- •1.Світогляд: сутність та структура.
- •2. Типи світогляду та їх взаємозв’язок.
- •3. Розкрийте суть компонентної структуру світогляду.
- •5. Розкрийте структуру філософії як системи знань.
- •6. Розкрийте суть філософської проблематики.
- •7. Виникнення філософії?
- •8. Типи філософування та їх характеристика?
- •9. Охарактезуйте особливості взаємодії філософії, міфології та релігії.
- •10. Місце філософії в культури.
- •11.Порівняти східну і західну парадигми філософування.
- •12.Основні риси і проблема-тика античної філософії
- •13. Охарактеризуйте вплив філософії античності на формування світоглядних позицій доби Середньовіччя і Відродження.
- •14. Дайте загальну характеристику філософських поглядів Середньовіччя?
- •15. Основні риси і особливості філософії Відродження
- •16.Назвіть основні риси і дайте характеристику філо-софії Нового часу.
- •17 Філософське вчення ф.Бекона, р.Декарта.
- •18. Основні риси філософії Просвітництва.
- •19.Німецька класична філософія: представники та специфіка розробки основних філософських проблем.
- •20.Сутність філософських поглядів і.Канта як основоположника німецької класичної філософії
- •21. Філософське вчення Гегеля та його місце у філософії
- •22. Антропологічний матеріалізм Фейєрбаха та його місце у філософії
- •23.Основна проблематика та вихідні принципи марксистської філософії.
- •24. Охарактеризуйте основні напрямки та характерні риси філософії 20 ст.
- •25. Основні проблеми філософії екзистенціалізму.
- •26. Основні проблеми екзистенціальної філософії у хХст.?
- •27. Розкрийте характерні риси структуралізму та герменевтики?
- •28. Проблеми знання і мови у філософії 20 ст.
- •29. Проблема людини у філософській антропології та персоналізмі
- •30. Основні особливості та етапи розвитку філософської думки в україні
- •31. Філософські погляди г.Сковороди
- •32. Філософські ідеї Києво-Могилянської академії.
- •33. Назвіть основні різновиди сфер буття та охарактеризувати їх?
- •34. Простір і час як найзагальніші характеристики буття?
- •35. Діалектика як вчення про розвиток.
- •36. Свідомість як цілісна система.
- •37. Свідомість та її суттєві властивості.
- •38. Самосвідомість: сутність, форми, рівні та функції.
- •39. Пізнання як філософська проблема
- •40. Пізнання та теорія істини у філософії
- •41. Форми і методи наукового пізнання?
- •42 .Охарактеризуйте роль практики в процесі пізнання.
- •43. Людина як проблема філософії.
- •44. Есенційний та екзистенційний підходи до тлумачення сутності людини.
- •45. Проблеми соціалізації особи: сутність, форми, зв’язки.
- •46. Визначити природне, соціальне та духовне в людині.
- •47. Проблемність людського буття: філософське осмислення
- •48. Історичність буття суспільства.
- •49. Суспільний прогрес та основні концепції його тлумачення.
- •50. Суспільство як цілісна система.
- •51. Проблема сенсу історії та її тлумачення.
- •52. Проблема смерті, безсмерття та сенсу людського буття та їх філосовське вирішення.
- •53. Філософське тлумачення техніки.
- •54. Філософський зміст проблеми відношення «людина-природа».
- •55. Проаналізуйте сутність глобальних проблем людства.
- •56. Філософські погляди в.І.Вернадського. Про ноосферу.
- •57. Проаналізуйте світоглядні засади сучасної екологічної ситуації.
- •58.Способи обґрунтування і передачі цінностей
- •59. Базові життєві цінності.
- •60.Філософський зміст проблеми культури.
- •61.Охарактеризуйте особивість співвідношення філософії і науки?
- •62. Як пов’язані між собою поняття “філософія” і “світогляд”.
- •63.Який зміст ми вкладаємо в поняття „віра“, „знання“, „мудрість“?
- •64. Розкрийте сутність поняття „космоцентризм“, „теоцентризм“, „антропоцентризм“. Дайте порівняльну характеристику.
- •65. Розкрийте сутність понять „теїзм”, „деїзм” та „пантеїзм”.
- •66. Дайте порівнняльну характеристику понять “містичний пантеїзм” і “натуралістичний пантеїзм”.
- •67. Як співвідносяться між собою поняття раціоналізм та ірраціоналізм?
- •68. Розкрийте сутність понять емпіризм і раціоналізм?
- •69. Особливість спів від-ношення понять сієнтизм та антисцієнтизм ?
- •70. Розкрийте сутність понять „індукція“ та „дедукція“. Дайте їм порівняльну характеристику.
- •71. «Буття», «небуття», «суще»: сутність та характер взаємодії?
