3. Охарактеризуйте міжнародний поділ праці та назвіть фактори, що його визна­чають.

В основі об'єднання національних госпо­дарств у єдине світове господарство лежить міжнародний поділ праці (МПП), що являє собою спеціалізацію окремих країн на вироб­ництві певних видів продукції, якими країни обмінюються між собою. В сучасних умовах набувають поширення най­більш розвинуті форми внутрішньогалузевої спеціалізації в промислово­сті (предметна, подетальна, технологічна). Це позначається на рості вза­ємної торгівлі промисловими виробами. Так, американська компанія «Дженерал моторс» для виготовлення автомобіля «Понтіак» купує в Японії мотори, ведучі мости, електронні пристрої; у Тайвані, Сінґапурі і Ґонконґу — дрібні деталі; в Німеччині — конструкторські розрахунки.

Функціональне призначення МПП зводиться до того, щоб за допомо­гою встановлення міцних економічних зв'язків між різними країнами справити найбільш сприятливий економічний вплив на структуру їхньої національної сукупної суспільної праці. Цей вплив зумовлений тим, що участь у МПП дозволяє країні сконцентрувати зусилля на виробництві тих товарів і послуг, для виробництва яких у неї є найкращі умови.

Напрямок спеціалізації визначається на основі принципів абсолют­них і порівняльних переваг, представлених у роботах А. Сміта і Д. Рікардо.

За теорією А. Сміта, будь-яка країна може брати участь у торгівлі лише тоді, коли вона виробляє хоча б один товар дешевше, ніж інші країни. Це означає, що країна повинна спеціалізуватися на виробництві того товару, за яким у неї є абсолютна перевага. Абсолютну перевагу мають країни, що володіють обмеженими (рідкими) ресурсами. У системі між­народного поділу праці виділяються країни — виробники нафти, кави, цитрусових, кольорових металів. Якщо ж країни знаходяться в однако­вих природних умовах, то їхня спеціалізація у світовому співтоваристві визначається на основі принципу порівняльних переваг. Країні слід спе­ціалізуватися на виробництві того товару, альтернативна вартість якого найменша. Припустимо, що Німеччина і Франція виробляють по 100 млн т сталі. Максимально можливе виробництво зерна в Німеччині — 100 млн т, а у Франції — 120 млн т.

	Німеччина	Франція
Альтернативна вартість 1 т зерна	100/100 = 1 т сталі 100	100/120 = 0,83 т сталі 120
Альтернативна вартість 1 т сталі	100/100 = 1т зерна 100	120/100 = 1,2 т зерна

Отже, на світовому ринку Франція повинна виробляти зерно, а Німеч­чина — сталь. Обидві країни матимуть вигоди від торгівлі, якщо ціна на зерно буде встановлена вище внутрішньої ціни Франції і нижче внутрі­шньої ціни Німеччини:

0,83 < Р_зерна < 1; відповідно 1 < Р_сталі < 1,2 .

МПП у процесі міжнародного обміну дає будь-якій країні ряд переваг: по-перше, одержання різниці між міжнародною і внутрішньою ціною експортованих товарів і послуг; по-друге, економію внутрішніх витрат через відмову від національного виробництва при використанні більш дешевого імпорту.

Для виміру МПП використовуються такі показники: питома вага експорту в загальному обсязі виробництва; питома вага галузі в загаль­ній вартості експорту; темпи росту галузей спеціалізації порівняно з тем­пами росту всієї промисловості країни; зовнішньоторговельний оборот на душу населення.

Україна спеціалізується на виробництві сталі, прокату, чавуну, про­дукції хімічної харчової, машинобудівної галузей. Вона має порівняльні переваги в агропромисловому виробництві, ракето- і суднобудуванні. Країна розширює експорт послуг (транспортні послуги, морський флот, трубопроводи). Партнери України по торгових угодах залежно від їхньої частки в експортно-імпортних операціях розташовуються в такій послі­довності: Європейський Союз, Центральна і Східна Європа, Туреччина, США, Китай, Японія.