- •1.Світогляд: сутність та структура.
- •2. Типи світогляду та їх взаємозв’язок.
- •3. Розкрийте суть компонентної структуру світогляду.
- •5. Розкрийте структуру філософії як системи знань.
- •6. Розкрийте суть філософської проблематики.
- •7. Виникнення філософії?
- •8. Типи філософування та їх характеристика?
- •9. Охарактезуйте особливості взаємодії філософії, міфології та релігії.
- •10. Місце філософії в культури.
- •11.Порівняти східну і західну парадигми філософування.
- •12.Основні риси і проблема-тика античної філософії
- •13. Охарактеризуйте вплив філософії античності на формування світоглядних позицій доби Середньовіччя і Відродження.
- •14. Дайте загальну характеристику філософських поглядів Середньовіччя?
- •15. Основні риси і особливості філософії Відродження
- •16.Назвіть основні риси і дайте характеристику філо-софії Нового часу.
- •17 Філософське вчення ф.Бекона, р.Декарта.
- •18. Основні риси філософії Просвітництва.
- •19.Німецька класична філософія: представники та специфіка розробки основних філософських проблем.
- •20.Сутність філософських поглядів і.Канта як основоположника німецької класичної філософії
- •21. Філософське вчення Гегеля та його місце у філософії
- •22. Антропологічний матеріалізм Фейєрбаха та його місце у філософії
- •23.Основна проблематика та вихідні принципи марксистської філософії.
- •24. Охарактеризуйте основні напрямки та характерні риси філософії 20 ст.
- •25. Основні проблеми філософії екзистенціалізму.
- •26. Основні проблеми екзистенціальної філософії у хХст.?
- •27. Розкрийте характерні риси структуралізму та герменевтики?
- •28. Проблеми знання і мови у філософії 20 ст.
- •29. Проблема людини у філософській антропології та персоналізмі
- •30. Основні особливості та етапи розвитку філософської думки в україні
- •31. Філософські погляди г.Сковороди
- •32. Філософські ідеї Києво-Могилянської академії.
- •33. Назвіть основні різновиди сфер буття та охарактеризувати їх?
- •34. Простір і час як найзагальніші характеристики буття?
- •35. Діалектика як вчення про розвиток.
- •36. Свідомість як цілісна система.
- •37. Свідомість та її суттєві властивості.
- •38. Самосвідомість: сутність, форми, рівні та функції.
- •39. Пізнання як філософська проблема
- •40. Пізнання та теорія істини у філософії
- •41. Форми і методи наукового пізнання?
- •42 .Охарактеризуйте роль практики в процесі пізнання.
- •43. Людина як проблема філософії.
- •44. Есенційний та екзистенційний підходи до тлумачення сутності людини.
- •45. Проблеми соціалізації особи: сутність, форми, зв’язки.
- •46. Визначити природне, соціальне та духовне в людині.
- •47. Проблемність людського буття: філософське осмислення
- •48. Історичність буття суспільства.
- •49. Суспільний прогрес та основні концепції його тлумачення.
- •50. Суспільство як цілісна система.
- •51. Проблема сенсу історії та її тлумачення.
- •52. Проблема смерті, безсмерття та сенсу людського буття та їх філосовське вирішення.
- •53. Філософське тлумачення техніки.
- •54. Філософський зміст проблеми відношення «людина-природа».
- •55. Проаналізуйте сутність глобальних проблем людства.
- •56. Філософські погляди в.І.Вернадського. Про ноосферу.
- •57. Проаналізуйте світоглядні засади сучасної екологічної ситуації.
- •58.Способи обґрунтування і передачі цінностей
- •59. Базові життєві цінності.
- •60.Філософський зміст проблеми культури.
- •61.Охарактеризуйте особивість співвідношення філософії і науки?
- •62. Як пов’язані між собою поняття “філософія” і “світогляд”.
- •63.Який зміст ми вкладаємо в поняття „віра“, „знання“, „мудрість“?
