- •1.Світогляд: сутність та структура.
- •2. Типи світогляду та їх взаємозв’язок.
- •3. Розкрийте суть компонентної структуру світогляду.
- •5. Розкрийте структуру філософії як системи знань.
- •6. Розкрийте суть філософської проблематики.
- •7. Виникнення філософії?
- •8. Типи філософування та їх характеристика?
- •9. Охарактезуйте особливості взаємодії філософії, міфології та релігії.
- •10. Місце філософії в культури.
- •11.Порівняти східну і західну парадигми філософування.
- •12.Основні риси і проблема-тика античної філософії
- •13. Охарактеризуйте вплив філософії античності на формування світоглядних позицій доби Середньовіччя і Відродження.
- •14. Дайте загальну характеристику філософських поглядів Середньовіччя?
- •15. Основні риси і особливості філософії Відродження
- •16.Назвіть основні риси і дайте характеристику філо-софії Нового часу.
- •17 Філософське вчення ф.Бекона, р.Декарта.
- •18. Основні риси філософії Просвітництва.
- •19.Німецька класична філософія: представники та специфіка розробки основних філософських проблем.
- •20.Сутність філософських поглядів і.Канта як основоположника німецької класичної філософії
- •21. Філософське вчення Гегеля та його місце у філософії
- •22. Антропологічний матеріалізм Фейєрбаха та його місце у філософії
- •23.Основна проблематика та вихідні принципи марксистської філософії.
- •24. Охарактеризуйте основні напрямки та характерні риси філософії 20 ст.
- •25. Основні проблеми філософії екзистенціалізму.
- •26. Основні проблеми екзистенціальної філософії у хХст.?
- •27. Розкрийте характерні риси структуралізму та герменевтики?
- •28. Проблеми знання і мови у філософії 20 ст.
- •29. Проблема людини у філософській антропології та персоналізмі
- •30. Основні особливості та етапи розвитку філософської думки в україні
- •31. Філософські погляди г.Сковороди
- •32. Філософські ідеї Києво-Могилянської академії.
- •33. Назвіть основні різновиди сфер буття та охарактеризувати їх?
- •34. Простір і час як найзагальніші характеристики буття?
- •35. Діалектика як вчення про розвиток.
- •36. Свідомість як цілісна система.
- •37. Свідомість та її суттєві властивості.
- •38. Самосвідомість: сутність, форми, рівні та функції.
- •39. Пізнання як філософська проблема
- •40. Пізнання та теорія істини у філософії
- •41. Форми і методи наукового пізнання?
- •42 .Охарактеризуйте роль практики в процесі пізнання.
- •43. Людина як проблема філософії.
- •44. Есенційний та екзистенційний підходи до тлумачення сутності людини.
- •45. Проблеми соціалізації особи: сутність, форми, зв’язки.
- •46. Визначити природне, соціальне та духовне в людині.
- •47. Проблемність людського буття: філософське осмислення
- •48. Історичність буття суспільства.
- •49. Суспільний прогрес та основні концепції його тлумачення.
- •50. Суспільство як цілісна система.
- •51. Проблема сенсу історії та її тлумачення.
- •52. Проблема смерті, безсмерття та сенсу людського буття та їх філосовське вирішення.
- •53. Філософське тлумачення техніки.
- •54. Філософський зміст проблеми відношення «людина-природа».
- •55. Проаналізуйте сутність глобальних проблем людства.
- •56. Філософські погляди в.І.Вернадського. Про ноосферу.
- •57. Проаналізуйте світоглядні засади сучасної екологічної ситуації.
- •58.Способи обґрунтування і передачі цінностей
- •59. Базові життєві цінності.
- •60.Філософський зміст проблеми культури.
- •61.Охарактеризуйте особивість співвідношення філософії і науки?
- •62. Як пов’язані між собою поняття “філософія” і “світогляд”.
- •63.Який зміст ми вкладаємо в поняття „віра“, „знання“, „мудрість“?
- •64. Розкрийте сутність поняття „космоцентризм“, „теоцентризм“, „антропоцентризм“. Дайте порівняльну характеристику.
- •65. Розкрийте сутність понять „теїзм”, „деїзм” та „пантеїзм”.
- •66. Дайте порівнняльну характеристику понять “містичний пантеїзм” і “натуралістичний пантеїзм”.
- •67. Як співвідносяться між собою поняття раціоналізм та ірраціоналізм?
- •68. Розкрийте сутність понять емпіризм і раціоналізм?
- •69. Особливість спів від-ношення понять сієнтизм та антисцієнтизм ?
