Тема 9. Суспільний продукт і його форми. Національний дохід.

1. Охарактеризуйте способи розрахунку внп. Покажіть різницю між номінальним і реальним внп.

Валовий національний продукт (ВНП) — це сукупна вартість кінцевих продуктів, створених національним капіталом як на території краї­ни, так і за кордоном упродовж року. Це найзагальніший показник, який охоплює кінцеві результати економічної діяльності всіх госпо­дарських одиниць у виробничій сфері та у сфе­рі нематеріальних послуг.

Валовий внутрішній продукт (ВВП) — це сукупна вартість усіх кінце­вих товарів і послуг, створених упродовж року на території даної країни.

Обидва показники відбивають результати діяльності у двох сферах на­родного господарства: матеріального виробництва та послуг. Ці показни­ки визначаються як вартість усього обсягу кінцевого виробництва товарів і послуг в економіці за один рік (квартал, місяць). Вони обчислюються у цінах, як поточних (чинних), так і постійних (цінах певного базового року).

Номінальний ВВП (ВНП) — річний обсяг кінцевих товарів і послуг, виражений у поточних цінах.

Реальний ВВП (ВНП) — річний обсяг кінцевих товарів і послуг, вира­жений у постійних (незмінних) цінах, тобто в цінах базового року.

Для коректування грошового вираження ВВП з урахуванням динамі­ки цін використовують дефлятор ВВП.

Звідси

Оскільки реальний ВВП відображає ринкову вартість кінцевих това­рів і послуг, вироблених у країні за рік і виміряну у постійних цінах (грошах, які мають незмінну купівельну спроможність), він є точнішим (порівняно з номінальним ВВП) показником функціонування національ­ної економіки.

ВВП (ВНП) можна виміряти трьома способами:

1) З точки зору «витратного» підходу ВВП містить чотири компоненти:

• особисті споживчі витрати (С) — це витрати домашніх господарств на товари кінцевого споживання, до яких належать товари повсякденного попиту і тривалого користування, а також витрати на різноманітні послуги;

• валові інвестиції (/) — витрати фірм на будівництво будинків і споруд, на придбання обладнання й устаткування, транспортних засобів; приріст виробничих запасів сировини та напівфабрикатів. До інвестицій також належать витрати фірм і домашніх господарств на житлове будів­ництво;

• державні закупівлі товарів і послуг (О) — це витрати центральних і місцевих органів влади на закупівлю всіх видів ресурсів, кінцевих то­варів і послуг, а також витрати на оборону, утримання держапарату, правоохоронних органів, освіти тощо;

• чистий експорт (X) — це різниця між сумою, витраченою інозем­цями на придбання наших товарів (експорт), і сумою, яку ми витрачаємо, купуючи іноземні товари (імпорт).

Із ВВП виключається ряд грошових операцій. По-перше, це чисто фінансові операції: державні трансферти (пенсії, грошова допомога ма­лозабезпеченим, стипендії та інше); доходи від купівлі-продажу цінних паперів; приватні трансферти (допомога батьків дітям-студентам, бага­тих родичів бідним та ін.). Друга група операцій — продаж раніше вживаних речей. ВВП віддзеркалює рівень поточного виробництва, тому товари, вироблені раніше, до нього не включаються. Не враховується у ВВП також грошова операція, в ході якої товар, вироблений в поточ­ному році, через кілька днів після продажу було перекуплено, оскіль­ки в цьому випадку виникає подвійний рахунок. Виключаються з ВВП і товари та послуги, вироблені для власного споживання виробника, тому що вони не супроводжуються грошовими операціями, а ВВП — це грошовий показник.

2) За сумою доходів, створених у процесі виробництва товарів та послуг, У =Т¥ + В+і+.п + А + Т_а,

де У— ВВП; \\Г— заробітна плата (грошова винагорода за працю робітників, службовців, а також додаткові виплати на соціальне забез­печення, соціальне страхування тощо); Е — рентні платежі (доходи домашніх господарств від наданих в оренду, землі, приміщень тощо); і — відсоток (виплати з грошового доходу приватного бізнесу постачаль­никам грошового капіталу); я — прибуток (доход некорпоративного підприємницького сектора і валовий прибуток корпорацій: дивіденди, податок на доходи корпорацій, нерозподілений прибуток корпорацій); А — амортизаційні відрахування (амортизація — це відрахування на придбання інвестиційних товарів, які було спожито, в процесі виробни­цтва товарів та послуг упродовж поточного року; ця частина ВВП не витрачається на споживання, як інші види доходів; її використовують для заміни зношених протягом року машин, устаткування та будівель, щоб не погіршувати вже існуючих умов виробництва); Т_п — непрямі податки (податки на товари і послуги, які встановлюються у вигляді надбавки до ціни виробника: податок на додану вартість, акцизний збір, мито).

3) За вартістю («виробничий» метод). Слід враховувати, що всі това­ри та послуги поділяються на кінцеві та проміжні. Товари, які купують­ся для подальшої переробки або перепродажу, називаються проміжни­ми; вони не купуються кінцевими споживачами і ніколи не враховуються у ВВП. До ВВП включається вартість тільки кінцевих продуктів, що виробляються та продаються для споживання та інвестицій. Статисти­ки, здійснюючи розрахунок ВВП, враховують у ньому тільки те, що на­зивається доданою вартістю.

Додана вартість — різниця між вартістю вироблених товарів та послуг і вартістю матеріальних витрат на виробництво і реалізацію продукції.