5. Взаємодія банківського і реального сектора економіки.

Важливе місце мають грошово-кредитні фактори, що виражаються у рівні відсоткових ставок, обсязі наявних ресурсів банків для здійснення кредитування реального сектору економіки. Деякі вчені – классики економічної думки - виділяють монетарні чинники як першопричину циклічних коливань, інші називають їх одними з визначальних, що переплетені з багатьма факторами циклічності економіки (табл. 1). Безсумнівно, роль банківської системи є дуже важливою для економічного розвитку, адже вона служить джерелом запозичень, що використовуються на цілі інвестування в розширення виробництва, розроблення, впровадження інновацій та задоволення споживчих потреб.

Для аналізу ролі банківського сектору в економічному розвитку було побудовано модель векторної авторегресії (VAR-модель), у якій кожне рівняння описує залежність однієї змінної від усіх інших. Дані рівняння є комбінацією моделей з розподіленим лагом та авторегресії. Число рівнянь моделі дорівнює кількості змінних, до яких віднесено такі дані, взяті з щоквартальною частотою за період І кв. 2006 – ІІІ кв. 2010 рр.:– розрив реального ВВП, розрахований шляхом використання

фільтра Ходріка-Прескотта, та індекс споживчих цін як важливі показники стану реального сектора економіки;– частка споживчих кредитів та кредитів реального сектору економіки в загальному обсязі позик резидентам;– рівень монетизації економіки, який, на думку В. Гейця, характеризує глибину розвитку банківської системи1.

Банківська система і реальний сектор економіки – це єдине ціле, тому держава має збалансовано підтримувати їх стабільність, рівномірно розподіляючи асигнування та пільги. З метою посилення взаємодії банківського та реального секторів економіки на етапах спаду державі потрібно сприяти створенню пільгових умов рефінансування банків, які надають позики на впровадження інновацій, розвиток продуктивних галузей. Такі банки потрібно звільняти від податку на прибуток від кредитування вищезазначених напрямів. Звичайно, усі ці кроки мають

бути підкріплені жорстким наглядом і контролем з боку НБУ за цільовим спрямуванням кредитів. Вищезазначене сприятиме посиленню співпраці банківського та реального секторів, їх взаємодопомозі в періоди рецесії, що прискорить вихід економіки України на довготривалий тренд економічного зростання.

6. Види банків, їх функції та основні принципи діяльності.

Банк - фінансове підприємство, яке зосереджує тимчасово вільні грошові кошти (вклади), надає їх у тимчасове користування у вигляді кредитів (позик, позичок), посредничает у взаємних платежах і розрахунках між підприємствами, установами або окремими особами, регулює грошовий обіг у країні, включаючи випуск (емісію) нових грошей.  Центральний (емісійний) банк у більшості країн належить державі.

Комерційні банки - основна ланка кредитної системи. Вони виконують практично всі види банківських операцій. Історично склалися функціями комерційних банків є прийом вкладів на поточні рахунки, короткострокове кредитування промислових і торгових підприємств, здійснення розрахунків між ними. У сучасних умовах комерційним банкам вдалося істотно розширити прийом термінових і ощадних вкладів, середньо-і довгострокове кредитування, створити системукредитування населення (споживчого кредиту).  Інвестиційні банки (у Великобританії - емісійні будинку, у Франції - ділові банки) спеціалізуються на емісійно-установчих операціях. За дорученням підприємств про держави, які потребують довгострокових вкладень і вдаються до випуску акцій і облігацій, інвестиційні банки беруть на себе визначення розміру, умов, терміну емісії, вибір типу цінних паперів, а також обов'язки щодо їх розміщення та організації вторинного обігу.

