- •1.Світогляд: сутність та структура.
- •2. Типи світогляду та їх взаємозв’язок.
- •3. Розкрийте суть компонентної структуру світогляду.
- •5. Розкрийте структуру філософії як системи знань.
- •6. Розкрийте суть філософської проблематики.
- •7. Виникнення філософії?
- •8. Типи філософування та їх характеристика?
- •9. Охарактезуйте особливості взаємодії філософії, міфології та релігії.
- •10. Місце філософії в культури.
- •11.Порівняти східну і західну парадигми філософування.
- •12.Основні риси і проблема-тика античної філософії
- •13. Охарактеризуйте вплив філософії античності на формування світоглядних позицій доби Середньовіччя і Відродження.
- •14. Дайте загальну характеристику філософських поглядів Середньовіччя?
- •15. Основні риси і особливості філософії Відродження
- •16.Назвіть основні риси і дайте характеристику філо-софії Нового часу.
- •17 Філософське вчення ф.Бекона, р.Декарта.
- •18. Основні риси філософії Просвітництва.
- •19.Німецька класична філософія: представники та специфіка розробки основних філософських проблем.
- •20.Сутність філософських поглядів і.Канта як основоположника німецької класичної філософії
- •21. Філософське вчення Гегеля та його місце у філософії
- •22. Антропологічний матеріалізм Фейєрбаха та його місце у філософії
- •23.Основна проблематика та вихідні принципи марксистської філософії.
- •24. Охарактеризуйте основні напрямки та характерні риси філософії 20 ст.
- •25. Основні проблеми філософії екзистенціалізму.
- •26. Основні проблеми екзистенціальної філософії у хХст.?
- •27. Розкрийте характерні риси структуралізму та герменевтики?
- •28. Проблеми знання і мови у філософії 20 ст.
- •29. Проблема людини у філософській антропології та персоналізмі
- •30. Основні особливості та етапи розвитку філософської думки в україні
- •31. Філософські погляди г.Сковороди
- •32. Філософські ідеї Києво-Могилянської академії.
- •33. Назвіть основні різновиди сфер буття та охарактеризувати їх?
- •34. Простір і час як найзагальніші характеристики буття?
- •35. Діалектика як вчення про розвиток.
- •36. Свідомість як цілісна система.
- •37. Свідомість та її суттєві властивості.
- •38. Самосвідомість: сутність, форми, рівні та функції.
- •39. Пізнання як філософська проблема
- •40. Пізнання та теорія істини у філософії
- •41. Форми і методи наукового пізнання?
- •42 .Охарактеризуйте роль практики в процесі пізнання.
- •43. Людина як проблема філософії.
- •44. Есенційний та екзистенційний підходи до тлумачення сутності людини.
- •45. Проблеми соціалізації особи: сутність, форми, зв’язки.
- •46. Визначити природне, соціальне та духовне в людині.
- •47. Проблемність людського буття: філософське осмислення
- •48. Історичність буття суспільства.
- •49. Суспільний прогрес та основні концепції його тлумачення.
- •50. Суспільство як цілісна система.
- •51. Проблема сенсу історії та її тлумачення.
- •52. Проблема смерті, безсмерття та сенсу людського буття та їх філосовське вирішення.
- •53. Філософське тлумачення техніки.
- •54. Філософський зміст проблеми відношення «людина-природа».
- •55. Проаналізуйте сутність глобальних проблем людства.
- •56. Філософські погляди в.І.Вернадського. Про ноосферу.
- •57. Проаналізуйте світоглядні засади сучасної екологічної ситуації.
- •58.Способи обґрунтування і передачі цінностей
- •59. Базові життєві цінності.
- •60.Філософський зміст проблеми культури.
- •61.Охарактеризуйте особивість співвідношення філософії і науки?
- •62. Як пов’язані між собою поняття “філософія” і “світогляд”.
- •63.Який зміст ми вкладаємо в поняття „віра“, „знання“, „мудрість“?
- •64. Розкрийте сутність поняття „космоцентризм“, „теоцентризм“, „антропоцентризм“. Дайте порівняльну характеристику.
