- •1.Аукціони як метод здійснення міжнародної торгівлі
- •2.Біржі як метод здійснення міжнародної торгівлі. Основні біржові товари
- •3.Бреттон-Вудська валютна система: характеристика, основні переваги і недоліки
- •4.Валюта та валютні цінності. Класифікація валют
- •5.Вияви дискримінації в міжнародній торгівлі
- •6.Вільні економічні зони (вез). Класифікація вез, особливості функціонування
- •7.Генуезька валютна система характеристика, основні переваги і недоліки
- •8.Європейська асоціація вільної торгівлі (єавт)
- •10.Інструменти управління зовнішнім боргом країн
- •9.Засоби зовнішньоторговельної політики
- •11.Інтеграційні процеси в Північній Америці
- •12.Класифікація кредитів. Умови надання кредитів. Кредитні міжбанківські ставки.
- •13.Країни з перехідною економікою: вихідні умови формування, моделі розвитку
- •14.Країни, що розвиваються: поняття, загальні ознаки та місце у світовій економіці
- •15.Курс валюти. Купівельна спроможність валют
- •16.Ліцензія як об’єкт торгівлі науково-технічними знаннями
- •17.Міжнародна виробниче кооперування
- •19.Міжнародна спеціалізація виробництва
- •20.Міжнародний кредит, його роль у світовій економіці, функції у сфері зовнішньоекономічних зв'язків
- •21.Міжнародний поділ праці, умови розвитку мпп
- •22.Міжнародний ринок банківських кредитів
- •23.Міжнародний рух капіталу: суть, чинники, форми. Види іноземних інвестицій, їх масштаби.
- •24.Міжнародні фінансові ринки та рух капіталу. Міжнародні фінансові центри, передумови їх формування
- •25.Необхідність і значення інтеграції України до світового господарства та системи і мев. Передумови входження України до світового економічного простору
- •26.Нові індустріальні країни (нік): чинники, що зумовили появу та економічне зростання. Моделі розвитку економік нік
- •27.Об’єктивні передумови, політичні й економічні цілі, основні етапи розвитку західноєвропейської економічної інтеграції
- •28.Організаційні засади міжнародного банківського кредиту. Платіжні та валютно-фінансові умови міжнародного кредиту
- •29.Особливості формування та розвитку інтеграційних процесів в країнах Південно-Східної Азії та Тихоокеанського регіону
- •30.Паризька валютна система: характеристика, основні переваги і недоліки
- •31.Платіжний баланс, методи його регулювання
- •32.Поняття і структура світової валютної системи
- •33.Поняття лізингу, його види
- •34.Поняття середовища мев, його структура й особливості
- •35.Принципи формування та масштаби інтеграційних об’єднань
- •36.Проблеми зовнішньої заборгованості у мев. Форми, структура і масштаби зовнішньої заборгованості
- •37.Рівні розвитку мев: функціональні, економічні, територіальні, за суб'єктами діяльності
- •3. За суб'єктами діяльності:
- •38.Роль фінансово-промислових груп (фпг) у розвитку міжнародного виробничого співробітництва
- •39.Суб’єкти та об’єкти міжнародних економічних відносин
- •40.Сутність міжнародних кредитних відносин. Основні види кредитних угод.
- •41.Сутність та економічні аспекти глобальних проблем
- •42.Суть валюти. Класифікація валют. Конвертованість валют: поняття і види
- •43.Суть міжнародного кредиту, його роль в мев. Суб’єкти міжнародного кредитного ринку
- •44.Типологізація країн - суб'єктів світового господарства
- •45.Тнк: сутність і еволюція, сучасна стратегія
- •46.Форми кредитування експортних та імпортних операцій
- •47.Формування економічної єдності світу. Глобалізація світової економіки
- •49.Франчайзинг товарів і послуг. Переваги і недоліки його використання
- •50.Ціноутворення на світовому ринку. Поняття «умови торгівлі» і його економічний зміст
- •51.Ямайська валютна система: характеристика, основні переваги і недоліки
42.Суть валюти. Класифікація валют. Конвертованість валют: поняття і види
Поняття "валюта" широко використовується в економічній літературі. Але, незважаючи на широке застосування, сутність цього економічного терміну не знайшла однозначного трактування.
