємодії?
23.Основна проблематика та вихідні принципи марксистської філософії.
Принципи:
принцип діалектико матеріалістичного розуміння істор.
принцип історизму
принцип системного аналізу
принцип детермінізму – спричиненість, обумовленість, нічого не виникає просто так
принцип практики
Ідея марксизму – ідея демократичн. форм правління через реалізацію онопартійності.
Основоположники – Маркс , Енгельс. Базувалось на вченнях Гегеля (діалектика), Феєрбаха (атеїзм), вченні соціалістів утопістів.
Основні риси: людина розглядається як діяльнісна істота, підкреслюється роль праці в житті людини; розглядається проблема відчуження причоною якого є приватна власність, створення матеріалістичної діалектики, матеріалістичне розусіння історії, матеріалістичний детермінізм, розгляд філософії як науки.
Сучасна проблематика – проблема подальшої демократизації суспільства, проблема соціального захисту населення, глобальні проблеми сучасності, розробка новітніх принципів формування і ведення світового порядку.
Головним завданням цієї ідеологічної доктрини її творці проголосили звільнення робітничого класу (пролетаріату) від експлуатації та побудову вільного від соціального гноблення суспільства.
Шлях до побудови такого суспільства Маркс вбачав у знищенні приватної власності, яку вважав основою експлуатації людини людиною (причиною «відчуження» людини). Здійснити це покликаний історією вільний від пут приватної власності пролетаріат. Йому належить під керівництвом партії комуністів здійснити соціалістичну революцію. Філософією марксизму є матеріалізм, або, як його називали в радянському марксизмі, діалектичний та історичний матеріалізм, її творці під впливом Фейєрбаха подолали ідеалізм Гегеля, але перейняли його діалектику (звідси назва «діалектичний матеріалізм», хоча в їх працях такий термін відсутній). Вони поширили матеріалізм на розуміння історії і суспільних явищ - створили історичний матеріалізм.
24. Охарактеризуйте основні напрямки та характерні риси філософії 20 ст.
Характерні риси і основні напрямки філософії ХХ століттяфілософське знання цього століття пройшло значну еволюцію, якуможна охарактеризувати низкою відмінних ознак.
. відхід філософії від вузького, переважно раціоналістичного філософствування, орієнтованого на певні-політичні погляди і релігійні (атеїстичні) переконання до філософствування все більш плюралістичному і толерантному, заснованому на принципах зустрічі чи діалогу
. Філософія XX століття дозволивши важливі питання як співвідношення між знанням і розумінням, між знанням і оцінкою, між знанням і істиною. Це просунуло філософію вперед не тільки в традиційній області, а й допомогло знайти нові дослідні поля
. Особливістю філософії XX століття є те, що вона довго і болісно звільнялася від ідеологічного пресингу, від панував протягом десятиліть тези про запеклої боротьби матеріалізму та ідеалізму, нерозривному зв'язку передового класу і передової філософської теорії. Особливо в країнах соціалістичного табору. Протягом десятків років дослідники не мали. Можливостей займатися тими питаннями філософії, які їх особливо цікавили і пояснювати ті чи інші явища без безлічі посилань на праці "основоположників марксизму" і партійні документи.
. Особливістю філософського знання XX століття є його чітка детермінація науковим апаратом сучасного природознавства (ЕОМ, комп'ютер, методи математічесіх наук, системний підхід, принципи синергетики). Для філософського знання XX століття характерна еволюція до дослідження проблем сутності та існування людини
. У XX столітті філософія все далі відходить від вульгарного і грубого матеріалізму, від догматізірованного і примітивного марксизму, вона все більше прагне до того, щоб досліджувати світ комплексно
. Філософія XX століття відкриває і розробляє нові області філософствування, такі як філософія культури, філософія техніки, філософія життя і ін.
. Філософія XX століття висунула як найбільш значущі та пріоритетні проблеми сучасності цілий цикл глобальних проблем, які можна об'єднати в одну - це проблема виживання людства, нерозривно пов'язана з новим рішенням вічного питання філософії - у чому сенс життя і призначення людини.
. Філософія XX століття - разом зі всією духовною культурою сучасного світу, прагне допомогти людині в його пошуках істини, у набутті сьогодення, а не помилкового сенсу життя, в пошуку свого Я і реалізації свого творчого потенціалу. Сучасна філософія не нав'язує однієї-єдиної точки зору на світ, видаючи її за істину в останній інстанції. Філософія кінця XX століття надала людині свободу у виборі свого світогляду. Сучасна людина вільний у своєму виборе.Даже короткий огляд розвитку філософського знання в році, що минає від нас двадцятому столітті показує, наскільки разюче еволюціонувала філософська думка.