- •1.Періодизація розвитку української культури
- •2. Культура духовна і матеріальна
- •3. Дослідження української культури вченими
- •4.Функції культури
- •Стоянки первісних людей на території України
- •Трипільська культура
- •Культура скіфів
- •Формування та основні риси кам’яної доби
- •Біблія в культурі українського народу
- •Мистецтво кам’яної Доби на території України
- •11. Монументальний живопис, вазопис скульптура в античних містах-полісах
- •12.Українські скульптори( й.Г.Пінзель, і.Кавалерідзе, л.Позен, м.Микешин, о.Архипенко).
- •13. Слов´янська міфологія
- •14.Архітектура Київської Русі
- •15.Середньовічя як епоха в історії світової та української культури
- •16.Основні стилі Середньовіччя: візантійський, романський., готичний
- •17.Українська культура в епоху середньовіччя: дохристиянська і християнська
- •18.Творчість Пінзеля
- •20. Фольклор і народна культура
- •21.Українські народні пісні її виконавці і популяризатори. Літературні пісні, що стали народними
- •23.Звичаї та обряди українців.
- •24.Гуманізм у Відродженні
- •25. Титани європейського Відродження
- •26. Українське культурне піднесення кінця хv –початку хvіі ст.
- •27. Епоха Просвітительства в Європі і Україні.
- •28. Стиль рококо і класицизм в європейському і українському мистецтві.
- •29. Стильові течії в європейському та українському мистецтві кінця хvііі – першої половини хіх ст.: романтизм, сентименталізм, реалізм.
- •30. Стильові течії в європейському та українському мистецтві другої половини хіх ст.: натуралізм, імпресіонізм, символізм, неореалізм.
- •31.Модернізм як стильова течія у світовому та українському мистецтві
- •32.Постмодернізм в українському мистецтві к.Хх-поч.ХхІст.
- •33.Вишивка. Килимарство. Кераміка.
- •34.Писанкарство.Різьба по дереву. Вироби зі скла
- •Історія розвитку різьби по дереву
- •36.Українська ікона візантійського стилю
- •37.Українська барокова ікона
- •41.Стиль бароко у світовому мистецтві.
- •43 Братські школи. Острозька та Києво-могилянська академія.
- •44. Іван Мазепа – гетьман будівничий, поет
- •48.Микола Лисенко та розвиток української музичної культури
- •49. Вклад українців у світове оперне мистецтво.
- •51. Т.Шевченко-художник
- •52.Катерина Білокур і її доля
- •53. Марія Приймаенко
- •54.Скульптор і художник о. Архипенко
- •56.Театр Корифеїв
- •57. Лесь Курбас
- •58.Театральна родина Стадників
- •59.Злети і втрати української культури хХст.
- •60. "Розстріляне Відродження".
- •61. «Відлига» і поява «шістдесятників»
- •62. Вклад Олександра Довженка у світове кіно
- •63. Актор, режисер і сценарист Іван Миколайчук
- •64. Артист театру і кіно Богдан Ступка
- •65. Велико-Сорочинський іконостас
- •66. Картина «Катерина» Шевченка
- •67. Скит Манявський як духовна пам’ятка
- •68. Софія Київська. Мозаїки і фрески Софії Київської
- •69. Кирилівська церква: її побудова та реставрація
- •70. Почаївська лавра: історія створення, святині, стилі побудови основних церков
- •71. Києво-Печерська Лавра
- •72.Зарваниця
- •73. Замки і фортеці України.
- •76. «Українська ніч» а.Куїнджі
- •78.Палаци в Україні (у Качанівці, Сокирянах, Олеську, Підгаївцях та ін.).
- •79. Шевченківські місця на Україні
- •80. Гетьманські столиці
- •81. Саркофаг Ярослава Мудрого
- •82. Скіфська золота пектораль
- •83. Мініатюри м.Сядристого
- •84. Будинок з химерами в.Городецького
- •За часів радянської влади
- •Сучасність
- •85. Українські дендропарки
- •86. Тіні забутих предків
- •87. «Земля» Довженка
- •88. Вірш в.Сосюри «любіть Україну» і його доля
- •89. Кіноповість «Україна в огні» о.Довженка, її історія
29. Стильові течії в європейському та українському мистецтві кінця хvііі – першої половини хіх ст.: романтизм, сентименталізм, реалізм.