26. Основні проблеми екзистенціальної філософії у хХст.?
Екзистенціалізм – одна з найбільш поширених на Зх. й популярних в сер. 20 ст. філос. течій. Вона запозичила окремі моменти від К’єркегора та з феноменології нім. філософа Едмунда Гуссерля (1859-1939). Саме від феноменології запозичено прагнення з’ясувати граничні хар-ки. людс. буття через рефлексію. На відміну від наук. мислення, яке виходить із теорем. принципів, екзистенціальне мислення пов’язане з внутр. буттям людини, з її інтимними переживаннями. На думку екзистенціалістів, лише таке мислення може мати справжній людс. зміст. В той час, як об’єктивне мислення байдуже до мислячого суб’єкта та його екзистенції (з лат. існування), суб’єктивний екзистенц. мислитель істотно зацікавлений в своєму мисленні: він існує в ньому. В силу цього він не може ставитись до реальності як до чогось об’єктивного, «незачепленого» людс. суб’єктивністю.
Завдання екзистенціалізму займатися питаннями людс. буття. Людина всупереч волі закинута в цей світ, вона живе в чужому їй середовищі, її життя з усіх боків оточене таємними знаками, символами. Життя – глибоко ірраціональне, в ньому в будь-якій формі переважає страх. Страх – найголовніше поняття екзистенціалізму. Світ тим страшніший, що він безглуздий і незбагненний. Людину на кожному кроці підстерігають неприємні несподіванки. Екзистенціалізм виходить з того, що людина живе передусім емоціями; на все навколишнє реагує не лише теоретично чи інтелектуально, а насамперед – емоційно.
Для чого живе людина, в чому сенс життя її, яке місце людини в світі, який вибір нею свого життєвого шляху? На ці пит. екзистенціалісти відповідають, але не науково, оскільки, вважають, що це не є сферою науки. Під екзистенцією розуміється передовсім дух. буття особистості, її свідомість. Щоб усвідомити себе людина мусить опинитися в граничній ситуації, наприклад, в ситуації боротьби, вини тощо.
27. Розкрийте характерні риси структуралізму та герменевтики?
Представниками структура-лізму були К. Леві-Строс, Ж. Лакан, М.П. Фуко. Структуралізм абсолютизує структурний метод, намагаючись розкрити універсальні структури соц. реальності й мислення. На жаль, це іноді перетворюється в пошуки метафізичних, незмінних сутностей. Так, Леві-Строс вишукував наявність загал. структури в міфах різних націй і народностей. Його висновок зводився до того, що одні й ті ж міфи відтворюються з буквальною точністю в різних регіонах світу. На його ж думку, міфол. і наук. мислення підпорядковані одній і тій же логіці. У розгляді соц. явищ структуралізм ігнорує суб’єктивний фактор, людину, виключає істор. підхід до аналізу сусп-ва. Він заперечує внутр. суперечності як джерело розвитку і зміни структур об’єктів
Герменевтика з давньогрецької перекладається як роз’яснення, тлумачення, під ним розу-міється мистецтво і теорія тлумачення текстів.
Герменевтика — спосіб філософствування, центром якого є тлумачення, розуміння текстів.Найчастіше предметом дослідження в герменевтиці виступає текст.Фундаменталь-ними поняттями в герменевтиці є поняття герменевтичного кола та герменевтичного три-кутника.У понятті гермене-втичного кола виражено особ-ливість розуміння його циклі-чного характеру. Для розумі-ння всього тексту необхідне розуміння його частини, але розуміння частин неможливе без розуміння цілого. Завдяки герменевтичному трикутнику з’ясовуються складні взаємовідношення, які існують між автором тексту, самим текстом і читачем, інтерпретатором тексту. Герменевтика виникає разом з появою так званих герменевтичних ситуацій, пов’язаних з розумінням, тлумаченням.
Розуміння — це взаємодія інтуїції та пояснення.
Розуміння можна вважати успішним тоді, коли позиції автора та читача „урівнюю-ться”.Розуміння власного духовного світу досягається у процесі самоспостереження; розуміння чужого світу — шляхом вживання, співпереживання.
Розуміння – спосіб розкриття себе в бутті. Людина спочатку відкриває себе у світі через розуміння, завдяки чому стає такою, що розуміє. Реалізується розуміння через тлумачення та інтерпретацію. Витлумачуючи себе у світі певним чином, людина розуміє своє місце, сенс свого буття. Основне питання герменевтики полягає у з’ясуванні того, яким чином влаштоване те суттєве, буття якого - в розумінні.
Інтерпретація тексту — це створення його змісту по-новому, і кожний акт інтерпретації — це момент тексту, ланка здійснення традиції, яка транслюється в житті тексту .
