49.Франчайзинг товарів і послуг. Переваги і недоліки його використання

Франчайзинг часто розглядається як особлива філософія підприємництва; як нова, прогресивна система організації бізнесу та етики ділових відносин.

Франчайзинг став найбільш динамічним способом ведення бізнесу після винаходу майже сто років тому форми комерційної корпорації. Франчайзинг виступає як особливий вид комерційної діяльності, коли підприємець чи організація домовляються з великою фірмою про ведення справ або організації послуг під маркою великої корпорації, з усіма мінусами і плюсами такої домовленості.

Хоча номінально франчайзинг - всього лише одна з багатьох практикуються мережевих товаророзподільчих і сервісних структур, у багатьох країнах світу, де франчайзинг одержав масове поширення, він розглядається набагато ширше і глибше - як особлива, що відповідає потребам сучасного ринку філософія підприємництва; як нова, прогресивна система організації бізнесу та етики ділових відносин. Франчайзинг став найбільш динамічним видом підприємництва після винаходу майже сто років тому форми комерційної корпорації.

Франчайзинг виступає як особливий вид комерційної діяльності, коли індивідуальний підприємець або невелике комерційне підприємство домовляється з великою фірмою про те, що цей підприємець або підприємство буде вести свої комерційні операції під ім'ям такої фірми або під торговою маркою або надавати свої послуги під її фірмовим знаком.

У своєму сучасному вигляді франчайзинг зародився в США в другій половині XIX ст., Після завершення громадянської війни. Вважається, що першою «чистий» франчайзинг в 1863 р. почала практикувати фірма винахідника знаменитих швейних машинок Зінгера. Вона стала стягувати плату з роздрібних продавців зінгеровскіх виробів за надану їхнім виключне право збувати продукцію і обслуговувати покупців на відведеній для кожного з них території США.Другой віхою в розвитку сучасного франчайзингу став 1898 р., коли корпорація General Motors стала залучати незалежні дилерські фірми для збуту своїх автомобілів на території, закріпленій за кожною з них. У 1899 р. франчайзинг стала практикувати корпорація Coca-Cola.

50.Ціноутворення на світовому ринку. Поняття «умови торгівлі» і його економічний зміст

В умовах ринкової економіки ціноутворення в зовнішній торгівлі, як і на внутрішньому ринку, здійснюється під впливом конкретної ринкової ситуації. Спочатку нагадаємо, що таке ціна, в тому числі на міжнародному ринку.

Ціна - це грошова сума, яку сподівається отримати продавець, пропонуючи товар або послугу, і яку готовий заплатити за цю послугу або товар покупець. Збіг наведених вимог залежить від багатьох умов, які ми називаємо ціноутворюючими факторами. За характером, рівнем і сферою дії вони можуть бути згруповані в п'ять блоків.

Загальноекономічні.

Діють незалежно від виду продукції і конкретних умов її виробництва і реалізації. До них відносять:

- економічний цикл;

- стан сукупного попиту і пропозиції;

- інфляцію.

Конкретноекономічні.

Визначаються особливостями даної продукції, умовами її виробництва і реалізації. До них відносять:

- витрати;

- прибуток;

- податки і збори;

- попит і пропозицію на даний товар або послугу;

- споживчу властивість: якість, надійність, престижність тощо.

Специфічні.

Діють тільки відносно деяких видів товарів і послуг:

- сезонність;

- експлуатаційні витрати;

- комплектність;

- гарантії та умови сервісу. Спеціальні.

Пов'язані з дією особливих механізмів і економічних інструментів:

- державне регулювання;

- валютний курс. Позаекономічні:

- політичні;

- військові.

Процес ціноутворення на світовому ринку має свої особливості. Це, зокрема, стосується попиту і пропозиції, які на світовому ринку е суб'єктами зовнішньої торгівлі і відчуваються значно гостріше. Головним чином на це впливає значно гостріша конкуренція, ускладнена, порівняно з національною економікою, рухом товарів і факторів виробництва.

Стосовно світових цін: на практиці це ціни великих експортно-імпортних контрактів, які укладаються в основних центрах світової торгівлі, якими є крупні біржі, аукціони і т.ін., або виражаються в систематичних експортно-імпортних акціях. Характерною ознакою світових цін є їх множинність на один і той же або аналогічний товар.

Практично на ціну товару, що пропонують, впливають:

- купівельноспроможний попит покупця даного товару;

- обсяг попиту (скільки покупець здатний купити товару);

- корисність товару, його споживчі властивості.

На боці пропозиції такі основні ціноутворюючі фактори:

- витрати виробництва й обігу під час реалізації товарів на ринку;

- кількість товарів, що пропонуються продавцем на ринку;

- ціни на ресурси і засоби виробництва, що використовувалися під час виробництва.

Економічна наука оперує поняттям "умови торгівлі" (terms of trade), яке означає співвідношення цін на експортовані та імпортовані товари. Якщо для одержання певної кількості імпортованих товарів потрібно щороку експортувати більшу кількість товарів, то умови торгівлі вважаються такими, що погіршуються.

Отже, міжнародна торгівля є найстарішою формою міжнародних економічних відносин, що з'явилася задовго до появи світового господарства. Саме завдяки міжнародній торгівлі виникло і розвинулося світове господарство як таке.

Міжнародна торгівля посідає чільне місце у системі міжнародних економічних відносин. Вона є водночас передумовою і наслідком міжнародного поділу праці. Упродовж свого історичного розвитку міжнародна торгівля пройшла шлях від окремих і часто випадкових зовнішньоторговельних операцій до довгострокового великомасштабного торговельно-економічного співробітництва. Сучасна науково-технічна революція стимулювала міжнародний торговельний обмін. Специфіка нинішнього етапу міжнародної торгівлі з особливою виразністю виявляється у процесі аналізу її довготермінових тенденцій, форм і методів.

Міжнародна торгівля — центральна ланка складної системи сві-тогосподарських зв'язків, що об'єднує практично всі країни світу в єдину міжнародну економічну систему.