Деякі економісти визначають валюту як грошову одиницю будь-якої країни [1, 2]. В інших наукових роботах, поняття "валюта" означає грошову одиницю, яка використовується у функціях світових грошей, тобто як міжнародна розрахункова одиниця, засіб обігу та платежу [5]. Зведення поняття валюти до грошової одиниці у всіх визначеннях у кращому випадку некоректне, оскільки грошова одиниця - лише незначна складова явища грошей, пов'язана з масштабом цін, і вона не спроможна вичерпати таку складну функцію грошей, як світові гроші [6].
Враховуючи сказане, ми згодні з професором Савлуком М.І., у тому що найбільш прийнятним є визначення валюти як будь-яких грошових коштів, формування та використання яких прямо чи опосередковано пов'язане із зовнішньоекономічними відносинами.
Валюта класифікується за багатьма критеріями (рис. 6.1).
Залежно від країни емітента валютних коштів валюта поділяється на:-національну, -іноземну, -міжнародну (регіональну).
o Національна валюта - це встановлений законом платіжний засіб певної країни, що емітується національною банківською системою Національна валюта є основою національної валютної системи.
Наприклад, для Росії - це кошти, номіновані в рублі, для України - у гривні, для США - долари.
o Іноземна валюта - це грошова одиниця, що емітується банківською системою інших країн.
Іноземна валюта є об'єктом купівлі-продажу на валютному ринку, зберігається на рахунках у банках, але не є законним платіжним засобом на території певної держави. Винятком можуть бути тільки періоди сильної інфляції.
o Міжнародна (регіональна) валюта* - міжнародна або регіональна грошова розрахункова одиниця, що емітується міжнародними фінансово-кредитними установами і функціонує за міждержавними угодами.
Конвертованість національної грошової одиниці - це можливість для учасників зовнішньоекономічних угод легально обмінювати її на іноземні валюти і навпаки.
Таким чином, неконвертованими є валюти, які неможливо вільно обмінювати на іноземні валюти за ринковим курсом, їх ввезення та вивезення жорстко обмежується. У свою чергу конвертованими є валюти, які вільно обмінюються на валюти інших країн за курсом, що формується у встановленому порядку, і вільно вивозяться та ввозяться через кордон.
Конвертованість передбачає відкритість економіки, лібералізацію зовнішньої торгівлі, вільну міграцію капіталу, тобто вона притаманна саме ринковій економіці. Для адміністративно-командної економіки конвертованість є чужим явищем.
Конвертованість національної валюти за поточними операціями є однією з основних статутних вимог Міжнародного валютного фонд}* (МВФ) для його членів (стаття VIII Статуту МВФ). Україна оголосила про своє приєднання до цієї статті на підтвердження поточної конвертованості гривні у 1997р.
У світовій практиці конвертованість валюти класифікують за кількома критеріями (рис. 6.1):
За повнотою конвертованості:
o повна конвертованість, за якої здійснюється вільне (без жодних обмежень) використання національної валюти для всіх категорій суб'єктів підприємства (юридичних і фізичних осіб, резидентів і нерезидентів): .а будь-які цілі. Прикладом повністю конвертованих валют є: долар США, австрійський долар, англійський фунт стерлінгів, канадський долар, японська єна, евро, СДР тощо.
Нині існує досить обмежена кількість валют (трохи більше 20), що функціонують у режимі повної конвертованості. Однак не всі завоювали однакову довіру на світовому ринку і мають однакову сферу застосування
в міжнародних розрахунках. Таку свободу може собі дозволити лише країна, яка має конкурентоспроможну на світовому ринку економіку з потужною експертною базою, розвиненими внутрішніми грошовими та інвестиційними ринками.
o часткова конвертованість, за якої вводяться певні обмеження на обмінні операції. Обмін національної валюти на іноземні дозволяється тільки для певних категорій суб'єктів підприємництва або за певними видами операцій. На вимогу МВФ, вказані обмеження не повинні зачіпати платежі за поточні міжнародні операції, інакше валюта втрачає за регламентом фонду статус конвертованої.
Якщо конвертація національної валюти дозволена тільки для нерезидентів, то вона називається зовнішньою, а якщо для резидентів - внутрішньою. Режим зовнішньої конвертованості сприяє припливу у країну іноземної валюти.
