- •1.Періодизація розвитку української культури
- •2. Культура духовна і матеріальна
- •3. Дослідження української культури вченими
- •4.Функції культури
- •Стоянки первісних людей на території України
- •Трипільська культура
- •Культура скіфів
- •Формування та основні риси кам’яної доби
- •Біблія в культурі українського народу
- •Мистецтво кам’яної Доби на території України
- •11. Монументальний живопис, вазопис скульптура в античних містах-полісах
- •12.Українські скульптори( й.Г.Пінзель, і.Кавалерідзе, л.Позен, м.Микешин, о.Архипенко).
- •13. Слов´янська міфологія
- •14.Архітектура Київської Русі
- •15.Середньовічя як епоха в історії світової та української культури
- •16.Основні стилі Середньовіччя: візантійський, романський., готичний
- •17.Українська культура в епоху середньовіччя: дохристиянська і християнська
- •18.Творчість Пінзеля
- •20. Фольклор і народна культура
- •21.Українські народні пісні її виконавці і популяризатори. Літературні пісні, що стали народними
- •23.Звичаї та обряди українців.
- •24.Гуманізм у Відродженні
- •25. Титани європейського Відродження
- •26. Українське культурне піднесення кінця хv –початку хvіі ст.
- •27. Епоха Просвітительства в Європі і Україні.
- •28. Стиль рококо і класицизм в європейському і українському мистецтві.
- •29. Стильові течії в європейському та українському мистецтві кінця хvііі – першої половини хіх ст.: романтизм, сентименталізм, реалізм.
- •30. Стильові течії в європейському та українському мистецтві другої половини хіх ст.: натуралізм, імпресіонізм, символізм, неореалізм.
- •31.Модернізм як стильова течія у світовому та українському мистецтві
- •32.Постмодернізм в українському мистецтві к.Хх-поч.ХхІст.
- •33.Вишивка. Килимарство. Кераміка.
- •34.Писанкарство.Різьба по дереву. Вироби зі скла
- •Історія розвитку різьби по дереву
- •36.Українська ікона візантійського стилю
- •37.Українська барокова ікона
- •41.Стиль бароко у світовому мистецтві.
- •43 Братські школи. Острозька та Києво-могилянська академія.
- •44. Іван Мазепа – гетьман будівничий, поет
- •48.Микола Лисенко та розвиток української музичної культури
- •49. Вклад українців у світове оперне мистецтво.
- •51. Т.Шевченко-художник
- •52.Катерина Білокур і її доля
- •53. Марія Приймаенко
- •54.Скульптор і художник о. Архипенко
- •56.Театр Корифеїв
- •57. Лесь Курбас
- •58.Театральна родина Стадників
- •59.Злети і втрати української культури хХст.
- •60. "Розстріляне Відродження".
- •61. «Відлига» і поява «шістдесятників»
- •62. Вклад Олександра Довженка у світове кіно
- •63. Актор, режисер і сценарист Іван Миколайчук
- •64. Артист театру і кіно Богдан Ступка
- •65. Велико-Сорочинський іконостас
- •66. Картина «Катерина» Шевченка
- •67. Скит Манявський як духовна пам’ятка
- •68. Софія Київська. Мозаїки і фрески Софії Київської
- •69. Кирилівська церква: її побудова та реставрація
- •70. Почаївська лавра: історія створення, святині, стилі побудови основних церков
- •71. Києво-Печерська Лавра
- •72.Зарваниця
- •73. Замки і фортеці України.
- •76. «Українська ніч» а.Куїнджі
- •78.Палаци в Україні (у Качанівці, Сокирянах, Олеську, Підгаївцях та ін.).
- •79. Шевченківські місця на Україні
- •80. Гетьманські столиці
- •81. Саркофаг Ярослава Мудрого
- •82. Скіфська золота пектораль
- •83. Мініатюри м.Сядристого
- •84. Будинок з химерами в.Городецького
- •За часів радянської влади
- •Сучасність
- •85. Українські дендропарки
- •86. Тіні забутих предків
- •87. «Земля» Довженка
- •88. Вірш в.Сосюри «любіть Україну» і його доля
- •89. Кіноповість «Україна в огні» о.Довженка, її історія
Трипільська культура
Наприкінці 19 ст. видатний український археолог Вікентій Хвойка відкрив і почав досліджувати поселення стародавніх людей поблизу с. Трипілля на Київщині Згодом селища з подібними археологічними ознаками почали знаходити і в Інших районах України. Археологічні пам'ятки такого типу дістали назву трипільської культури.Назва археологічної культури походить від с. Трипілля Київської області, наприкінці XIX cт. археолог В.В.Хвойка вперше відкрив поселення тоді ще невідомої культури. Племена трипільської культури були однією із найбільш розвинутих і самобутніх етнічних груп Європи епохи енеоліту. Вони, очевидно, з Балкан через Румунію і Молдавію просунулися на територію України і заселили майже все Правобережжя від Дністра до Дніпра, від Північного Причорномор'я до Полісся, змішавшись із місцевим населенням. На території Румунії пам'яткам трипільської культури відповідають пам'ятки типу Кукутені. Трипільці селились як на відкритих високих рівнинах, так і в долинах між ними, в ярах, на берегах невеликих річок. Характерно, що територія розташування трипільських селищ в основному збігається з територією поширення чорнозему в Україні. Селища були маленькі (до 10 жителів), середні (до ЗО жителів) й великі (1000 жителів). Протягом останніх десятиріч українські археологи дослідили ряд великих трипільських поселень, головним чином на Черкащині-Майданецьке, Доброводи, Тальянки. Подібні поселений вражають своїми розмірами, часто перевершуючи за масштабами сучасні села. Такі великі поселення вчені називають протомістами. Хліборобство становило основу господарства.. Трипільці вирощували ячмінь, пшеницю, просо, жито, бобові, льон, коноплі, різні городні культуру. Землю обробляли мотикою, а також ралом. Учені припускають, що трипільці вже знали перелогову систему землеробства й застосовували ярі та озимі посіви. Урожай збирали за допомогою серпів- дерев'яних або кістяних з кремінними вставками. Кістяний серп з кремінними вставками був досить продуктивним знаряддям землероба, працюючи таким серпом, один чоловік з одноденного ужинку міг одержати 10 кг зерна. Зерно розтирали кам'яними зернотерками. Значну роль у господарстві, відігравало скотарство. Трипільці тримали переважно велику (воли, корови) та дрібну (вівці, кози, свині) рогату худобу, коней було зовсім мало. Допоміжну роль у господарстві відігравали мисливство та рибальство. Ось уже майже сто років у науці дискутується питання про те, чи можна вважати трипільців попередниками сучасного українського народу. Частина дослідників вважають трипільців прямими предками нинішніх українців, інші заперечують це. Безперечно, трипільська культура мала виняткове значення у формуванні багатьох етнічних рис українського народу. В українському килимарстві, гончарстві, вишивках, писанках багато геометричних та рослинних орнаментів, які дуже нагадують орнамент неолітичної доби на Україні й зокрема- трипільців.