Ощадні банки (в США - взаімосберегательние банки, у ФРН - ощадні каси) - це, як правило, невеликі кредитні установи місцевого значення, які об'єднуються в національні асоціації і звичайно контролюються державою, а нерідко і належать йому. Пасивні операції ощадних банків включають прийом вкладів від населення на поточні та інші рахунки. Активні операції представлені споживчим та іпотечним кредитом, банківськими позиками, покупкою приватних і державних цінних паперів. Ощадні банки випускають кредитні картки.  Іпотечні банки - установи, що надають довгостроковий кредит під заставу нерухомості (землі, будівель, споруд). Пасивні операції цих банків складаються у випуску іпотечних облігацій.  Банки споживчого кредиту - тип банків, які функціонують в основному, за рахунок кредитів, отриманих у комерційних банках, і видачі короткострокових і середньострокових позик на придбання дорогих товарів тривалого користування і т.д.  Головну роль у банківській справі відіграють банківські групи, у складі яких виділяються головна компанія (великий банк - холдинг), філії (дочірні товариства), а також представництва, агентства, відділення.  Банківський холдинг є держательскую (холдингову) компанію, що володіє пакетами акцій та інших цінних паперів інших компаній і здійснює операції з цими цінними паперами. Крім чистих холдингів, що займаються тільки зазначеними операціями, існують змішані холдинги, які, крім того, ведуть підприємницьку діяльність у різних сферах економіки.

Банківські картелі - це угоди, що обмежують самостійність окремих банків і вільну конкуренцію між ними шляхом погодження та встановлення однакових процентних ставок, проведення однаковою дивідендної політики тощо  Банківські синдикати, або консорціуми - угоди між декількома банками для спільного проведення великих фінансових операцій.  Банківські трести - це об'єднання, що виникають шляхом повного злиття декількох банків, причому відбувається об'єднання капіталів цих банків і здійснюється єдине управління ними.  Банківські концерни - це об'єднання багатьох банків, формально зберігають самостійність, але перебувають під фінансовим контролем одного великого банку, що скупили контрольні пакети їхніх акцій.  Основною функцією банків є функція збирання або акумулювання тимчасово вільних грошових коштів та перетворення їх у капітал. Виконуючи цю функцію, банки акумулюють грошові доходи і заощадження у формі вкладів. Вкладник отримує винагороду у вигляді відсотка або надаються банком. Сконцентровані у вкладах заощадження перетворюються на позичковий капітал, що використовується банками для надання кредитів підприємствами підприємцям.

Наступною функцією банків можна сміливо назвати кредитування підприємств, держави і населення. У сучасних умовах розвитку підприємництва, малого і середнього бізнесу, це дуже важлива і актуальна функція. Так як для розвитку приватного бізнесу, в розвивається ринкової економіки, потрібно значні фінансові вкладення, які можна отримати або через банк, або шляхом отримання іноземних інвестицій. Третя функція банків - це функція регулювання грошового обороту. Банки виступають центрами, через які проходить платіжний оборот різних господарюючих суб'єктів. Наступна функція банків - це посередницька функція, відповідно до якої діяльність банків розуміється як посередника в платежах. Через банки проходять платежі підприємств, організацій і населення. Здійснюючи за їх дорученням платежі, цим самим банк виконує посередницьку місію. У руках банків ця функція стає значно ширше, ніж елементарна посередницька діяльність. Банк може акумулювати невеликі розміри тимчасово вільних грошових коштів багатьох клієнтів і підсумувавши їх, направити величезні грошові ресурси тільки одному суб'єкту.

Банк може розміщувати свої ресурси в цінні папери від свого імені, тоді всі ризики, пов'язані з таким розміщенням, усі доходи і збитки від зміни ринкової оцінки придбаних цінних паперів відносяться за рахунок акціонерів банку.  Окремими функціями наділено Центральний банк. Центробанк - це емісійний банк, тобто, він наділений правом емісії грошових знаків в обіг. Характерними для Центрального банку є наступні функції:  Ø Емісія і контроль грошового обігу;  Ø Функція резервного центру банків;  Ø Управління державним боргом;  Ø Поповнення держбюджету;  Ø Виконання ролі "кредитора" останньої інстанції "банку - банків";  Ø Проведення наукових досліджень;  Ø Контроль і вплив на комерційні банки;  Дати визначення функцій банку можна приблизно таке: різні види операцій банків з грошима і цінними паперами, надання фінансових послуг уряду, підприємствам, громадянам, а також іншим банкам.