69. Кирилівська церква: її побудова та реставрація

Кири́лівськаце́рква ( церква Святих Кирила та Атанасія Александрійських ) — храм у Києві, одна з найдавніших і найвідоміших святинь України.Кирилівську церкву було збудовано в 1139 році на далекій околиці стародавнього Києва — Дорогожичах (Дорогожичі). Звідси засновник церкви чернігівський князь Всеволод Ольгович (Всеволод ІІ 1139-1146)1139 року взяв штурмом Київ під час міжусобної боротьби за київський престол. Храм названий на честь святого Кирила (це ім'я взяв при хрещенні князь Всеволод). Для представників династії Ольговичів храм був заміською резиденцією і родовою усипальнею. В 1194 році тут було поховано київського князя Святослава (Святослав Всеволодович)— героя давньоруської поеми «Слово о полку Ігоревім».

Князь Всеволод привніс в будівництво в Києві риси чернігівської архітектурної школи. Кирилівська церква мала три апсиди, одну баню, шість стовпів і хори для князя. Сходи на хори розмістили в товщі храмової стіні без побудови окремих бічних веж. Підлогу виклали керамічнию плиткою і зробили фресковий стінопис, рештки якого зберіглися.За час свого існування Кирилівська церква знала періоди запустіння, ремонти, поновлення. У 1748 — 1760 рр. на її території за участю відомого українського зодчого І. Григоровича-Барського були зведені кам'яні монастирські будівлі, від яких до нашого часу збереглася лише частина муру з наріжною вежкою. В результаті змін XVII — XVIII ст. стародавня Кирилівська церква набула сучасного зовнішнього вигляду з характерними рисами української барокової архітектури (бароко).

Реставрація - У ХІІ ст. стіни Кирилівського храму було розписано у техніці фрески, відповідно до тогочасних християнських іконографічних канонів. У ХVІІ ст. фресковий живопис храму був частково поновлений темперними фарбами. У ХVІІІ ст., під час ремонту храму його стіни не розписали, а лише потинькували і побілили. У 80-х рр. ХІХ ст. у церкві здійснювались реставраційні роботи під керівництвом професора Петербурзького університету відомого мистецтвознавця А. Прахова. Тоді ж з-під багатовікових нашарувань тиньку й живопису було відкрито унікальний давньоруський стінопис. Але незабаром фрески поновили олійними фарбами. У 70-х роках ХХ ст. у музеї “Кирилівська церква” проводилися масштабні реставраційні роботи по відкриттю фрески вже з-під шару олійних записів ХІХ ст. Цю складну і копітку роботу під керівництвом П.Редька здійснював колектив реставраторів, до якого входили такі відомі спеціалісти, як О. Лісанєвич, А. Остапчук, О. Коваленко та інші. Завдячуючи їхнім зусиллям, було відкрито понад 800 кв. м. фресок. У місцях, де фреска не збереглася, залишили олійні розписи ХІХ ст.

70. Почаївська лавра: історія створення, святині, стилі побудови основних церков

Почаївська лавра — православний чоловічий монастир (лавра) у Почаєві (Тернопільська область). Найбільша православна святиня Волині й друга, після Києво-Печерської лаври, в Україні.За легендою, монастир заснували ченці Києво-Печерського монастиря, які втекли від нападу татар в 1240 р. В загальних рисах проект собору підготував Г. Гофман — архітектор другої половини XVIII ст., родом із Сілезії, представник епохи бароко. Тому його вважали автором. Усю подальшу роботу з будівництва храму здійснювали львівські зодчі та скульптори — брати Петро та Матвій ПолейовськіЗагальна композиція комплексу — терасна, будівлі розміщені на схилах з поступовим підвищенням до головного акценту — Успенського собору. Головний фасад за католицькою традицією прикрашають дві вежі.Загалом композиція з однією центральною банею на восьмерику і двома бічними вежами співзвучна кращим зразкам козацького бароко — соборам Троїцького монастиря в Чернігові та Мгарського Споруди

З вершини гори до неба піднімається Успенський собор. Його вінчає великий купол. Над центральним входом – ікона Успіння Божої Матері. Храм має хрестоподібну форму. Він розділений на три частини аркадами колон, які вражають живописом і багатством навколишнього.