Романтизм (від франц. romantisme – дивне, фантастичне) – художній метод чи напрямок, що склався наприкінці ХVІІІ – на початку ХІХ століть й поширився у літературі й мистецтві Європи та США, який характеризувався відмовою від нормативного мислення, особливим наголосом на індивідуальність митця, цікавістю до всього неповторного, несхожого, сприйняттям природи як безкінечного процесу становлення і руйнування. Романтики виступали проти раціоналістичних догм класицизму, ставили на перший план духовне життя людини. Вони зображали незвичайні явища та обставини, особливих героїв із сильним характером і пристрастями. У мистецтві висвітлювався чіткий розрив між ідеалом і дійсністю. Вперше термін «романтизм» було вжито в некролозі при аналізі живопису Теодора Жеріко, автора таких картин, як «Офіцер кінних стрільців перед атакою», «Ранній кірасир, що покидає лінію вогню». Найвідоміша картина – «Пліт «Медузи» (1818–1819) про загибель аварійного пасажирського корабля, на що не зважило морське пароплавство. Відомим майстром романтизму є художник Ежен Делакруа . Одна з найвідоміших картин «Свобода на барикадах» (1830). Тут художник показує повстанців на розвалинах барикад серед мертвих тіл загиблих товаришів. Автор поєднав достовірність фактів і символічність образів, реалізм, що доходить до натуралізму, а також ідеальна краса. Популярним стає пейзаж, причому часто нічний, як у німецького художника Каспара Давида Фрідріха. У пейзажах романтиків приваблює контраст між грандіозністю природи і розгубленою душею самотньої людини. Носіями стихії природної свободи виступають у романтиків тварини. Зображення коней на полотнах Жерімо та Делакруа, скульптурах Клодта стають однією із улюблених тем мистецтва романтиків.. У літературі романтики прагнули створити недосяжне – ідеальний і досконалий світ людських взаємин. Тому у цих творах є 2 виміри – ідея найвищих досконалих людських чеснот і відкидання спотвореного реального життя .Природа була вічною цінністю у творчості романтиків, її стихія перегукувалася із людськими пристрастями, залишалася вільною і нескореною (М. Лермонтов, «Демон», «Думи»). Зацікавились романтики міфологією, національними традиціями, звичаями, народними мовами, подіями минулого. Відомими письменниками є В. Скотт, Д.Ф. Купер, В. Гюго. Нові можливості казки відкрили брати Я. і В. Грімм, Е. Гофман. Знаними поетами-романтиками є А. Міцкевич, Ш. Петефі, М. Емінеску, якого називають «останнім романтиком Європи». Найяскравішим романтиком у музиці є Людвіг ван Бетховен (1770–1827*, твори якого відзначаються глибокою патетикою, могутнім, піднесеним настроєм. Крім того, романтичну музику писали Ф. Шопен, Ф. Ліст, Д. Верді.
Сентименталізм (від франц. sentiment – почуття) – течія в європейській та американській літературі мистецтві ІІ пол. ХVІІІ – поч. ХІХ ст. Вона була підготовлена кризою просвітительського реалізму. Сентименталізм проголосив домінантою “людської природи” не розум, а почуття, і шлях до ідеально-нормативної особистості шукав у визволенні і вдосконаленні природних почуттів. Митці прагнули відкрити багатий духовний світ простої людини. Основні представники сентименталізму С. Річардсон, Ж.-Ж. Руссо, М. Карамзін. В українській літературі – повісті Г. Квітки-Основ’яненка.
Реалізм (від “realism” – предметний, дійсний) – об’єктивне, правдиве, найповніше відображення, відтворення дійсності в літературі і мистецтві різними засобами з урахування специфіки різних видів художньої творчості. Реалізм називають мистецтвом “втрачених ілюзій”, жорстокої дійсності і суду над нею. Його зародження відноситься до 20–30-х рр. ХІХ ст. Найповніше був представлений у Франції творчістю письменників О. де Бальзака і Стендаля , в Англії – Ч. Діккенса , в Росії – Л. Толстого, Ф. Достоєвського. Багато митців починали як романтики, а згодом переходили до реалізму, прикладом чого може бути творчість Т. Шевченка. Представники цього напрямку шукали не красу, а правду. Їх творчості притаманний аналітизм, чіткість і конкретність у висловлюваннях жорстке руйнування ілюзій, тісний зв’язок з конкретною ситуацією і обставинами. Високого розвитку реалізм досяг в образотворчому мистецтві. Його представниками є Карл Брюллов, Т. Шевченко.
