- •1.Періодизація розвитку української культури
- •2. Культура духовна і матеріальна
- •3. Дослідження української культури вченими
- •4.Функції культури
- •Стоянки первісних людей на території України
- •Трипільська культура
- •Культура скіфів
- •Формування та основні риси кам’яної доби
- •Біблія в культурі українського народу
- •Мистецтво кам’яної Доби на території України
- •11. Монументальний живопис, вазопис скульптура в античних містах-полісах
- •12.Українські скульптори( й.Г.Пінзель, і.Кавалерідзе, л.Позен, м.Микешин, о.Архипенко).
- •13. Слов´янська міфологія
- •14.Архітектура Київської Русі
- •15.Середньовічя як епоха в історії світової та української культури
- •16.Основні стилі Середньовіччя: візантійський, романський., готичний
- •17.Українська культура в епоху середньовіччя: дохристиянська і християнська
- •18.Творчість Пінзеля
- •20. Фольклор і народна культура
- •21.Українські народні пісні її виконавці і популяризатори. Літературні пісні, що стали народними
- •23.Звичаї та обряди українців.
- •24.Гуманізм у Відродженні
- •25. Титани європейського Відродження
- •26. Українське культурне піднесення кінця хv –початку хvіі ст.
- •27. Епоха Просвітительства в Європі і Україні.
- •28. Стиль рококо і класицизм в європейському і українському мистецтві.
- •29. Стильові течії в європейському та українському мистецтві кінця хvііі – першої половини хіх ст.: романтизм, сентименталізм, реалізм.
- •30. Стильові течії в європейському та українському мистецтві другої половини хіх ст.: натуралізм, імпресіонізм, символізм, неореалізм.
- •31.Модернізм як стильова течія у світовому та українському мистецтві
- •32.Постмодернізм в українському мистецтві к.Хх-поч.ХхІст.
- •33.Вишивка. Килимарство. Кераміка.
- •34.Писанкарство.Різьба по дереву. Вироби зі скла
- •Історія розвитку різьби по дереву
- •36.Українська ікона візантійського стилю
- •37.Українська барокова ікона
- •41.Стиль бароко у світовому мистецтві.
- •43 Братські школи. Острозька та Києво-могилянська академія.
- •44. Іван Мазепа – гетьман будівничий, поет
- •48.Микола Лисенко та розвиток української музичної культури
- •49. Вклад українців у світове оперне мистецтво.
- •51. Т.Шевченко-художник
- •52.Катерина Білокур і її доля
- •53. Марія Приймаенко
- •54.Скульптор і художник о. Архипенко
- •56.Театр Корифеїв
- •57. Лесь Курбас
- •58.Театральна родина Стадників
- •59.Злети і втрати української культури хХст.
- •60. "Розстріляне Відродження".
- •61. «Відлига» і поява «шістдесятників»
- •62. Вклад Олександра Довженка у світове кіно
- •63. Актор, режисер і сценарист Іван Миколайчук
- •64. Артист театру і кіно Богдан Ступка
- •65. Велико-Сорочинський іконостас
- •66. Картина «Катерина» Шевченка
- •67. Скит Манявський як духовна пам’ятка
- •68. Софія Київська. Мозаїки і фрески Софії Київської
- •69. Кирилівська церква: її побудова та реставрація
- •70. Почаївська лавра: історія створення, святині, стилі побудови основних церков
- •71. Києво-Печерська Лавра
- •72.Зарваниця
- •73. Замки і фортеці України.
- •76. «Українська ніч» а.Куїнджі
- •78.Палаци в Україні (у Качанівці, Сокирянах, Олеську, Підгаївцях та ін.).
- •79. Шевченківські місця на Україні
- •80. Гетьманські столиці
- •81. Саркофаг Ярослава Мудрого
- •82. Скіфська золота пектораль
- •83. Мініатюри м.Сядристого
- •84. Будинок з химерами в.Городецького
- •За часів радянської влади
- •Сучасність
- •85. Українські дендропарки
- •86. Тіні забутих предків
- •87. «Земля» Довженка
- •88. Вірш в.Сосюри «любіть Україну» і його доля
- •89. Кіноповість «Україна в огні» о.Довженка, її історія
71. Києво-Печерська Лавра
Свя́то-Успе́нська Ки́єво-Пече́рська ла́вра — одна з найбільших православних святинь України, монастир Української православної церкви (Московського патріархату) зі статусом лаври.
Заснований у 1051 році, за князя Ярослава Володимировича монахом Антонієм як печерний монастир. Вважається одним з перших монастирів на Русі, що поклав початок руському чернецтву. Співзасновником монастиря вважається один з перших учнів Антонія — Теодосій.Сьогодні монастирське життя зосереджене на території Нижньої Лаври. На території Верхньої Лаври діє музейний комплекс «Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник».
