Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
навчальний посібник.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
12 Мб
Скачать
☆

2. Назвіть види потреб та споживчих благ, охарактеризуйте їх види. Покажіть сут­ність закону зростання потреб.

Головною рушійною силою економічного розвитку і розвитку

цивілізації взагалі є різноманітність

потреб людини. Потреби — те, без

ви суспі чого людина не може обійтись у

знання льством своєму житті, бажання володіти

соціальні потреби чим-небудь, що приносить їй

задоволення.

Проблеми в безпеці Американський соціолог Абрахам

Маслоу представив розвиток циві-

Фізіологічні потреби

лізації як розвиток залежних одна від одної потреб у вигляді піраміди потреб. Кожна наступна стадія потреб може задовольнятися, якщо на попередній стадії забезпечено задоволення потреб хоча б у мінімальному обсязі. Фізіологічні потреби в їжі, одязі, продовженні роду є фундаментальними, базовими, але в той же час і нижчими, заземленими. Людину формують саме соціальні потреби.

Потреби можна класифікувати за різними критеріями. Наприклад, за суб'єктами вони поділяються на індивідуальні, групові, колективні, суспільні; за об'єктами — на матеріальні й духовні; за термінами реалізації — на поточні й перспективні.

Засобом задоволення потреб є благо. Блага, призначені для задоволення особистих потреб, називаються споживчими. Усі блага поділяються на економічні й неекономічні. Економічні блага — блага, що є об'єктом чи результатом економічної діяльності, а отже, що існують в обмеженій кількості порівняно з потребами, які вони задовольняють (наприклад, автомобіль, хліб, одяг). Неекономічні блага (дарові) надаються людині в готовому вигляді природою (повітря, вода, гриби в лісі). Найбільш поширений розподіл благ на матеріальні і нематеріальні. Матеріальні блага — блага, що мають матеріальну форму чи природу (земля, повітря, будинки, продукти). Нематеріальні блага матеріальної форми не мають, впливають на розвиток здібностей, творчості людини і створюються в невиробничій сфері (мистецтво, музеї, театр).

Ще один аспект аналізу благ — розподіл їх на речі й послуги. Річ (товар) — кінцевий результат діяльності людини, відчутне благо, яке можна відокремити від його виробника — людини, пересувати, зважувати, зберігати, упаковувати тощо. Послуги — це процес діяльності людини. Перелічених вище властивостей речей послуги не мають (транспортні послуги, послуги охорони здоров'я тощо).

Серед благ можна виділити блага-субститути — замінники, що задовольняють одну й ту саму потребу (кава і чай, панчохи і гольфи), а також комплементарні — взаємодоповнюючі блага (фотоапарат і фотоплівка, ліхтарик і батарейка).

Потреби людини в різних благах безмежні й мають тенденцію до зростання, оскільки вони знову й знову відновлюються. Виробництво і розвиток суспільства, задовольняючи одні потреби, викликають до життя нові, до того ж фантазія людини, як і процес удосконалювання людської особистості, безмежні. Закон зростання потреб означає не тільки появу все нових і нових потреб, але також зміну і вдосконалювання їхньої структури.