Тема 4. Відносини власності в економічному житті суспільства

1. Охарактеризуйте форми власності та організаційні типи підприємств.

Власність — це відносини між людьми стосовно привласнення засобів виробництва та матеріальних благ. Ці відносини реалізу­ються у правах володіння, користування й розпорядження об'єктами власності.

Володіння — фізичне володіння річчю, еко­номічним благом. Це право власника охороняється законом. Законне володіння майном завжди має правову підставу (закон, договір, адмініст­ративний акт).

Користування полягає в праві продуктивно споживати благо для оде­ржання доходу чи особисто споживати його для задоволення власних потреб і інтересів залежно від його призначення. Наприклад, можна ви­користовувати автомобіль для перевезення людей і вантажів в процесі виробництва або користуватися ним для поїздок своєї родини на відпо­чинок. Власник може передавати своє майно в користування іншим осо­бам на якийсь час і на певних умовах. Права користування визначають­ся законом чи іншою правовою підставою (наприклад, заповітом).

Розпорядження — право змінювати присвоєння майна, управляючи ним. Воно здійснюється найчастіше шляхом укладання різних угод (купівлі-продажу, обміну однієї речі на іншу, дарування тощо).

Відносини власності можна представити як два полюси, на одному з яких — приватна власність, на іншому — суспільна власність. Відноси­ни приватної власності ґрунтуються на відособленому присвоєнні факто­рів і результатів виробництва, суспільної — на суспільному присвоєнні. У реальній дійсності в «чистому вигляді» приватна і суспільна власність зустрічаються рідко. Існують різні варіанти переплетіння рис приватно­го і суспільного, що втілюються на різноманітних формах власності: дер­жавної, кооперативної, пайової, акціонерної.

Суб'єктами власності можуть бути фізична особа, юридична особа, держава.

Основний напрямок розвитку відносин власності в Україні на су­часному етапі — це формування багаторівневих відносин, що вклю­чають формування всіх форм власності. Суть сучасної економічної реформи полягає в ліквідації монополії держави в усіх ланках систе­ми відносин власності. Це проявляється в роздержавленні — перетво­ренні державної форми присвоєння на різноманітні інші форми гос­подарювання.

Роздержавлення — це система заходів, спрямованих на усунення мо­нополії держави, скорочення державного сектора і утворення багатоук­ладної економіки, посилення процесів саморегулювання економіки.

Приватизація — один із заходів роздержавлення, який реалізується в передачі державної власності за плату або безкоштовно в приватну власність.

Підприємство— це самостійний господарський суб'єкт, що має пра­во юридичної особи і здійснює виробничу, науково-дослідну і комерцій­ну діяльність з метою одержання прибутку.

Існують такі організаційні форми підприємств: одноосібне володіння, товариство (партнерство), корпорація.

Одноосібне володіння — це організаційно-правова форма підприємст­ва, за якою людина одноосібно володіє і управляє ним, бере на себе весь ризик збитків або отримує весь прибуток.

Переваги одноосібного володіння:

• безпосереднє керування власником;

• ^невеликі первинні капіталовкладення;

• власник отримує весь прибуток;

• власник може закрити підприємство, коли це необхідно.

Товариство {партнерство) — підприємство, засноване двома чи біль­шою кількістю співвласників; це форма організації бізнесу, яка об'єднує за домовленістю партнерів з їх фінансовими ресурсами. До даного типу підприємств належать:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю — товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначено у докумен­тах про його заснування. Учасники товариства несуть відповідальність і ризик збитків лише в межах свого внеску.