Києво-Печерській лаврі було підпорядковано багато дрібних монастирів і так звані пу́стелі (зокрема, Китаєвська, Микільська та інші під Києвом) з їхніми угіддями і кріпаками в Україні, Росії і Білорусі. Києво-Печерська лавра зіграла важливу роль у розвитку давньоруської культури, була центром літописання. Тут перекладалися на церковно-слов'янську мову і переписувалися твори іноземних авторів. У лаврі працювали відомі літописці Нестор,Нікон, Сільвестр.
Свято-Успенський собор (1073, 2000).
Зокрема, в XI ст. за особливим повелінням самої Пречистої Діви тут збудовано соборний храм в ім'я Успіння Богородиці. Споруджено також в XI–XII ст.ст. церкву Іоанна Предтечі, Свято-Троїцьку надбрамну, Спаса на Берестові, Трапезну Палату, інші споруди. Творцями лаврських святинь були визначні давньоруські та грецькі майстри.
1)Великий соборний храм Успіння Пресвятої Богородиці – це перша кам'яна споруда в Києво-Печерському монастирі. Успенський собор належав до типу хрестовокупольних церковних будівель і став своєрідним еталоном давньоруської церковної архітектури. В усіх оздоблювальних роботах у церкві брав участь молодий тоді іконописець Аліпій Печерський. Сучасникам Великий соборний храм здавався “небесам подібним”. Таким храм залишався до першого нашестя половців на Русь у 1096 р. І в подальші роки землетруси, ворожі навали й численні пожежі неодноразово руйнували й розоряли Успенський собор. Та кожного разу милістю Божою й молитвами братії храм знову відроджувався з руїн.
2)Домінантою комплексу Ближніх печер є Хрестовоздвиженська церква. Скромна і, здавалося б, непоказна ззовні, що було характерним для початкового періоду стилю бароко, всередині вона вражає своєю величчю, пишністю й красою.Теперішня кам’яна Хрестовоздвиженська церква побудована на місці дерев’яної коштом полтавського козацького полковника П.Герцика в 1700 році і є найдавнішою з наземних споруд цього комплексу і за своєю архітектурною композицією, характерною для українських дерев’яних храмів XVII ст. Будівля церкви збереглася без суттєвих змін і являє собою прекрасну ілюстрацію архітектури минулих віків.Окрасою Хрестовоздвиженського храму та й усієї Лаври є його величний триярусний іконостас, виконаний у стилі рококо різьбярем К.Шверіним. Він має велику художню цінність. У 1990 р. церкву передано Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі Української Православної Церкви. У 1994 — 1996 рр. проведено великі реставраційні та ремонтні роботи.
3)Велика Лаврська дзвіниця – окраса архітектурного ансамблю всієї Києво-Печерської Лаври, своєрідний її знак – вона височить у центрі Соборної площі, її золотоверху главу добре видно із задніпровської далечини та з усіх семи пагорбів Києва.Зведена за проектом архітектора І.Г.Шеделя в 1731–1745 рр. замість багатоярусної дерев’яної дзвіниціКожний ярус дзвіниці мав своє призначення: в першому знаходився лаврський архів, у другому – бібліотека Лаври, на третьому – висіли дзвони.Годинниковий механізм курантів, розміщений на четвертому ярусі, з’єднується з системою із семи дзвонів, котрі кожної чверті години відбивають музичну гаму. Восьмий дзвін призначено для щогодинного бою. Годинниковий механізм періодично замінювався
4)Неповторної чарівності архітектурному ансамблеві Дальніх печер надає стрімка семибанна церква Різдва Богородиці, що стоїть на високому бастіоні. Споруджена в стилі українського бароко, вона є найдавнішою з усіх наземних культових споруд, що збереглися на території Києво-Печерської Лаври. На її побудову кошти виділив київський полковник Костянтин Мокіївський.
5) Надзвичайно гарною спорудою ансамблю Дальніх печер є двох’ярусна дзвіниця. Вона височіє поряд з церквою Різдва Богородиці, має форму восьмикутної двоповерхової башти з банею. У першому ярусі зроблений для проїзду прогін, у другому ярусі — чотири аркові прорізи для дзвонів.Стіни другого ярусу оздоблено чудовим ліпним орнаментом, в якому переважають рослинні мотиви, і оформлено колонами коринфського ордеру. Дзвіниця увінчана витонченою позолоченою барочною банею, навкруг якої по кутах розташувалися спрямовані вгору гострі позолочені шпилі, що створюють разом з обрисами бані рідкісний за красою силует. В ансамблі з церквою Різдва Богородиці вона є шедевром українського бароко.Дзвіницю закладено 1754 р., для чого було розкопано частину захисного валу. До кінця її спорудження (1761 р.) над нею працював лаврський трудник Степан Ковнір — “майстер кам’яних справ”.