Собор побудований (1771-1781рр.) на місці старого Почаївського храму, за проектом архітектора Готфріда Гофмана у стилі пізнього барокко. Собор оберігає в собі дві святині Лаври – стопу Божої Матері і її чудотворну ікону.

Церква Великомучениці Варвари.Храм був побудований і освячений в ім’я великомучениці Варвари в 1887р. як трапезна церква, яка і по цей день служить простою їдальнею для монахів. Вона нероздільно пов’язана з Братським корпусом. Царські Ворота виготовлені умільцями монастиря, ікони написані в Лаврській майстерні. З іконостасом поєднується і весь розпис храму. На стінах зображені сторінки Старого і Нового Завіту. Над вхідними дверима зображений спаситель, який нагадував п’ятьма хлібами і двома рибинами п’ять тисяч чоловік.Богослужіння в цьому храмі служаться тільки в великі свята і в дні Святої Семидесятниці.

Печерна церкваВидавництво Почаївської Лаври описує її так: “Спустившись по сходах і пройшовши довгий коридор-галерею, на стінах якого зображені всі святі Великої Русі, входимо в Храм Преподобного Іова. Він збудований в 1744р. З правої сторони церкви – вікна, а злівої вхід в кам’яну печеру, де лежать нетлінні мощі Іова і Амфіолохія. При вході в печеру є стародавня ікона преподобного Іова. Там знаходиться мала печера де молився святий Іов. На стінах зображені найважливіші події земного життя і посмертної слави преподобного Іова: його смерть, явлення митрополиту Київському Діонісію і обретіння мощів. Славить церкву вирізаний з темного дерева іконостас.”

Церква преподобних Антонія і Феодосія.Храм преподобних Антонія і ФеодісіяКиєво-Печерських розміщений нижче Печерної церкви. Він невеликий з іконостасом. Прикрашає церкву велика ікона Благословляючого Спасителя з Євангелістом. Богослужіння в храмі проводяться тільки в день великого свята. Церква побудована і освячена (1858р.) в пам’ять Києво-Печерських святих.

Храм Похвали Божої Матері.Церква в ім’я Святої Тройці була збудована в східному крилі братського .Похвальна церква розписана живописом в 1874р. Лаврськими іконописцями. Поблизу іконостаса зображені обличчя святих угодників Волинських. В вівтарній частині на стінах – Євангельське зображення миття ніг і причастя апостолів на Тайній Вечері з Ісусом Христом. Зверху вся церква описана золотими буквами молитви “Отче наш”. В 1875р. при підтримці протоієрея Андрія Хойнадського в невеликій верхній галереї північної сторони храму був побудований приділ в пам’ять чудесного заступництва Божої Матері під час турецького нападу. Він освячений в день двохсотліття цієї події.

Собор Святої Трійці .Про цей собор очевидці розповідають : “Це – данина храму, який був побудований Федором і Євою Домашевськими і який був знесений в час побудови Успенського собору”.

В сьогоднішньому соборі, з його величним куполом, хорами і переходами, які побудовані за проектом архітектора А. ЩусеваЗахідний вхід в храм прикрашений зображенням з мозаїки ікони Почаївської Божої матері. Довкола ікони в славі ангели, а з низу благосвідомо стоять святі Божі угодники Волинської землі. З східної частини зображена новозавітна Троїця з Гамофою в центрі. Стіни собору, важкі, моновилиті, мають мінімум прикрас – лише узорний орнамент, викладений на висоті.

Отже, всі храми, які знаходяться в Почаївській Лаврі є напрочуд гарними і неповторними. Вони випромінюють ласку Божу і красу яку Бог дарує людям.