51. Іноземний капітал у банківській системі, його форми, переваги та ризики. Ризик країни.

У забезпеченні фінансової стабільності держави та підвищенні рівня розвитку економіки країни провідну роль відіграє банківська система.

Одним із важливих джерел підвищення рівня капіталізації банків та фінансування економіки є іноземний капітал. На сучасному етапі економіка України потребує притоку іноземних інвестицій, але існує необхідність визначення, в якій формі та на яких умовах потрібно залучати іноземний капітал у банківську сферу.

Отже, іноземний банківський капітал - це сукупність інститутів, які повністю або частково створені за рахунок іноземного капіталу, здійснюють свою діяльність на території країни і сприяють розвитку банківської системи [1].

Основними внутрішніми передумовами експансії іноземного капіталу в банківську систему України слід вважати: структурну розбалансованість вітчизняної банківської системи; обмежену кількість фінансово надійних банків в Україні; низьку конкурентоспроможність вітчизняної банківської системи. Зовнішніми передумовами є: процеси фінансової глобалізації в світі; експансія банківського капіталу з перенасичених ресурсами ринків промислово розвинутих країн [2].

Наявність банків з іноземним капіталом в Україні благотворно впливає на розвиток фінансової системи, сприяє залученню іноземних інвестицій і розширенню ресурсної бази соціально-економічного розвитку. Однак є досить серйозні фінансові й економічні ризики швидкого зростання долі іноземного банківського капіталу, пов'язані з можливою втратою суверенітету в сфері грошово-кредитної політики, можливим посиленням нестабільності, несподіваними коливаннями ліквідності банків, спекулятивними змінами попиту та пропозиції на грошово-кредитному ринку, можливим відтоком фінансових ресурсів [3].

Таким чином, для того, щоб тримати банківську систему на пульсі потрібно вжити певних заходів, до яких можна віднести:

- розробку механізмів поетапного зменшення доларизації вітчизняної економіки;

- обмеження сегментів діяльності банків за участю іноземного капіталу;

- орієнтація та спрямування банківських ресурсів на потреби внутрішнього виробництва і внутрішнього ринку, зменшення критичної залежності від зовнішніх чинників;

- законодавче обмеження рівня валового зовнішнього боргу України;

- встановлення жорстких критеріїв відносно надання дозволів на відкриття в Україні філій іноземних банків;

- передбачення обмеження на здійснення філіями іноземних банків окремих видів діяльності;

- встановлення обмеження на здійснення в Україні діяльності іноземних державних банків з метою запобігання загрози економічної безпеки держави;

- встановлення норми участі іноземного капіталу в загальному капіталі банківської системи України;

- забезпечення державою рівних конкурентних умов для всіх учасників фінансового ринку і т.д. [4].

Ефективність державного регулювання іноземного банківського капіталу в Україні безпосередньо залежить від правильно визначених цілей і пріоритетів розвитку банківського сектора та економіки, вибору та оптимізації основних форм, методів, способів та інструментів державного регулювання, визначення механізму та розроблення стратегій розвитку іноземного банківського бізнесу на території України, а також забезпечення взаємоузгодженості та функціональної відповідності державних регуляторних органів в Україні.