- •1.Періодизація розвитку української культури
- •2. Культура духовна і матеріальна
- •3. Дослідження української культури вченими
- •4.Функції культури
- •Стоянки первісних людей на території України
- •Трипільська культура
- •Культура скіфів
- •Формування та основні риси кам’яної доби
- •Біблія в культурі українського народу
- •Мистецтво кам’яної Доби на території України
- •11. Монументальний живопис, вазопис скульптура в античних містах-полісах
- •12.Українські скульптори( й.Г.Пінзель, і.Кавалерідзе, л.Позен, м.Микешин, о.Архипенко).
- •13. Слов´янська міфологія
- •14.Архітектура Київської Русі
- •15.Середньовічя як епоха в історії світової та української культури
- •16.Основні стилі Середньовіччя: візантійський, романський., готичний
- •17.Українська культура в епоху середньовіччя: дохристиянська і християнська
- •18.Творчість Пінзеля
- •20. Фольклор і народна культура
- •21.Українські народні пісні її виконавці і популяризатори. Літературні пісні, що стали народними
- •23.Звичаї та обряди українців.
- •24.Гуманізм у Відродженні
- •25. Титани європейського Відродження
- •26. Українське культурне піднесення кінця хv –початку хvіі ст.
- •27. Епоха Просвітительства в Європі і Україні.
- •28. Стиль рококо і класицизм в європейському і українському мистецтві.
- •29. Стильові течії в європейському та українському мистецтві кінця хvііі – першої половини хіх ст.: романтизм, сентименталізм, реалізм.
- •30. Стильові течії в європейському та українському мистецтві другої половини хіх ст.: натуралізм, імпресіонізм, символізм, неореалізм.
- •31.Модернізм як стильова течія у світовому та українському мистецтві
- •32.Постмодернізм в українському мистецтві к.Хх-поч.ХхІст.
- •33.Вишивка. Килимарство. Кераміка.
- •34.Писанкарство.Різьба по дереву. Вироби зі скла
- •Історія розвитку різьби по дереву
- •36.Українська ікона візантійського стилю
- •37.Українська барокова ікона
- •41.Стиль бароко у світовому мистецтві.
- •43 Братські школи. Острозька та Києво-могилянська академія.
- •44. Іван Мазепа – гетьман будівничий, поет
- •48.Микола Лисенко та розвиток української музичної культури
- •49. Вклад українців у світове оперне мистецтво.
- •51. Т.Шевченко-художник
- •52.Катерина Білокур і її доля
- •53. Марія Приймаенко
- •54.Скульптор і художник о. Архипенко
- •56.Театр Корифеїв
- •57. Лесь Курбас
- •58.Театральна родина Стадників
- •59.Злети і втрати української культури хХст.
- •60. "Розстріляне Відродження".
- •61. «Відлига» і поява «шістдесятників»
- •62. Вклад Олександра Довженка у світове кіно
- •63. Актор, режисер і сценарист Іван Миколайчук
- •64. Артист театру і кіно Богдан Ступка
- •65. Велико-Сорочинський іконостас
- •66. Картина «Катерина» Шевченка
- •67. Скит Манявський як духовна пам’ятка
- •68. Софія Київська. Мозаїки і фрески Софії Київської
- •69. Кирилівська церква: її побудова та реставрація
- •70. Почаївська лавра: історія створення, святині, стилі побудови основних церков
- •71. Києво-Печерська Лавра
- •72.Зарваниця
- •73. Замки і фортеці України.
- •76. «Українська ніч» а.Куїнджі
- •78.Палаци в Україні (у Качанівці, Сокирянах, Олеську, Підгаївцях та ін.).
- •79. Шевченківські місця на Україні
- •80. Гетьманські столиці
- •81. Саркофаг Ярослава Мудрого
- •82. Скіфська золота пектораль
- •83. Мініатюри м.Сядристого
- •84. Будинок з химерами в.Городецького
- •За часів радянської влади
- •Сучасність
- •85. Українські дендропарки
- •86. Тіні забутих предків
- •87. «Земля» Довженка
- •88. Вірш в.Сосюри «любіть Україну» і його доля
- •89. Кіноповість «Україна в огні» о.Довженка, її історія
Культура скіфів
З європейських культур залізного віку одна з найяскравіших і найбільш цікавих для нас – скіфська культура (VII ст. до н.е. – III ст. н.е.). Скіфська культура – це культура багатьох кочових, напівкочових і землеробських племен, які жили на широкому просторі Євразії – в Північному Причорномор'ї, на Кубані і на Алтаї. Збереглася велика кількість скіфських могильників і городищ. Багато відомостей про скіфів залишили античні автори, особливо Геродот.Опис скіфських племен є в одному з творів Гіппократа.
Скіфи–землероби отримували добрі врожаї пшениці, яка конкурувала на грецькому ринку з єгипетською. Високо цінувалися скіфські коні. У свою чергу, греки ввозили до Скіфії вино, кераміку, ювелірні вироби. Торгівля йшла через грецькі колонії: Ольвію (поблизу сучасного Миколаєва), Херсонес (Севастополь), Пантікапей (Керч) та інші. За свідченням Геродота, у скіфів був звичай за межами свого поселення викладати великі горби з хмизу, а на їх верхівку ставити меч. Такій споруді поклонялися, а потім спалювали. Скіфи зводили курганні насипи значних розмірів, іноді завершуючи їх кам'яними скульптурами чоловіків-воїнів. На Полтавщині декілька десятків років ведуться розкопки так званого Більського городища, яке, на думку деяких авторитетних фахівців, є залишками столиці Скіфії – легендарного міста Гелон. У похованнях скіфів знаходять чудові вироби прикладного мистецтва: прикраси, парадну зброю, кінську збрую, посуд. Всесвітню популярність отримала золота пектораль з кургану Товста могила на Дніпропетровщині. В орнаментах, дрібній пластиці, прикрасах побутових речей одне з головних місць займає тваринний світ, а саме: декоративні зображення тварин або окремих частин їх тіла (кіготь, дзьоб, голова). Такий напрям у прикладному мистецтві отримав назву “звіриний стиль”. Існували певні закономірності, наприклад, риба зображалася тільки на кінських налобниках. Це доводить, що зображення відігравали не тільки естетичну, але й магічну роль. Скіфський звіриний стиль має свої особливості, одна з яких – об'єднання реалізму з декоративними мотивами. Наприклад, на золотій прикрасі для щита з Костромського кургану на Кубані тіло оленя зображене реалістично, а роги – абсолютно неправдоподібної форми. Але композиційно виникає єдиний образ: завитки рогів, розташовані вздовж усієї спини тварини, підкреслюють легкість і стрімкість оленя. Унікальні пам'ятки культури скіфського часу знайдені на Алтаї, в Пазирикських курганах. Завдяки кліматичним та геологічним особливостям вода, що потрапила у внутрішньокурганний зруб, замерзла, і таким чином збереглися вироби з дерева, шкіри, хутра, тканини. Археологи змогли навіть вивчити татуювання на тілі похованого вождя. З появою сарматських племен скіфи були витіснені в Крим, де склалося державне утворення на чолі з царем Скілуром. Столицею став Неаполь Скіфський, який розташовувався на місці сучасного Симферополя. Загинуло місто у II ст. н.е., коли почастішали зіткнення з сарматами, а потім з готами.
