Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ekzam_1.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆
  1. Трипільська культура

Наприкінці 19 ст. видатний український археолог Вікентій Хвойка відкрив і почав досліджувати поселення стародавніх людей поблизу с. Трипілля на Київщині Згодом селища з подібними археологічними ознаками почали знаходити і в Інших районах України. Археологічні пам'ятки такого типу дістали назву трипільської культури.Назва археологічної культури походить від с. Трипілля Київської області, наприкінці XIX cт. археолог В.В.Хвойка вперше відкрив поселення тоді ще невідомої культури. Племена трипільської культури були однією із найбільш розвинутих і самобутніх етнічних груп Європи епохи енеоліту. Вони, очевидно, з Балкан через Румунію і Молдавію просунулися на територію України і заселили майже все Правобережжя від Дністра до Дніпра, від Північного Причорномор'я до Полісся, змішавшись із місцевим населенням. На території Румунії пам'яткам трипільської культури відповідають пам'ятки типу Кукутені. Трипільці селились як на відкритих високих рівнинах, так і в долинах між ними, в ярах, на берегах невеликих річок. Характерно, що територія розташування трипільських селищ в основному збігається з територією поширення чорнозему в Україні. Селища були маленькі (до 10 жителів), середні (до ЗО жителів) й великі (1000 жителів). Протягом останніх десятиріч українські археологи дослідили ряд великих трипільських поселень, головним чином на Черкащині-Майданецьке, Доброводи, Тальянки. Подібні поселений вражають своїми розмірами, часто перевершуючи за масштабами сучасні села. Такі великі поселення вчені називають протомістами. Хліборобство становило основу господарства.. Трипільці вирощували ячмінь, пшеницю, просо, жито, бобові, льон, коноплі, різні городні культуру. Землю обробляли мотикою, а також ралом. Учені припускають, що трипільці вже знали перелогову систему землеробства й застосовували ярі та озимі посіви. Урожай збирали за допомогою серпів- дерев'яних або кістяних з кремінними вставками. Кістяний серп з кремінними вставками був досить продуктивним знаряддям землероба, працюючи таким серпом, один чоловік з одноденного ужинку міг одержати 10 кг зерна. Зерно розтирали кам'яними зернотерками. Значну роль у господарстві, відігравало скотарство. Трипільці тримали переважно велику (воли, корови) та дрібну (вівці, кози, свині) рогату худобу, коней було зовсім мало. Допоміжну роль у господарстві відігравали мисливство та рибальство. Ось уже майже сто років у науці дискутується питання про те, чи можна вважати трипільців попередниками сучасного українського народу. Частина дослідників вважають трипільців прямими предками нинішніх українців, інші заперечують це. Безперечно, трипільська культура мала виняткове значення у формуванні багатьох етнічних рис українського народу. В українському килимарстві, гончарстві, вишивках, писанках багато геометричних та рослинних орнаментів, які дуже нагадують орнамент неолітичної доби на Україні й зокрема- трипільців.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]