Стандартизація вищої освіти
Структура системи стандартів вищої освіти відповідно до вимог Закону України «Про вищу освіту» – це ієрархічна сукупність взаємопов’язаних стандартів. Вони належать до галузі стандартизації вищої освіти і встановлюють взаємоузгоджені вимоги до змісту, обсягу і рівня якості вищої освіти, що визначаються загальною метою освітньої та професійної підготовки.
Систему стандартів вищої освіти складають:
;
;
.
Державний стандарт вищої освіти (ДСВО) містить складові (рис. 2):
, які визначаються через професійні назви робіт, що мають виконувати фахівці певного освітньо-кваліфікаційного рівня на первинних посадах;
, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями, тобто це містить перелік назв напрямів, що відображають споріднений зміст вищої освіти та професійної підготовки, і перелік назв спеціальностей, що відображають неповторювані узагальнені об’єкти діяльності або виробничі функції та предмети діяльності;
– це вимоги до рівня сформованості у особи соціальних і громадянських якостей з урахуванням особливостей майбутньої професійної діяльності, а також вимоги до формування у неї патріотизму до України та до знання української мови;
містять вимоги до професійної підготовки фахівців з урахуванням суспільного поділу праці.
Суспільний розподіл у праці |
|
розподіл і закріплення праці за учасниками трудового процесу, зумовлений неспроможністю людини задовольнити особисті потреби тільки своєю працею |
|
|
|||||
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|||
Професії |
|
|
|
|
ДК 009:2010 Класифікація видів економічної діяльності (чинний від 01.01.2012 р.) |
||||
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
у сфері освіти – спрямованість і зміст навчання при підготовці фахівця (назначається через об’єкт діяльності фахівця і відображає, насамперед вид його діяльності і сферу застосування його праці); у сфері праці – особливості спрямованості і специфіка роботи в межах професії (зміст завдань професійної діяльності) |
|
|
ДК 003:2010 Національний класифікатор України «Класифікатор професій» |
||||
|
|
|
|||||||
|
|
|
|||||||
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
||||
Стандартизація вищої освіти |
|
встановлення державою вимоги до змісту, обсягу і рівня якості вищої освіти певного освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівня |
|
|
|||||
|
|||||||||
Рис. 1. Загальні засади структурно-змістовного формування системи стандартів вищої освіти
Рис. 2. Складові державної компоненти державних стандартів вищої освіти
Галузеві стандарти вищої освіти (ГСВО) базуються на ДСВО і являють собою систему нормативних і навчально-методичних документів за певними напрямами підготовки та спеціальностями, що наведені у:
Переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста;
Переліку напрямів, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра;
Переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста і магістра.
ГСВО містить складові:
( ): відображають цілі вищої освіти та професійної підготовки, визначають місце фахівця в структурі галузей економіки держави і вимоги до його компетентності, інших соціально важливих якостей, систему виробничих функцій і типових завдань діяльності й умінь для їх реалізації;
( ): визначають нормативний термін і нормативну частину змісту навчання за певним напрямом або спеціальністю відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня, встановлюють вимоги до змісту, обсягу та рівня освіти й професійної підготовки фахівця;
( ): визначають стандартизовані методики, які призначені для кількісного та якісного оцінювання досягнутого особою рівня сформованості знань, умінь і навичок, професійних, світоглядних і громадянських якостей.
Стандарти вищої освіти вищих навчальних закладів містять складові:
;
;
;
;
;
.
Навчання у вищих навчальних закладах здійснюється за такими формами:
;
;
, ;
.
Форми навчання можуть бути поєднані. Терміни навчання за відповідними формами визначаються можливостями виконання освітньо-професійних програм підготовки фахівців певного освітньо-кваліфікаційного рівня.
форма навчання - особлива форма навчання, що передбачає самостійне вивчення навчальних дисциплін, складання у вищому навчальному закладі заліків, екзаменів та проходження інших форм підсумкового контролю, передбачених навчальним планом.
Форми організації навчального процесу
Навчальний процес у вищих навчальних закладах здійснюється у таких формах:
;
;
;
.
Основними видами навчальних занять у вищих навчальних закладах є:
;
;
.
Вищим навчальним закладом може бути встановлено інші види навчальних занять.