- •64. Розкрийте сутність поняття „космоцентризм“, „теоцентризм“, „антропоцентризм“. Дайте порівняльну характеристику.
- •65. Розкрийте сутність понять „теїзм”, „деїзм” та „пантеїзм”.
- •66. Дайте порівнняльну характеристику понять “містичний пантеїзм” і “натуралістичний пантеїзм”.
- •67. Як співвідносяться між собою поняття раціоналізм та ірраціоналізм?
- •68. Розкрийте сутність понять емпіризм і раціоналізм?
- •69. Особливість спів від-ношення понять сієнтизм та антисцієнтизм ?
- •70. Розкрийте сутність понять „індукція“ та „дедукція“. Дайте їм порівняльну характеристику.
- •71. «Буття», «небуття», «суще»: сутність та характер взаємодії?
9. Охарактезуйте особливості взаємодії філософії, міфології та релігії.
Міфологічний світогляд – перша спроба людини поясни-ти світ. Саме через міфотво-рчість люди намагалися з’ясувати для себе похо-дження, початок і будову Всесвіту.Сутність найважливі-ших явищ природи, вини-кнення рослин і тварин, самих людей і стадій їх життя та розгадати таємницю смерті. Виникали міфи і про культурні досягнення людей – використання вогню, зароджу-ння і розвиток ремесел, землеробства, скотарства. Міфологгія, таким чином, являла собою найбільш ранню форму духовної культури. Це була перша цілісна картина світу, що поєднувала в собі реальність і фантазію, природне й надприродне, думки й емоції, знання й віру.
Міфи зміцнювали прийняту в даному суспільстві систему цінностей, мораль, поведінку, обов’язки та відповідальність особистості перед колективом і – навпаки.Пізнавальна і трудова діяль-ність поступово розкривала неспроможність міфічного пояснення світу. Так у надрах міфології зароджується новий історичний тип світогляду – релігія. У своєму поясненні світу вона виходить із визнання надприродного поділу світу на « поцейбічний» - земний, природний, і « потойбічний» - надчуттєвий, надприродний, небесний. Релігія – складне духовне утворення. Способом її існування є внутрішня віра людини, яка не потребує доведень, вважається самодостатньою. Зовнішня ж форма релігії знаходить виявлення у культі – системі дій, якими віруючі нама-гаються вплинути на надпри-родне і реальний світ. Одно-значної оцінки релігії дати не можна, бо, крім бездоказової віри в надприродне, вона по своєму відображає реальний життєвий досвід людей, збе-рігає систему образно – емоційних уявлень і пере-конань, цінностей, норм жи-ття, моральних ідеалів. Таким чином, міфологію і релігію слід вважати тими істори-чними типами світогляду. З яких зароджувалася філософ-фія.
10. Місце філософії в культури.
У системі “Людина - світ” людина не винесена з рамки світу, вона всередині нього, найближчим до неї є суспільне життя, яке опосередковує відноше-ння людини до світу впродовж усього культурно історичного процесу. Як універсальна і найбільш ваго-ма форма суспільної свідомо-сті, філософія виступає узагальненою концепцією суспільного життя в цілому і різних його підсистем – пізнання, практики, моралі, права, мистецтва, релігії. Якщо схематично зобразити місце філософії в системі культури, то це нагадуватиме ромашку, у якої пелюстки означатимуть специфіку кожної із сфер науки і культури, а осердя – це філософія. (галузі – техніка, історія, політика, право, мораль, наука, мистецтво, релігія) В системі людської культури філософія пронизує всю систему знань людини.
Система знань виділяє такі функції:
-світоглядна
-гносеологічна
-прогностична
-нормативна-сприяє формуванню певних норм за допомогою яких формує своє бачення про світ;
-виховна
-орієнтаційна
-методологічна-полягає в тому, що філософія розробляє методику подальшого пізнання людиною світу, а також використанні цієї методики і методології, які будуть сприяти розвитку конкретної системи знань.