2.Розкажіть про сутність, причини та рі­вень інфляції. Покажіть її наслідки.

В ідеальному випадку для кругообігу гро­шей в економіці кількість їх має відповідати вимогам торгівлі при рівні цін, що склався, і певної швидкості обігу. Ця рівновага опису­ється рівнянням Фішера: M*V=P*Q, де M— кількість грошей в обігу; V — швид­кість обігу грошової одиниці; P — середній рівень цін,Q--товарів і послуг.

Якщо ж рівновага порушується, то змінюється середній рівень цін і купівельна спроможність грошей.

Інфляція — це процес зростання середнього рівня цін, що спричиняє зниження купівельної спроможності грошей.

Дефляція — зворотний процес, який виражається зниженням серед­нього рівня цін.

Інфляція не означає зростання цін на всі товари. У той час як ціни на одні товари ростуть, ціни на інші можуть не змінюватись.

Виділяють два основні типи інфляції:

1. Інфляція попиту, коли «надто велика кількість грошей полює на невелику кількість товару». Причиною може бути емісія грошей. У цьому разі в рівнянні відбулися такі зміни: МУ , а товару Q виробляється стільки ж. Отже, рівновага в ринковому кругообігу може зберегтися лише при підвищенні цін (Р ), тобто виникне інфляція.

2. Інфляція витрат виявляється, коли ціни зростають внаслідок збільшення витрат на виробництво. Розкручується інфляційна спіраль. Спочатку ростуть ціни на основні види ресурсів (електроенергія, паливо,середня заробітна плата), що призводить до зниження обсягів виробництва(Q ) . Менша кількість товарів продається за ту саму кількість грошей.Ціни ростуть. Тому, якщо ми домагаємося росту заробітної плати, а продуктивність праці не підвищується, то такі заходи призведуть до зниження рівня життя, оскільки викличуть інфляцію.

Показниками інфляції є рівень інфляції (індекс цін) і темп інфляції. Індекс цін (I_P)

Темп інфляції

I_р- характеризує темп росту цін, а темп інфляції – приріс цін.

Наприклад , ціни за рік зросли в 2 рази , тобто I_P=2.

I_{приросту} =( I_росту -1 ) *100%.

Отже, темп інфляції = (2 - 1) • 100 % = 100 % , тобто ціни зросли на 100 %.

Залежно від темпів росту цін виділяють такі види інфляції: повзуча (до 10 % за рік); галопуюча (до 200 % за рік); гіперінфляція (рівень цін підвищується понад 50 % за місяць). Повзуча інфляція (до 5 %) виконує стимулюючу функцію: змушує підприємця вкладати прибуток у виробництво, щоб він не знецінився. Однак галопуюча інфляція і гіперінфляція призводять до негативних соціально-економічних на­слідків.

Інфляція знижує реальні доходи населення. Номінальний доход — це кількість грошей, яку одержують у вигляді заробітної плати, ренти чи прибутку. Реальний доход — кількість товарів і послуг, яку можна при­дбати на свій номінальний доход:

Від інфляції потерпають ті, хто одержує фіксовані номінальні доходи (пенсії, стипендії, заробітну плату). Вона погіршує становище й грома­дян, які мають заощадження, бо купівельна спроможність грошей зго­дом знижується. При цьому перерозподіляються доходи між кредитора­ми і позичальниками. Ті, хто одержав кредит, виграють за рахунок втрат кредиторів. Тому в разі кредитування населенням держави шляхом внес­ків чи купівлі облігацій інфляція також знижує рівень життя.

Антиінфляційні заходи:

1)регулювання (зниження) сукупного попиту: збільшення податків, зниження державних витрат;

2. контроль за зарплатою і цінами;

3. індексація доходів.