- •65. Розкрийте сутність понять „теїзм”, „деїзм” та „пантеїзм”.
- •66. Дайте порівнняльну характеристику понять “містичний пантеїзм” і “натуралістичний пантеїзм”.
- •67. Як співвідносяться між собою поняття раціоналізм та ірраціоналізм?
- •68. Розкрийте сутність понять емпіризм і раціоналізм?
- •69. Особливість спів від-ношення понять сієнтизм та антисцієнтизм ?
- •70. Розкрийте сутність понять „індукція“ та „дедукція“. Дайте їм порівняльну характеристику.
- •71. «Буття», «небуття», «суще»: сутність та характер взаємодії?
37. Свідомість та її суттєві властивості.
Свідомість – форма прилуче-ння людини до світу духу і системоутворюючого конята-нта всіх форм духу. Резуль-татом відображення на рівні свідомості є образ. Свідомість являє собою духовне створе-ння людини і світу. Структура свідомості: - компонентна; - за типом суб’єкта і об’єкта свідомості; - рівнева; -функціональна. Компонентна структура – знанна; норми; цінності.За типом суб’єкта – індиві-дуальна, групова форма вияву, суспільна форма вияву, загально-людська. Об’єктами виступають – вчинки, почуття, переживання. Рівнева – надсвідоме, свідоме, півсвідоме. Надсвідоме – за певних умов являє результат відображення. Підсвідоме – образ того, що ми уже відформували, призвело до формування образу того, що іноді може керувати нашими діями.Властивості свідомості: - універсальність – є виміром буття і пронизує всю людську життєдіяльність; - системність – полягає в тому, що поєднує упорядковані елементи, які мають між собою якісь зв’язки; - комунікативність – смисловий зв’язок між суб’єктами, індивідуальне та надіндивідуальне спілкування, зв’язок з мовою; - об’єктивність – спрямована на відображення реально-існуючої дійсності; - суб’єктивність – свідомість позбавлена предметних властивостей.
Функції свідомості: світо-глядна; пізнавальна, орієнта-ційна, нормативна, регуля-торна, рефлексивна, конструк-тивна, діяльнісно-творча, пра-гностична, виховна.
38. Самосвідомість: сутність, форми, рівні та функції.
Самосвідомість – це один з найважливіших структурних рівнів свідомості, для якого є властивим відокремлення і відображення суб’єктом самого себе як носія певної активної позиції відносно до себе і світу. Самосвідомість вирізняється в суб’єктивній реальності як більш щільне смислове ядро свідомості, й разом з тим ніби «розчинена» в усьому обсязі свідомості. Сама ж сполученість свідомості і самосвідомості досягається завдяки: 1) ставленню до себе та 2) пам’яті. Людина не могла б усвідомлювати світ і себе у світі, якби не мала можливості дистанціюватися від себе. Само тотожність і дистанціювання від себе забезпечуються завдяки самокомунікації. Іншим способом закріплення і розвитку самосвідомості є пам’ять. Вона зберігає й репрезентує в межах свідомості минуле й цим дає можливість дистанціюватися від теперішнього і майбу-тнього. Виділяють такі функ-ції самосвідомості:1) само-пізнання; 2)самооцінка; 3)саморегуляція. Самосвідомість присутня в свідомості подвійно: й як усвідомлення кожного акту свідомості, й як усвідомлення, звернене на самого себе – носія свідомості, що фіксується поняттям «Я». але вона – за самим своїм визначенням – не може сягати сфери неусвідомлюваного. Виділяють такі основні рівні самосвідомості: самопочуття; усвідомлення власної соціокультурної належності і усвідомлення власного «Я». незважаючи на всю життєву значущість, самосвідомість ще не вичерпує всього змісту свідомості людини. При характеристиці свідомості і самосвідомості підкрес-люється їх рефлективність і саморефлексивність, тобто усвідомленість процесів, які в них відбуваються. Не всі процеси свідомості і навіть самосвідомості усвідомлюються людиною. У зрілому віці людина переважно не усвідомлює, не обмірковує звичні дії, і тільки при освоєні нових навичок діяльності бере їх під контроль свідомості. Самосвідомість людини також може функціонувати автоматично.