- •70. Розкрийте сутність понять „індукція“ та „дедукція“. Дайте їм порівняльну характеристику.
- •71. «Буття», «небуття», «суще»: сутність та характер взаємодії?
53. Філософське тлумачення техніки.
У сучасній філософії техніка постає як об'єкт, знання, діяльність та волевиявлення людини. Отож при розгляді техніки доцільно враховувати її: природний вимір, людський вимір (у тому числі— психологічний, етичний та ін.), соціальний вимір (економічний, правовий, політичний, історичний та ін.). На підставі розглянутого можемо стверджувати, що пізнання і техніка нерозривно пов'язані між собою, що в певному вимірі пізнання є нічим іншим, як технікою інтелектуального прояснення буття (принаймні — наукове пізнання). Певна річ, що й наука виникає і розвивається у зв'язку з розвитком техніки. Але водночас ми повинні зазначити і певну розбіжність у розвитку знань та техніки. Техніка, як підкреслювалось, знаменує собою існування людини на певному полюсі буття і сама є виразом цього полюса, тоді як знання і пізнання намагаються охопити буття в усіх його проявах і використовують для того різні форми, тобто технічна сторона є лише однією стороною знання та пізнання. І тому в історії, а також у різних видах пізнання акцент може надати переважно або на технічну, або на цілісно-образну його сторону. Відповідно і зв'язок пізнання з розвитком техніки не є прямим. І все ж ми можемо з достатньою мірою достовірності стверджувати, що сутність людського пізнання вимушено пов'язана з технічною діяльністю. Вихідним актом і технічної діяльності, і пізнання є покладання у бутті, що протистоїть людині та людському розуму, певної межі, яка починає виконувати функцію точки або системи відліку, що надалі орієнтує людину в її теоретичній чи практичній діяльності. Наприклад, коли первісна людина починала виготовляти кам'яні знаряддя праці, то світ поставав перед нею поділеним на предмети, якими можна діяти, і на предмети, котрі підлягають дії. Ця, здавалося б, суто архаїчна класифікація і нині залишається вихідним орієнтиром у людській діяльності.
54. Філософський зміст проблеми відношення «людина-природа».
Проблемами взаємодії людини і природи виступають: про-довольча, енергетична, сиро-винна, екологічна, дем-графічна. Проблема «природа і суспільство» по-різному вирішується різними філосо-фськими течіями. об'єктивні ідеалісти ігнорують зв'язок суспільства з природою, розглядаючи історію людства не як розвиток матеріального виробництва на землі, а як розвиток світового розуму, абсолютної ідеї. Суб'єктивні ідеалісти саму природу вважають комплексами людських відчуттів.
Представники натура лі-стичного напряму в соці-ології вважають, що джерело розвитку суспільства пере-буває за його межами. .
Матеріалісти усіх часів визна-вали природу джерелом, з якого вийшли людина, суспільство. З точки зору діалектико-матеріалістичного світорозуміння людина пов'язана з природою як соціальний суб'єкт, як суспільство, яке є продуктом взаємодії людей.
Природа і суспільство утворюють діалектичну єдність. Вона полягає в тому, що соціальна форма руху матерії є вищою формою руху, яка підпорядковується дії законів діалектики.
У системі "суспільство — природа" кожна із сторін впливає одна на одну. Але ця взаємодія не однозначна. Більш рухомим, активним елементом цієї системи виступає суспільство.
З діалектико-матеріалістичної точки зору природа є колискою, середовищем життєдіяльності людини, єдиним джерелом, звідки вона черпає все необхідне для свого існування. На початковій стадії розвитку суспільство привласнювало готові продукти природи. В подальшому воно навчилося перетворювати природу й використовувати родючість землі, вугілля, нафту, метали як засоби праці.
Природні умови можуть при-скорювати або уповільнювати розвиток суспільства, впли-ваючи на його продуктивні сили, їх розміщення, розсе-лення людей, на форми трудової діяльності, зумо-влюючи певні цикли в житті людини. Але вони можуть впливати на людей і негативно, інколи знищувати пло-ди цивілізації (землетруси, повені, засухи та ін.).
Проте в системі «природа — суспільство» вирішальним фактором є суспільство. Основними напрямами активного впливу його на природу на сучасному етапі є:
а)розширення меж освоєння космосу
б)проникнення людини в мікросвіт, відкриття невідомих
раніше властивостей і законів природи;
в)інтенсифікація використання природних ресурсів;
г)посилення впливу суспільства на структуру навколишнього середовища.
